Ектор Грос Еспієль — Вікіпедія

Ектор Грос Еспієль
ісп. Héctor Gross Espiell
Народився	17 вересня 1926(1926-09-17)[1] Монтевідео, Уругвай
Помер	30 листопада 2009(2009-11-30)[1] (83 роки) Монтевідео, Уругвай
Країна	Уругвай[1]
Діяльність	дипломат, політик, суддя, письменник
Alma mater	Республіканський університет
Знання мов	іспанська[2][3]
Посада	Minister of Foreign Affairsd
Партія	Національна партія
Нагороди

Ектор Грос Еспієль (ісп. Héctor Gross Espiell; 17 вересня 1926, Монтевідео, Уругвай — 30 листопада 2009, Монтевідео, Уругвай) — уругвайський юрист і дипломат, міністр закордонних справ Уругваю (1990—1993).

Був доктором юридичних наук, професором конституційного права та професором міжнародного права в юридичній школі університету республіки^[4]. Він відзначився Національним автономним університетом Мексики, отримав докторський ступінь «Хоноріс Кауза» в Університеті Консепсьєна в Чилі та двічі з Гаазької академії міжнародного права. Заслужений член Мексиканської академії міжнародного права.

Він був виконавчим директором Міжамериканського інституту прав людини в Коста-Риці, суддею і президентом Міжамериканського суду з прав людини і членом представництва Уругваю в Комісії ООН з прав людини, тодішнього підкомітету з питань захисту меншин та запобігання дискримінації. Він також був заступником генерального секретаря ООН та спеціальним представником генерального секретаря з питань Західної Сахари.

В Уругваї він був міністром закордонних відносин 1990—1993 рр. Під час уряду Луїса Альберто Лакальє. Пізніше лівий уряд Табаре Васкес призначив його послом Уругваю у Франції, посаду, на якій його незабаром замінив колишній міністр промисловості та енергетики Хорхе Лепра.

Грос Еспіел був призначений разом з іншими спеціалістами представляти Уругвай перед Міжнародним судом у Гаазі в конфлікті з Аргентиною на целюлозних заводах^[5].

На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.