Монтевідео — Вікіпедія

Монтевідео
Montevideo

Герб
Герб

Координати 34°52′1.0000170530257e-07″ пд. ш. 56°10′9.9991473487171e-08″ зх. д. / 34.866666666694° пд. ш. 56.1666666666944° зх. д. / -34.866666666694; -56.1666666666944

Країна  Уругвай[1]
Департамент Монтевідео
Інтендант Рікардо Ерлріх
Дата заснування 24 грудня 1726
Площа 730 км²
Висота центру 41 м[2]
Водойма Ла-Плата
Офіційна мова іспанська
Населення 1 319 108 осіб (2011)[3]
Катойконім англ. Montevideano
есп. Montevideano
фр. Montévidéenne[4]
фр. Montévidéen[4]
ісп. montevideano
ісп. montevideana
італ. montevideano
Міста-побратими Танділь, Кадіс, Есмеральдас, Сан-Паулу (2001)[5], Санкт-Петербург (1998)[6], Буенос-Айрес, Мехіко, Мадрид, Куритиба, Санто-Домінго, Ла-Плата, Ель-Аюн, Марсіко-Нуово, Дьйор, Санта-Фе (4 червня 1996)[7], Росаріо (1998)[8][9], Каракас, Ла-Пас, Ульсан[10], Монтевідео, Барселона, Бразиліа, Лісабон
Часовий пояс America/Montevideod
Телефонний код 2
Поштовий індекс 11000–12000
Автомобільний код S
GeoNames 3441575
OSM r2929054  ·R
Офіційний сайт montevideo.gub.uy
Монтевідео. Карта розташування: Уругвай
Монтевідео
Монтевідео
Монтевідео (Уругвай)
Мапа

Монтевіде́о — столиця і найбільше місто Уругваю, єдине місто-мільйонник країни, де живе майже 40 % її жителів. Тут міститься постійна резиденція Меркосуру та Асоціації латиноамериканської інтеграції.

Монтевідео — латиноамериканське місто з найвищою якістю життя, входить у тридцятку найбезпечніших міст світу.[джерело?]

Географія

[ред. | ред. код]
Вид Монтевідео з космосу (знімок NASA)

Монтевідео — найпівденніша столиця Америки. Координати: 34°53′01″ пд. ш. 56°10′55″ зх. д. / 34.88361° пд. ш. 56.18194° зх. д. / -34.88361; -56.18194. Місто розташоване у південній частині країни, на території однойменного департаменту, найменшого серед 19 департаментів, на північному березі Ріо-де-ла-Плата, рукава Атлантичного океану, який відділяє південне узбережжя Уругваю від північного узбережжя Аргентини. Буенос-Айрес знаходиться за 230 км на захід від Монтевідео. Річка Санта-Лусія утворює природний кордон між Монтевідео і департаментом Сан-Хосе на заході. На півночі і сході місто межує з департаментом Канелонес, річка Карраско утворює природний кордон на сході. Берегова лінія утворює південний кордон міста, де перемежовуються скелясті виступи і піщані пляжі.

Затока Монтевідео утворює природну гавань, найбільшу в країні і одну з найбільших в країнах Південного конуса, де розташований один з найкращих морських портів в регіоні, який є найважливішим компонентом уругвайської економіки та зовнішньої торгівлі. Кілька річкових потоків перетинають місто і впадають в затоку Монтевідео. Берегова лінія і річки сильно забруднені.

Місто має середню висоту 43 метри над рівнем моря. Його найвищі точки — пагорби Серро-де-Монтевідео (134 метри) і Серро-де-ла-Вікторія. На Серро-де-Монтевідео розташована фортеця Форталеза-дель-Серро.

Демографія

[ред. | ред. код]

1860 року в Монтевідео проживало 57 913 жителів, а до 1880 року іх кількість збільшилася в чотири рази, переважно через велику імміграцію європейців. 1908 року чисельність населення становила 309 331 особу.[11]

Протягом 20-го століття місто прийняло велику кількість емігрантів з Європи, особливо іспанців та італійців, за якими прибували французи і німці, а також представники різних національностей, у тому числі ірландці, британці, поляки, португальці, греки, угорці, росіяни, ліванці, вірмени та євреї.[12] Остання хвиля імміграції спостерігалася між 1945 і 1955 роками. Згідно з даними перепису 2011 року чисельність населення Монтевідео склала 1 319 108 осіб, чисельність населення столичної агломерації становить близько двох мільйонів.

Релігія

[ред. | ред. код]

Церква і держава в Уругваї офіційно розділені з 1916 року. Релігія, що має найбільшу кількість послідовників в Монтевідео, — католицизм, і залишається таким з моменту заснування міста. Римсько-католицька архідієцезія Монтевідео була створена як Апостольський вікаріат Монтевідео в 1830 році. Вікаріат був перетворений у дієцезію Монтевідео 13 липня 1878 року. Папа Лев XIII звів ії в ранг архідієцезії 14 квітня 1897 року.

Монтевідео — єдина архідієцезія в країні, і її ординарій, архієпископ, також є примасом (предстоятелем) католицької церкви в Уругваї. З 2014 року архієпископом Монтевідео є Даніель Фернандо Стурла Беруе.

Інші релігійні вірування в Монтевідео — протестантизм, Умбанда, юдаїзм, є також атеїсти та агностики, деякі інші сповідують «віру в Бога, але без релігії».[13]

Клімат

[ред. | ред. код]

Монтевідео має вологий субтропічний клімат (Cfa за Кеппеном). У місті прохолодна зима (з червня по вересень), спекотне літо (з грудня по березень) і мінлива весна (жовтень і листопад). Атмосферні опади розподілені рівномірно за всіма місяцями року. Часто бувають грози.

Клімат Монтевідео
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 42,8 40,3 38,4 36,7 32,0 27,4 29,8 30,8 32,0 35,8 38,2 40,8 42,8
Середній максимум, °C 28,4 27,5 25,5 22,0 18,6 15,1 15,0 16,2 18,0 20,5 23,7 26,5 21,4
Середня температура, °C 23,0 22,5 20,6 17,2 14,0 11,1 10,9 11,7 13,4 16,0 18,6 21,3 16,7
Середній мінімум, °C 18,0 17,9 16,2 12,9 10,2 7,7 7,2 7,8 9,1 11,5 14,2 16,3 12,4
Абсолютний мінімум, °C 6,0 6,8 3,8 1,3 −2 −5,6 −5 −3,8 −2,4 −1,5 2,5 5,0 −5,6
Норма опадів, мм 86.8 101.5 104.6 85.5 89.0 83.1 86.4 88.2 93.9 108.5 89.3 84.4 1101.2
Вологість повітря, % 68 69 73 75 78 82 80 77 74 71 71 67 74
Джерело: RECORDS METEOROLOGICOS EN EL URUGUAYInUMet

Сейсмічність

[ред. | ред. код]

Місто розташоване біля «розлому Пунта-дель-Есте» з низькою сейсмічністю; останній зафіксований землетрус магнітудою 5,5 бала за шкалою Ріхтера стався 5 червня 1888 року.

Українці в Монтевідео

[ред. | ред. код]

Масове переселення українців в Уругвай почалося в 1920-х роках. Вперше до Уругваю почали прибувати переселенці переважно із Західної Волині та Західного Полісся, із сіл Східної Галичини. Також частина переселенців з Аргентини[14].

В приміщенні театру «Артигас» у Монтевідео (Colonia 870—900) 28 липня-1 серпня та 5-9 вересня 1923 р. пройшло 10 концертів Української республіканської капели під керівництвом Олександра Кошиця, що користувалися великим успіхом[14].

У 1946—1950 роках у цю країну переселилися так звані «переміщені особи» з Центральної Європи (особи, вивезені на примусову працю до Німеччини і політичні біженці). Майже половина переселенців осіла в Монтевідео. Товариство «Просвіта» в Східній республіці Уругвай було утворено в Монтевідео в 1934 р., як неофіційна філія «Просвіти» у Буенос-Айрес (за законами Аргентини громадська організація не могла мати філій в інших країнах). Тут була приватна домівка. Було закуплено ділянку під будівництво. Голова «Просвіти» в Монтевідео Теофіл Літошенко в листопаді 1935 р. майже через рік після її засунування, стверджував, що штаб-квартира «Просвіти» в Буенос-Айресі діяла як «українське консульство» в південній півкулі. Проте через внутрішні конфлікти товариство розпалося. Активні українці переїхали до Буенос-Айреса[14].

Організованого українського суспільно-культурного життя в Монтевідео наразі немає. Активізувати його намагається Посольство України в Аргентині. Воно ж домоглося пожвавлення міжнародних стосунків, зокрема скасування віз між Україною та Уругваєм з 15.02.2019 р. 25 квітня 2012 р. в історичній будівлі Міністерства закордонних справ Уругваю в Монтевідео (Av. 18 de Julio 1205) було проведено церемонію презентації і погашення пам'ятної поштової марки «20-а річниця дипломатичних відносин: Уругвай — Україна». Цього ж дня відбулося урочисте відкриття Почесного консульства України в столиці Уругваю, у якому взяли участь Міністр закордонних справ України К. І. Грищенко, Надзвичайний і Повноважний Посол України у Східній Республіці Уругвай за сумісництвом О. С. Тараненко, перший Почесний консул України в Уругваї Д. Гуадалупе Бренна, представники політичних і бізнесових кіл Уругваю, дипломатичного корпусу та української громади. Почесно консульство України в Уругваї (тут працюють уругвайці, задача консульства — торговельні відносини) знаходиться за адресою Costa Rica 1538, 11.500 Montevideo, Uruguay[14].

Музеї

[ред. | ред. код]

У Монтевідео працюють національний історичний музей, музей природничої історії, педагогічний музей, музей Торреса-Гарсія, музей Гурвіча, національний музей образотворчих мистецтв, муніципальний музей красних мистецтв, зоологічний музей та інші.

Спорт

[ред. | ред. код]
Стадіон Естадіо Сентенаріо

Монтевідео є головним спортивним центром країни. Найбільш популярним видом спорту в місті та країні є футбол. У місті були зіграні всі матчі чемпіонату світу з футболу 1930 року, першого в історії світового чемпіонату, на якому перемогла збірна Уругваю. Про цю подію знятий фільм «Монтевідео: Божественне бачення». З трьох стадіонів, на яких проводилися матчі, залишилися тільки Естадіо Парк Сентраль і Естадіо Сентенаріо, побудовані в ознаменування сторіччя національної незалежності[15].

Переважна більшість команд Прімера дивізіону базуються в Монтевідео і його околицях, у тому числі тут розташовані штаб-квартири двох основних команд країни, «Насьйоналя» і «Пеньяроля», а також інших команд, серед яких «Дефенсор Спортінг», «Данубіо», «Ліверпуль», «Монтевідео Вондерерз», «Рівер Плейт».

Штаб-квартира уругвайської баскетбольної ліги також базується в місті, і більшість команд, які входять до неї, також є столичними.

Див. також

[ред. | ред. код]

Видатні особи

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]
Площа Незалежності
Панорама з Телекомунікаційної вежі в східному напрямку

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б archINFORM — 1994.
  2. https://it-ch.topographic-map.com/map-lf524s/Montevideo/?zoom=19&center=-34.90685%2C-56.18598&popup=-34.90659%2C-56.18609
  3. Instituto Nacional de Estadística — 1953.
  4. а б http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
  5. http://legislacao.prefeitura.sp.gov.br/leis/lei-14471-de-10-de-julho-de-2007
  6. https://kvs.gov.spb.ru/en/agreements/
  7. http://mtafilter1.santafeciudad.gov.ar/ciudad/santa_mundo/historial_cooperacion_internacional.html
  8. https://www.rosario.gob.ar/web/gobierno/internacionales/relaciones-bilaterales#hermanamientos
  9. https://montevideo.gub.uy/institucional/noticias/intendentas-hicieron-llamado-para-inclusion-social
  10. http://www.montevideo.gub.uy/institucional/noticias/hermanamiento-con-ulsan
  11. Javier Meneses Silva. Datos en el cuerpo de todo el artículo (Spanish) . Tacuy.com.uy. Архів оригіналу за 2 березня 2009. Процитовано 15 листопада 2010.
  12. Emigración en Uruguay. El Rincón del Vago. Архів оригіналу за 9 грудня 2010. Процитовано 25 листопада 2010.
  13. Extended National Household Survey, 2006: Religion (PDF) (Spanish) . National Institute of Statistics. Архів оригіналу (PDF) за 27 September 2013.
  14. а б в г Парнікоза, Іван. Уругвай. Прадідівська слава - база даних українських пам'яток (українська) . Микола Жарких. Процитовано 22.09.2019.
  15. Centenario / FIFA.com (WEB-Archive). Архів оригіналу за 20 лютого 2008. Процитовано 14 жовтня 2020.

Джерела

[ред. | ред. код]