Елеонора Гонзага-Неверська — Вікіпедія

Елеонора Ґонзаґа
Eleonora Gonzaga
Елеонора Ґонзаґа у 20 років
імператриця-консорт
Початок правління:	30 квітня 1651
Кінець правління:	2 квітня 1657
Інші титули:	Німецька королева (1651—1657) Королева Богемії та Угорщини (1651—1657)
Попередник:	Марія Леопольдіна Тирольська
Наступник:	Маргарита Тереза Іспанська
Дата народження:	18 листопада 1630(1630-11-18)
Місце народження:	Мантуя, Мантуанське герцогство
Країна:	Священної Римської імперії
Дата смерті:	6 грудня 1686(1686-12-06) (56 років)
Місце смерті:	Відень, Священна Римська імперія
Поховання	Імператорський склеп
Дружина:	Фердинанд III Габсбург
Діти:	Терезія Марія Йозефа, Елеонора Марія Йозефа, Марія Анна Йозефа, Фердинанд Йозеф Алоїс
Династія:	Ґонзаґа, Габсбурги
Батько:	Шарль Ґонзаґа-Неверський
Мати:	Марія Ґонзаґа

Елеонора Магдалена Гонзага-Неверська, італ. Eleonora Maddalena Gonzaga-Nevers; 18 листопада 1630 — 6 грудня 1686) — принцеса Мантуї та Монтферрата з дому Гонзага-Неверських, донька герцога Майєннського Шарля Гонзага-Неверського та герцогині Монтферрата Марії Гонзага, дружина імператора Священної Римської імперії Фердинанда III. Засновниця літературної академії, кількох монастирів, двох жіночих орденів, поетеса.

Елеонора народилась 18 листопада 1630 року у Мантуї другою дитиною та єдиною донькою^[1] в родині герцога Майєннського Шарля Гонзага-Неверського та герцогині Монтферрата Марії Гонзага. Мала старшого брата Карла. Названа на честь двоюрідної бабусі з батьківського боку, імператриці Елеонори.

Батько помер, коли Елеонорі було 8 місяців. Матір більше не вступала в шлюб. Дівчина здобула освіту при мантуанському дворі, відомому центрі інтелектуального життя, і, в майбутньому, посприяла добрій освіті власних доньок. В її навчанні особлива увага приділялась розвитку форм культурного самовираження. З раннього віку принцеса складала вірші та грала на кількох музичних інструментах. Цим сподобалась і нареченому, що також мав літературний талант.

22 березня 1651 Елеонора залишила Мантую та через Філлах і Грац попрямувала до Вінер-Нойштадту. Там 30 квітня відбулось її вінчання з імператором Священної Римської імперії Фердинандом III. Нареченій виповнилося 20 років, нареченому — 42. Для нього це був вже третій шлюб. Від двох попередніх він мав чотирьох дітей, доросла донька вже була одружена.

Імператрицю описували як енергійну, розумну, освічену та релігійну жінку. Вона протегувала та пожвавлювала культурне життя Відня. Писала релігійні вірші італійською мовою, заснувала літературну академію. Толерантно ставилась до письменників-протестантів, попри власну ревну прихильність до католицизму. У зовнішню політику країни не втручалася.

У вересні 1656 була коронована у Празі короною святого Вацлава. З моменту останньої чеської коронації на той час пройшло вже 30 років.

Фердинанд III пішов з життя у 1657. При дворі свого пасинка Леопольда I, на якого мала значний вплив, Елеонора залишалась культурно та релігійно активною. Заснувала кілька монастирів, серед них — монастир Святої Урсули у Відні у 1663 році. Була патронесою монастиря кармеліток у Вінер-Нойштадті. Організовувала фестивалі та ставила балети. При ній було розширено Гофбурзький імператорський палац.

Для відзначення заслуг жінок заснувала два жіночі ордениː Orden der Sklavinnen der Tugend^[de] у 1662 та орден Зіркового хреста у 1668.

1670 року супроводжувала старшу доньку до Речі Посполитої, де принцеса мала стати дружиною короля Михайла Вишневецького.

Померла Елеонора 6 грудня 1686 у віці 56 років у Відні. Похована у імператорському склепі Капуцинеркірхе поблизу Гофбургу.

У шлюбі Елеонора народила четверо дітейː

• Терезія Марія Йозефа (1652—1653) — померла у ранньому віці;
• Елеонора Марія Йозефа (1653—1697) — дружина короля Речі Посполитої Михайла Корибута Вишневецького, згодом — герцога Лотарингії Карла V, мала шестеро дітей;
• Марія Анна Йозефа (1654—1689) — дружина пфальцграфа Нойбурга Філіпа Вільгельма, мала двох синів, що вмерли немовлятами;
• Фердинанд Йозеф Алоїс (1657—1658) — помер у ранньому віці.

• У заснованому Елеонорою монастирі Святої Урсули у 1688—1691 роках жили лідерка угорського визвольного руху Ілона Зріні з донькою Юліаною.

Людовік IV Ґонзаґа-Неверський

Генрієтта Клевська

Шарль де Гіз

Генрієтта Савойська-Війяр

Вінченцо I Гонзага

Елеонора Медічі

Карл Еммануїл I

Каталіна Мікаела Австрійська

Карл I Ґонзаґа-Невер

Катерина Лотаринзька

Франческо IV Ґонзаґа

Маргарита Савойська

Шарль Неверський

Марія Ґонзаґа

Елеонора

• Constantin von Wurzbach: Habsburg, Eleonore Gonzaga. In: Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich. Band 6. Verlag L. C. Zamarski, Wien 1860, S. 161 f. [1] [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
• Jiří Fidler. České královny. Havlíčkův Brod: Fragment, 2004. ISBN 80-7200-849-8. стор. 85–86.
• Brigitte Hamannová. Habsburkové. Životopisná encyklopedie. Praha: Brána ; Knižní klub, 1996. 408 стор. ISBN 80-85946-19-X.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Елеонора Гонзага-Неверська

• Профіль на Geneall.net [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (нім.)
• Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
• Генеалогія Елеонори Ґонзаґа-Невер [Архівовано 4 травня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
• Генеалогія Фердинанда III [Архівовано 30 січня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)