Еллін — Вікіпедія

Еллін (грец. Ἕλλην; кафаревуса: (ˈelːin, Звук вимова), також Гелле́н — персонаж давньогрецької міфології, володар міста Фтії[1][2], прабатько та епонім еллінів[3], тобто грецької нації. Міф про Елліна підкреслює етнічну єдність греків.

Міфологія

[ред. | ред. код]

Еллін був сином Девкаліона (або Зевса) та Пірри, онук Прометея, брат Амфіктіона і Протогенеї.

Еллін мав трьох синів: Еол, Дор і Ксут, яких народила німфа Орсеїда[4] і які шанувались як родоначальники грецьких племен. Від Еола походили еолійці, від Дора — дорійці, від Ксуфа — ахейці та іонійці через його синів відповідно Ахея та Іона. Ахей та Іон були народжені Ксуфу Креусою, дочкою афінського царя Ерехтея.

У племінника Елліна Етлія, сина Протогенеї, також були сини: Етол та Епей, вони стали прабатьками етолійців та епіротів.

Згідно з давнім переказом, гробниця Елліна розташовувалась на ринковій площі в афінському районі Меліт[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Девкалион[недоступне посилання з липня 2019]//Реальный словарь классических древностей
  2. Дор[недоступне посилання з липня 2019]//Реальный словарь классических древностей
  3. Псевдо-Аполлодор. Міфологічна бібліотека I 7, 2-3
  4. Гесіод. Перелік жінок, фр. 9 М.-У.
  5. Страбон. Географія IX 5, 6. с. 432

Література

[ред. | ред. код]