Ерік Сермон — Вікіпедія
Ерік Сермон | |
---|---|
англ. Erick Sermon | |
Сермон у 2013 році | |
Основна інформація | |
Дата народження | 25 листопада 1968 (56 років) |
Місце народження | Бей Шор, Лонг-Айленд, Нью-Йорк, США |
Роки активності | 1987 – дотепер |
Громадянство | США |
Національність | афроамериканці |
Професії | репер, музичний продюсер |
Інструменти | семплер, клавіатура |
Мова | англійська |
Жанри | хіп-хоп, хіп-хоп Східного узбережжя |
Псевдоніми | E Double E-Dub Easy Erick Erick Onassis The Green-Eyed Bandit EMD |
Колективи | |
Членство | EPMDd |
Співпраця | EPMD, Def Squad, Кіф Мюррей, Too Short, PMD, Redman, Jamal, Xzibit, DJ Quik, Ja Rule, Slick Rick |
Лейбли |
|
thegreeneyedbandit.com | |
Файли у Вікісховищі |
Ерік Сермон (англ. Erick Sermon; нар. 25 листопада 1968, Бей Шор, Лонг-Айленд, Нью-Йорк, США ), більш відомий під сценічним псевдонімом Erick Sermon - американський репер, музикант, музичний продюсер і учасник золотої хардкор-реп групи EPMD, а також учасник хіп-хоп супергрупи Def Squad[1].
Ерік випустив сім альбомів у складі гурту EPMD з 1988 року та вісім сольних альбомів з 1993 року, включаючи його альбом Music 2001 року, що містить однойменний хіт-трек за участю Марвіна Гея. Усі альбоми, а також десять синглів Сермона займали певні місця у чартах американського журналу Billboard[2]. Чотири сингли артиста також стали успішними в чарті UK Singles Chart у Великій Британії[3].
Ерік також сформував супергрупу Def Squad із реперами Redman та Keith Murray. Після появи на сольних альбомах один одного, вони випустили єдиний альбом гурту Def Squad, El Niño, у 1998 році. Сермон також продюсував пісні таких виконавців, як Jay-Z, Method Man, LL Cool J, Too Short, Ludacris, SWV, Dave Hollister та багатьох інших.
Ерік Сермон розпочав свою професійну діяльність у 1987 році як продюсер і артист легендарної хіп-хоп групи EPMD. Він почав записувати сольні альбоми для Def Jam у 1993 році; 1997 року він повернувся до EPMD. Наступного року Сермон, Keith Murray та Redman записали кавер-версію пісні «Rapper's Delight» гурту Sugarhill Gang, який вважається першим хіп-хоп записом. EPMD розпався вдруге у 1999 році[4].
2000 року Сермон перейшов на лейбл J Records і випустив альбом Music наступного року. Перший сингл альбому, «Music», включав гостьовий вокал Марвіна Гея, який Сермон за повідомленнями взяв з невиданих записів, знайдених у невеликому музичному магазині в Лондоні. «Music» стала найпопулярнішою піснею Сермона, досягнувши 22 місця у чарті Billboard Hot 100 та 2 місця у чарті R&B. Другий альбом Сермона на J Records, React, був випущений у 2002 році. Великий трек з альбому досяг 36 місця в чарті Billboard Hot 100, але альбом був проданий погано і Сермон був виключений з лейблу в 2003 році. В інтерв'ю для HipHopDX.com 30 червня 2004 року, Сермон сказав музичному журналісту Баєр Мак: «Не все гаразд на лейблі J Records. Клайв Девіс і вони не вірять у просування. Коли Паффі мав Bad Boy в Arista, саме він робив всю рекламну роботу». Він також заявив, що Busta Rhymes та Wyclef Jean мали схожі проблеми з J Records[5].
Потім Сермон створив свій лейбл Def Squad із Universal Records і випустив свій шостий сольний альбом Chilltown, New York у 2004 році. Альбом був посилений синглом «Feel It» (який містив семпл регі/R&Bспівака Шона Пола), пісня стала успішною у Сполучених Штатах.
В одному з інтерв'ю він заявив, що збирається відійти убік та спробувати привернути увагу нових артистів. Проте Сермон не зупинився в музичній індустрії і спродюсував пісню «Goldmine» на альбомі Busta Rhymes The Big Bang у 2006 році. Незабаром після цього, Сермон записав «Don't Make No Sense» з Def Squad . Він також співпрацював з Redman та продюсував кілька пісень для його альбому Red Gone Wild, одночасно виступаючи з учасником Def Squad, Кіфом Мюрреєм.
На початку 2008 року Сермон і Сміт створили власний лейбл EP Records, який розповсюджується RBS/Universal Music Group. Сьомий альбом EPMD, We Mean Business, вийшов у грудні 2008 року.
Сермон був показаний в останньому епізоді Yo! MTV Raps на фрістайл сесії за участю таких артистів, як Rakim, KRS-One, Chubb Rock, MC Serch та Craig Mack.
19 квітня 2019 року Сермон випустив восьмий студійний альбом Vernia. У записі альбому взяли участь Xzibit, AZ, Big KRIT, Devin the Dude, Raekwon та Шакіл О'Ніл. Над музикою, крім самого Еріка, попрацювали Rockwilder, Apathy, DJ Battlecat та інші[6].
25 вересня 2001 року Сермона було поранено, коли впав з третього поверху житлового будинку. Поліція стверджувала, що Сермон намагався накласти на себе руки, проте пізніше він заперечував і стверджував, що це було випадково[7].
12 листопада 2011 року у Сермона стався серцевий напад, після якого він відновлювався[8].
- Студійні альбоми
- No Pressure (1993)
- Double or Nothing (1995)
- Erick Onasis (2000)
- Music (2001)
- React (2002)
- Chilltown, New York (2004)
- ESP (Erick Sermon's Perception) (2015)
- Vernia (2019)
- Спільні альбоми
- El Niño з Def Squad (1998)
- Def Jam Fight For NY (2004) у ролі самого себе[9]
- Def Jam Fight for NY: The Takeover (2006) у ролі самого себе[10]
- ↑ Erick Sermon. Rapaholic. 4 січня 2007. Архів оригіналу за 23 грудня 2014. Процитовано 30 червня 2019.
- ↑ Erick Sermon - Billboard. billboard.com. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 24 червня 2019.
- ↑ Erick Sermon - Official Charts. officialcharts.com. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 24 червня 2019.
- ↑ Erick Sermon (credits). Discogs. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 30 червня 2019.
- ↑ Macks, Beta (29 червня 2004). Erick Sermon: A Timeless Sermon. HipHopDX (англ.). Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 30 червня 2019.
- ↑ Marie, Erika (19 квітня 2019). Erick Sermon Drops Of Refreshing Hip Hop Project, "Vernia". HotNewHipHop. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 30 червня 2019.
- ↑ Erick Sermon Window Jump Treated As Attempted Suicide | Nme. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 1 квітня 2022.
- ↑ Markman, Rob (15 листопада 2011). Erick Sermon Recalls 'Pains' Before Heart Attack – Music, Celebrity, Artist News. MTV. Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 30 червня 2019.
- ↑ Def Jam: Fight for NY IMDB Page. IMDB. Архів оригіналу за 23 лютого 2017. Процитовано 30 червня 2019.
- ↑ Def Jam: Fight for NY: The Takeover. Giant Bomb. Архів оригіналу за 23 лютого 2017. Процитовано 30 червня 2019.
- Erick Sermon [Архівовано 1 квітня 2022 у Wayback Machine.] на сайті Rapgenius