Ескортні авіаносці типу «Тайо» — Вікіпедія

Проєкт
Назва:
  • Тайо
  • яп. 大鷹型航空母艦
Оператори:
Основні характеристики
Тип: Ескортний авіаносець, тип «Тайо»
Водотоннажність: 17 850 тонн (стандартна)
Довжина: 180,1 м
Ширина: 22,5 м
Осадка: 8 м
Двигуни: двовальна паротурбінна силова установка
Швидкість: 21 вузол
Екіпаж: 800 ос.
Озброєння:
  • 8 127-мм універсальних гармат
  • 8 (пізніше 22) 25-мм зенітних гармат
Бронювання: відсутнє

Ескортні авіаносці типу «Тайо» (яп. 大鷹型航空母艦)  — серія японських ескортних авіаносців часів Другої світової війни.

Історія створення

[ред. | ред. код]

Японці потребували авіаносці не тільки для застосування у складі флоту. Вони були необхідні для захисту торгових шляхів, навчання льотних екіпажів та транспортування літаків.

Як і ВМС західних країн, японський флот використовував для переобладнання в допоміжні авіаносці великі торгові судна, якими, в тому числі, були завчасно підготовлені лайнери типу «Ніппон Юсен Кайша».

«Тайо», перебудований в 1941 році з корабля «Касуга Мару», став першим таким кораблем та головним авіаносцем типу «Тайо». Після декількох місяців випробувань аналогічні судна «Яуота Мару» та «Нітта Мару» були перебудовані в авіаносці «Унйо» та «Чуйо».

Представники

[ред. | ред. код]
Назва Закладка Спуск на воду Ввід в експлуатацію Доля
Тайо
大鷹
6 січня 1940 року 19 вересня 1940 року 15 вересня 1941 року 18 серпня 1944 року потоплений підводним човном «Рашер»
Унйо
雲鷹
14 грудня 1938 року 31 жовтня 1939 року 31 березня 1940 року
з 31 травня 1942 — як авіаносець
16 вересня 1944 року потоплений підводним човном «Барб»
Чуйо
冲鷹
14 грудня 1938 року 20 травня 1939 року 31 липня 1940 року
з 25 листопада 1942 — як авіаносець
4 грудня 1943 року потоплений підводним човном «Сейлфіш»

Бойове застосування

[ред. | ред. код]

За своїми розмірами авіаносці типу «Тайо» переважали західні ескортні авіаносці, проте жоден з них не був обладнаний аерофінішером та катапультою, що в поєднанні з невеликою швидкістю японських кораблів утруднювало зліт та посадку літаків. Усі вони були потоплені американськими підводними човнами в 1943–1944 роках при виконанні допоміжних задач.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • К. Шант, К. Бишоп. Авианосцы. Самые грозные авианесущие корабли мира и их самолеты. Иллюстрированная энциклопедия /Пер. с англ. — Москва: Омега, 2006. — 256 с. (рос.)