Естергом — Вікіпедія

Естерґом Esztergom
Герб Прапор
Основні дані
Країна	Угорщина
Медьє	Комаром-Естерґом
Регіон	Центральне Задунав'я
Перша згадка	972
Населення	27 979
Площа	100,11 км²
Густота населення	279,59 осіб/км²
Часовий пояс	UTC+1, влітку UTC+2
Поштові індекси	2500-2509
Телефонний код	+36-33
Географічні координати	47°47′08″ пн. ш. 18°44′25″ сх. д. / 47.78556° пн. ш. 18.74028° сх. д. / 47.78556; 18.74028
Міста-побратими	Штурово
Місцева влада
Вебсторінка	esztergom.hu
Мер	Етелка Романек
Мапа
Естерґом
Естерґом у Вікісховищі

Е́стергом (угор. Esztergom, словац. Ostrihom, нім. Gran) — місто в північній Угорщині (близько 50 км на північний захід від Будапешта). Розміщене на правому березі Дунаю. У місці вздовж річки проходить кордон зі Словаччиною, а на протилежному березі розташоване словацьке місто-побратим Штурово. Естерґом був столицею Угорщини з Х до середини ХІІІ століття, доки через татарську навалу король Бела IV Угор переніс королівський трон до Буди. 1000 року тут відбулася коронація першого угорського короля Іштвана, а також тут почали карбувати перші угорські монети (дукати) з написами: «Regia Civitas» («Королівське місто») та «Stephanus Rex» («Король Степан»).

Сьогодні Естерґом є резиденцією Примаса Угорщини римо-католицького архієпископа естергомського. Архієпископальний собор Естерґома є найбільшим храмом Угорщини, а також у місті є найбільша базиліка країни, яку було зведено в 1822—1869 роках у класичному стилі. В місті є багато музеїв. В Естерґомі розміщений угорський конституційний суд. З 1993 в місті відкрито завод Magyar Suzuki, у якому збираються моделі невеликих автомобілів.

Населення Естерґома станом на січень 2017 рік — 27 979 осіб^[1]. Це друге найбільш заселене місто округу (медьє).

Існує кілька гіпотез щодо походження назви міста Естергом. Деякі кажуть, що воно походить від «Isztergum» («Iszter» значить «Дунай», а «Гам» — сусідня річка Garam). Ще одна версія стосується праболгарського «estrogin käpe» (тобто шкіряна броня) та «strgun» (тобто кожедуб), що може вказувати на місце, де колись жили ремісники-чинбарі. Також, є версія, що назва, імовірно, може походити від праслов'янського «stregti», що значить «стерегти», «нести варту», або «stregom» — сторожовий пост. Так, наприклад, у словацькій мові «striehnuť» — значить «стерегти», «пильнувати», у чеській «střeh» — «сторожити». Існує чимало близьких за значенням та звучанням топонімів у різних слов'янських країнах, наприклад: Dolná Strehová (на словацько-угорському кордоні), Strzegom у Польщі, Střehom (Чехія). Втім, перша письмова згадка про Естерґом — у 1079 році.

Давнє римське місто, що розташовалося на території сучасного Естерґому, звалося Solva. В ранньому середньовіччі зустрічається латинська назва Strigonium.

Численні варіанти назви, що зустрічаються в інших мовах вказують на важливість міста в історії Європи, наприклад: у Хорватії — Ostrogon, у Польщі — Ostrzyhom, у Сербії — Ostrogon, у Туреччині — Estergon, у Словаччині — Ostrihom, у Чехії — Ostřihom, у Білорусі — Эстэргам, у Німеччині — Gran.

Місто розміщене за 46 кілометрів на північний захід від Будапешта. Це найпівнічніший населений пункт медьє Комаром-Естергом. Його також називають найвищим містом дунайського поясу. До Естерґома з Будапешта ведуть залізниця та автотраса вздовж правого берега Дунаю. Місто зв'язане регулярним автобусним і залізничним сполученням з Будапештом і сусідніми містами. Час на поїздку потягом чи автобусом до Будапешта — 1,5 години.

Естерґом — одне із найбільш старовинних міст Угорщини. Першими відомими мешканцями цього поселення були кельти. У часи римлян тут було розташоване укріплене поселення під назвою Сальвіо Мансіо. За деякими свідченнями саме тут імператор-філософ Марк Аврелій написав свою головну працю — книгу «Роздуми».

Після Великого переселення народів на цих землях осіли німці й авари, а пізніше — слов'яни, що охрестили римське поселення Стрегом. Це слово й стало пізніше основою для сучасної назви міста, що було розташованим біля важливої переправи через Дунай. Стрегом став одним з головних замків Нітранського князівства та Великої Моравії.

Через декілька десятиліть після приходу угрів на початку X століття Естерґом став однією з резиденцій великого князя Гези і до XII століття — однією із резиденцій угорських королів. З X-го по середину XIII-го століття Естерґом був центром економічного, політичного та релігійного життя країни, її фактичною столицею. 976 року тут народився син Гези Вайк, що увійшов у історію як святий Іштван — саме ім'я Іштван він прийняв при хрещенні. 1001 року його він був коронований в Естерґомі. В період його правління було створено однойменний комітат і єпископство Естерґомське, яке до XVIII століття займало територію нинішньої Словаччини і являло собою головну церковну провінцію королівства. Естерґомський архієпископ володів титулом верховного священика Угорщини.

У XIII—XIV століттях місто пережило декілька нашесть: в середині XIII століття — монголів, 1304 року — армії чеського короля Вацлава III. Проте місто швидко відновилося і впродовж XIV–XV століть пережило бурхливе піднесення. В місті було збудовано королівський палац і собор святого Адальберта, функціонували суспільні лікарні, вулиці було вимощено камінням.

• 
  Естерґомська базиліка зі сторони Штурова. 1999 рік (видно бики зруйнованого мосту).
• 
  Естерґом. Вигляд з повітря
• 
  Вид на старе місто
• 
  Королівський палац
• 
  Площа Сечені
• 
  Південний портал базиліки
• 
  Міст Марії Валерії

Це незавершена стаття з географії Угорщини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.