Жет — Вікіпедія
Комуна Мерія комуни Жет.
Координати 50°52′01″ пн. ш. 4°20′00″ сх. д.H G O
|
Жет, або Єте (нід. Jette МФА: [ˈjɛtə] ⓘ, фр. Jette МФА: [ˈʒɛt]) — одна з 19 комун Брюссельського столичного регіону. Займає площу 5,04 км ². Населення комуни становить 47947 особи (2011 рік).
Назва Жет — французький варіант вимови, назва Єте — нідерландський варіант вимови. Жет отримав свою назву від річки, що протікала раніше по селу неподалік від його центру, а тепер протікає по штучних комунікаціях. У найперших письмових згадках назва населеного пункту писалася Getta (1148), Gettensis (1169) та Ghetensis (1176). Пізніше до назви села було приєднано назву парафії, розташованої тут, і село отримало назву Сан-П'єр-Жет (Saint-Pierre-Jette). Таку назву село мало до початку 19 століття.[3]
Відомо, що вже за первісного суспільства тут існувало поселення людей. На території Жет також було знайдено й у 1968—1971 роках досліджено садибу часів Гальської імперії.
В минулому Жет був звичайним селом при дорозі, що з'єднувала Брюссель та Веммел. Тут були каменярні, біле каміння з яких було використано для будівництва багатьох будівель, зокрема Брюссельського собору.
Здавна у селі було абатство Ділегем (нід. Dielegem[nl], фр. Abbaye de Dieleghem[fr]), якому належала половина всіх територій села. Назва абатства походила від перших слів псалма 18 латинською мовою Diligam te Domine. 1775 року абатство було перебудовано. Під час французького панування у Бельгії абатство було закрите. В той же час до села було приєднано село Гансхорен, яке потім було відокремлене 31 березня 1841 року.
Рік | 1990 | 1995 | 2000 | 2005 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Населення | 38769 | 38769 | 38749 | 42250 | 43564 | 44601 | 45637 | 46818 | 47947 |
Джерело: Населення Бельгії у 1990—2011 роках. на сайті Головної дирекції статистики і економічної інформації уряду Бельгії. |
В комуні за даними на 1 січня 2011 року проживало 47947 чоловік, з яких 38543 людини (80,39 %) були бельгійського походження і 9404 (19,61 %) — іноземцями, з яких 5172 людини походили з країн Євросоюзу, 4232 людини — з інших країн світу. З всіх іноземців 13 людей мали статус політичних біженців.[4]
Країна походження | 2001[5] | 2003[6] | 2004[7] | 2005[8] | 2006[9] | 2011[4] | |||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Алжир | 58 | 57 | 64 | 75 | 76 | 104 | |||
Бельгія | 34451 | 35802 | 35937 | 36932 | 36542 | 38543 | |||
Болгарія | н. д. | н. д. | н. д. | 24 | 26 | 110 | |||
Вірменія | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | 272 | |||
Греція | 183 | 173 | 168 | 144 | 144 | 159 | |||
Дем. Респ. Конго | 303 | 400 | 419 | 391 | 389 | 502 | |||
Іспанія | 581 | 569 | 565 | 561 | 568 | 588 | |||
Італія | 797 | 806 | 802 | 775 | 744 | 765 | |||
Камерун | 27 | 36 | 48 | 57 | 67 | 151 | |||
Марокко | 983 | 884 | 935 | 930 | 989 | 1232 | |||
Нідерланди | 124 | 126 | 132 | 130 | 144 | 231 | |||
Польща | 67 | 132 | 156 | 209 | 287 | 856 | |||
Португалія | 247 | 251 | 257 | 268 | 263 | 289 | |||
Румунія | 33 | 32 | 41 | 77 | 110 | 851 | |||
Туреччина | 140 | 102 | 132 | 129 | 148 | 241 | |||
Україна | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | 39 | |||
Франція | 733 | 784 | 788 | 817 | 841 | 1022 | |||
Інші | 1348 | 1415 | 1494 | 731 | 1643 | 1992 | |||
Разом | 40075 | 41569 | 41938 | 42250 | 42981 | 47947 | |||
Примітки. 1. н. д. — немає данних. 2. В таблиці окрім України представлені лише ті країни, кількість вихідців з яких в населенні комуни станом на 2011 рік становила 100 або більше осіб. |
- ↑ а б Населення Бельгії за комунами станом на 1 січня 2011 року [Архівовано 14 листопада 2012 у Wayback Machine.] на сайті Statistics Belgium [Архівовано 30 червня 2006 у Wayback Machine.] федерального уряду Бельгії.
- ↑ Список кодів населених пунктів Бельгії [Архівовано 22 жовтня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Головної дирекції статистики і економічної інформації уряду Бельгії. (нід.), (фр.)
- ↑ Paul F. State. Historical Dictionary of Brussels. — Maryland: Scarecrow Press, Inc, 2004. P. 157—158.
- ↑ а б Population par nationalité par commune 01.01.2011. Архів оригіналу за 14.11.2012. Процитовано 14.11.2012.
- ↑ Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable : Claude Chéruy. Institut national de statistique éditeur. Bruxelles, 2001. P. 9-62 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 березня 2013. Процитовано 27 грудня 2012.
- ↑ Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable: Claude Chéruy. Institut national de statistique éditeur. Bruxelles, 2003. P. 16-19 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2013. Процитовано 27 грудня 2012.
- ↑ Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable: Fernand Sonck. Institut national de statistique éditeur. Bruxelles, 2004. P. 16-19 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2013. Процитовано 27 грудня 2012.
- ↑ Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable : N. Demeester. SPF Economie Direction Generale Statistiqe et Information Economiqe | éditeur. Bruxelles, 2007. P. 16-19 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 листопада 2013. Процитовано 27 грудня 2012.
- ↑ Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable: A. Versonnen. SPF Economie Direction Generale Statistiqe et Information Economiqe | éditeur. Bruxelles, 2008. Code Publication: S220.A2F/2006. P. 16-19 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2013. Процитовано 27 грудня 2012.
Це незавершена стаття з географії Бельгії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |