Вітовський район — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Миколаївський район (значення).
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Жовтневий район.
Вітовський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Колишній район на карті Миколаївська область
Основні дані
Країна: СРСР СРСР ( УРСР),
Україна Україна
Область: Миколаївська область
Код КОАТУУ: 4823300000
Утворений: 1923
Ліквідований: 19.07.2020[1]
Населення: (на 1.02.2016)
Площа: 1460 км²
Густота: 35.2 осіб/км²
Тел. код: +380-512
Поштові індекси: 57200—57287
Населені пункти та ради
Районний центр: м. Миколаїв
Селищні ради: 2
Сільські ради: 11
Смт: 2
Селища: 12
Села: 30
Районна влада
Вебсторінка: Вітовська РДА
Адреса: м. Миколаїв, пр. Богоявленський, 306
Мапа
Мапа

Вітовський район у Вікісховищі

Вітовський райо́н (до 1944 року — Миколаївський, у 1944—2016 роках — Жовтневий) — колишня адміністративно-територіальна одиниця Миколаївської області України. Розташовувався на півдні області. Районний центр — місто Миколаїв (у 1944—1972 роках — місто Жовтневе, котре увійшло до складу обласного центру). В районі знаходилося 44 населених пункти, Вітовська районна рада, 19 сільських рад та 2 селищні ради. 19 липня 2020 року район було ліквідовано внаслідок адміністративно-територіальної реформи[1].

Географія

[ред. | ред. код]

На сході він межував зі Снігурівським, на півночі — з Баштанським та Новоодеським, на заході — з Миколаївським та Очаківським районами Миколаївської області, на півдні — з Білозерським районом Херсонської області.

Новоодеський район Баштанський район
Миколаїв Снігурівський район
Березанський район,
Дніпровський лиман 		Херсонська область
(Білозерський район)

Західну частину району омивавали води Бузького лиману, північно-західною його частиною протікала річка Інгул. Центральна та південна частини району були густо змережені каналами Інгулецької зрошувальної системи, магістральний канал котрої ділив район практично навпіл.

Об'єкти природно-заповідного фонду

[ред. | ред. код]

Історія

[ред. | ред. код]

Як адміністративно-територіальна одиниця утворений 7 березня 1923 року. Первісно мав назву — Миколаївський район з районним центром в округовому місті Миколаїв.[2] 1930 року район ліквідовано.[3] Район змінював свої обриси, то збільшувався, вбираючи в себе населені пункти сусідніх районів Миколаївської та Херсонської областей, то зменшувався до своїх звичайних меж. 

У грудні 1938 р. район відновлений як Миколаївський.[4] 12.09.1944 райцентр перенесений з Миколаєва в смт. Жовтневе і район отримав свою нову назву — Жовтневий.[5][6][7] Районним центром стало село Богоявленське (до 1789 року — Вітовка), перейменоване 1939 року в село Жовтневе. Тож у 1944—2016 роках район називався Жовтневим[8]; район був ліквідований у 1962 р.[9][10][11] та відновлений у 1965 році.[12]

Економіка

[ред. | ред. код]

У Вітовському районі працювали такі підприємства, як: ТОВ «Сандора», ДП «ЗАТ „Миколаївзернопродукт“», СГ ТОВ «Вікторія», ТОВ «СП Укрсоя», КП «Харчокомбінат», КП «Жовтневі ковбаси», КП «Жовтневий хліб», КП «Жовтневі ласощі», ТОВ «Сімекс» та ін.

Транспорт

[ред. | ред. код]

Районом проходили залізничні магістралі Миколаїв-Долинська, Миколаїв-Херсон, Миколаїв-Нова Каховка, Миколаїв-Одеса, автошляхи: Н11 (Миколаїв-Кривий Ріг), Миколаїв-Снігурівка, E58 (Ростов-на-Дону-Одеса-Рені). Район мав широку мережу внутрішньорайонних автошляхів з твердим покриттям. На території району розташовувалися 5 залізничних станцій, діяло 2 морських порти, всі села району пов'язувалися з районним і обласним центрами залізничним та автобусним сполученням.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[13]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 26 026 5013 4286 8211 6256 2205 55
Жінки 28 735 4861 3933 7767 7527 4293 354


Національний склад населення за даними перепису 2001 року[14]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 54763 85,14 %
росіяни 5981 10,92 %
білоруси 707 1,29 %
молдовани 421 0,77 %
корейці 273 0,50 %
інші 757 1,38 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[14]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 44088 80,51 %
російська 9903 18,08 %
молдовська 224 0,41 %
білоруська 137 0,25 %
вірменська 127 0,23 %
інші 284 0,52 %

Всього в районі проживало 52,6 тис. осіб (станом на 01.10.2006 р.), у тому числі чоловіків — 24,8 тис. осіб, жінок — 27,8 тис. осіб, кількість пенсіонерів — 14,5 тис. осіб (відсоток пенсіонерів від загальної кількості населення району становив 27,6 %), щільність проживання (на 1 кв. км) — 36 осіб. Працездатне населення — 32339 осіб (на 01.01.2006 р.). Населення дошкільного віку — 3247 особи (на 01.01.2006 р.), шкільного віку — 8067 осіб (на 01.01.2006 р.). Середній вік населення становив 38,4 років (на 01.01.2006 р.), у тому числі чоловіків — 35,8 років, а жінок — 40,8 років.

Кількість населення, зайнятого в усіх сферах економічної діяльності — 11289 штатних працівників (за січень-вересень 2006 р.), з них:

Освіта

[ред. | ред. код]

Кількість дошкільних навчальних закладів — 31, в них дітей — 1150 чол; бюджетні дошкільні навчальні заклади — 30, відомчі дошкільні навчальні заклади — 1, позашкільні заклади освіти — 1, вечірня школа — 1, де навчалося — 440 учнів, денних загальноосвітніх шкіл — 39, навчалося — 610 учнів, шкіл І ступеня — 7, в них учнів — 73 чол., шкіл І-II ступенів — 9, в них учнів — 585 чол., шкіл I—III ступенів — 23, в них учнів — 5352 чол.

Організовано роботу: 3-х шкіл-комплексів «Школа — вищий навчальний заклад», 2-х комплексів «Школа — дошкільний навчальний заклад».

Політика

[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Вітовського району була створена 41 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 48,93 % (проголосували 20 584 із 42 067 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 47,66 % (9 810 виборців); Сергій Тігіпко — 13,91 % (2 863 виборців), Юлія Тимошенко — 8,54 % (1 757 виборців), Вадим Рабінович — 6,69 % (1 377 виборців), Олег Ляшко — 4,26 % (877 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,26 %.[15]

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
Див. також: Пам'ятки Вітовського району

У Вітовському районі на обліку перебувало 7 пам'яток архітектури, 47 — історії та 3 — монументального мистецтва.

Примітки

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вітовський район
  1. ↑ а б Постанова ВРУ «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-ІХ // Голос України : газета Верховної Ради. — 2020. — 18 липня. — Дата звернення: 19.07.2020. — Цитата: «3. Ліквідувати: ... 14) у Миколаївській області: Арбузинський, Баштанський, Березанський, Березнегуватський, Братський, Веселинівський, Вітовський, Вознесенський, Врадіївський, Доманівський, Єланецький, Казанківський, Кривоозерський, Миколаївський, Новобузький, Новоодеський, Очаківський, Первомайський, Снігурівський райони».
  2. ↑ Постанова ВУЦВК № 310 від 7 березня 1923 р. «Про адміністративно-територіальний поділ Одещини»
  3. ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 225 від 2 вересня 1930 «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління»
  4. ↑ СССР: Административно-территориальное деление союзных республик / Ред. и предисл.: П. В. Туманов. — Доп. к 1-му изд. (Изменения 1.10.1938 – 1.03.1939). — М. : Изд. «Ведомости Верховного Совета РСФСР», 1939. — С. 86.(рос.)
  5. ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про перенесення районного центру Миколаївського району, Миколаївської області» від 12 вересня 1944 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1945. — № 7–8 (1 квітня). — С. 12.
  6. ↑ Административно-территориальное деление союзных республик / Отв. ред.: П. В. Туманов. — Доп. к 3-му изд. (к справ. вып. 1941 г.: Изменения 01.01.1941 – 01.10.1944). — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1944. — С. 82.(рос.)
  7. ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 902, 1000.
  8. ↑ Перейменований 19.05.2016 р. Постановою Верховної Ради України «Про перейменування окремих населених пунктів та районів». Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 21 липня 2016.
  9. ↑ s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30.12.1962 «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
  10. ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — С. 3–6, 44–45.
  11. ↑ Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику:
    СССР: Административно-территориальное деление союзных республик на 1963 г. — М. : Известия, 1964. — С. 115–116.    (рос.)
  12. ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 р. «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
  13. ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Миколаївська область (осіб) - Регіон, 5-річні вікові групи, Рік, Категорія населення, Стать [Населення за статтю та віком...2001]. Архів оригіналу за 27 вересня 2021.
  14. ↑ а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 1 березня 2024.
  15. ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС «Вибори Президента України». www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 3 квітня 2016.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вітовський_район&oldid=44191606