French
DeutschЗадонецьке — Вікіпедія
| село Задонецьке | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Харківська область |
| Район | Чугуївський район |
| Тер. громада | Зміївська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA63140030230053490 |
| Облікова картка | Задонецьке |
| Основні дані | |
| Засноване | 1680 |
| Населення | 690 |
| Площа | 1,313 км² |
| Густота населення | 525,51 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 63436 |
| Телефонний код | +380 5747 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°38′26″ пн. ш. 36°21′18″ сх. д. / 49.64056° пн. ш. 36.35500° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 92 м |
| Водойми | р. Сіверський Донець |
| Відстань до районного центру | 5 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 63404, Харківська обл., Чугуївський р-н, м. Зміїв, вул. Адміністративна, 16 |
| Карта | |
  Задонецьке | |
 Задонецьке | |
| Мапа | |
 | |
| | |
Задоне́цьке або Задінецьке— село в Україні, у Зміївській міській громаді Чугуївського району Харківської області. Місцева споконвічна назва Задінецьке, оскільки місцева назва Сіверського Донця - Дінець. Населення становить 690 осіб. Жителі села Задінецьке називають себе Задінчанами. До 2020 орган місцевого самоврядування — Задонецька сільська рада.
Село Задонецьке знаходиться на лівому березі річки Сіверський Донець, вище за течією примикає село Камплиця, на протилежному березі — місто Зміїв, село Гайдари. Русло річки звивисте, утворює багато лиманів та озер, зокрема озеро Біле, озеро Генове, озеро Тишкове. Село витягнуто вздовж річки на 5,5 км, воно оточене великим лісовим масивом (сосна). Село перетинає автомобільна дорога Р78.
Село засноване в 1680 році. За даними на 1864 рік на хуторі Зміївської волості Зміївського повіту, мешкало 340 осіб (169 чоловічої статі та 171 — жіночої), налічувалось 52 дворових господарств, існували православна церква та цегельний завод[1].
Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 1 205 осіб[2].
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв у Задонецькому та Гайдарах — 150 людей[3].
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Зміївської міської громади.[4]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Зміївського району, село увійшло до складу Чугуївського району Харківської області[5].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 645 | 93.47% |
| російська | 43 | 6.23% |
| угорська | 1 | 0.15% |
| інші/не вказали | 1 | 0.15% |
| Усього | 690 | 100% |
- Молочно-товарна, птахоферма.
- Задонецьке лісництво.
- Дитячий табір.
- Школа.
- Омельченко Микола Григорович — президент Дніпропетровського регіонального відділення Міжнародного фонду економічних і гуманітарних зв'язків України з Російською Федерацією. Депутат Верховної Ради УРСР 10—11-го скликань. Народний депутат України 1-го скликання. Член ЦК КПУ в 1986—1991 роках.
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 1577)(рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- ↑ Мартиролог. Харківська область, ст. 743—747 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 6 грудня 2015.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Історія міст і сіл Української РСР. Харківська область. — Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967
- Погода в селі Задонецьке [Архівовано 24 травня 2022 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
