Зазулін Ігор Петрович — Вікіпедія

Ф
Ігор Зазулін
Особисті дані
Повне ім'я Ігор Петрович Зазулін
Народження 13 квітня 1974(1974-04-13) (50 років)
  Ленінград, СРСР
Зріст 181 см
Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
Позиція атакувальний півзахисник
Професіональні клуби*
1991 СРСР «Зеніт» (СПб) 1 (0)
1992—2000 Росія «Зеніт» (СПб) 205 (42)
1995—1999   Росія «Зеніт-д» 30 (9)
2000   Росія «Факел» (Воронеж) 14 (1)
2001—2002 Росія «Зеніт-2» 40 (7)
2003—2004 Росія «Петротрест» 50 (11)
2005 Росія «Зеніт-2» 30 (6)
Національна збірна
1991 СРСР СРСР (мол.)
1992—1994 Росія Росія (мол.) 4 (1)
Тренерська діяльність**
2010 Росія «Динамо» (СПб) (в.о.)
2011 Росія «Балтика» (пом.)
2012 Росія «Авангард» (Курськ) (ст. тр.)
2013—2014 Росія «Авангард» (Курськ)
2015 Росія «Динамо» (СПб) (ст. тр.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ігор Петрович Зазулін (рос. И́горь Петро́вич Зазу́лин, нар. 13 квітня 1974, Ленінград) — радянський та російський футболіст, атакувальний півзахисник. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Більшу частину кар'єри провів у петербурзькому «Зеніті» (1991—1999). Першу гру за основний склад провів 11 липня 1991 року — вийшов на заміну в матчі першості СРСР серед команд першої ліги «Пардаугава» — «Зеніт».

Взимку 1998 року Зазулін міг перейти в московське «Торпедо», але президент «Зеніту» Віталій Мутко попросив у керівництва «автозаводців» надто велику суму, і Ігор залишився в «Зеніті» і виграв з командою Кубок Росії 1998/99.

На початку сезону 2000 за ініціативою старшого тренера пітерців Юрія Морозова Зазулін побував на перегляді в «Торпедо», «Роторі» і «Факелі», якому і був відданий в оренду. Відігравши перше коло, отримав травму і вибув до кінця сезону.

Потім виступав за петербурзькі клуби «Зеніт-2» і «Петротрест» і 2005 року завершив ігрову кар'єру.

Збірна

[ред. | ред. код]

З 1991 по 1994 рік регулярно залучався до молодіжної збірної СРСР, а потім і Росії. У 1993 році виступав у складі збірної на молодіжному чемпіонаті світу в Австралії, де в 4 матчах забив 1 гол і потрапив в символічну збірну турніру.

Тренерська кар'єра

[ред. | ред. код]

У 2002 році закінчив Санкт-Петербурзький державний університет фізичної культури імені П. Ф. Лесгафта, в 2008 році отримав другу вищу освіту на юридичному факультеті Державного університету ім. О. С. Пушкіна.[1]

У 2008 році разом з деякими іншими колишніми футболістами «Зеніту» брав участь у X турнірі з футболу в залі серед любителів «Ліга Чайників» у складі команди «Стенлі»[2].

У листопаді 2010 року призначений виконуючим обов'язки головного тренера санкт-петербурзького «Динамо».[3]

З 2011 року працював помічником головного тренера в «Балтиці» (Калінінград)[4]. З 2012 року працював старшим тренером в «Авангарді» (Курськ). Після відставки Сергія Францева 17 квітня 2013 року очолив клуб спершу в статусі виконуючого обов'язки, а потім і головного тренера[5].

23 грудня 2014 року був призначений старшим тренером «Динамо» (СПб).[6]

Має тренерську ліцензію категорії С, яка дає право працювати тренером у клубах першого і другого дивізіонів. У 2014 році почав навчання на тренерську категорію «A-UEFA»[7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кержаков забрал документы из Лесгафта. Архів оригіналу за 9 січня 2008. Процитовано 28 січня 2020.
  2. CUPPERCUP — Серия турниров среди любителей. Архів оригіналу за 18 квітня 2008. Процитовано 28 січня 2020.
  3. «СЭ». Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 28 січня 2020.
  4. Зазулин стал тренером «Балтики». Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 28 січня 2020.
  5. Экс-нападающий «Зенита» Зазулин возглавил курский «Авангард». Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 28 січня 2020.
  6. Помощником Кузяева стал Игорь Зазулин. Архів оригіналу за 24 грудня 2014. Процитовано 23 грудня 2014.
  7. Тренер «молодежки» липецкого «Металлурга» пошел по стопам своего старшего коллеги. Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 28 січня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]