Захаріас Топеліус — Вікіпедія

Захаріас Топеліус
Zacharias Topelius
Захаріас Топеліус
Народився	14 січня 1818(1818-01-14) Нюкарлебю
Помер	12 березня 1898(1898-03-12) (80 років) Сіпоо
Поховання	Гієтаніємі[1]
Країна	Велике князівство Фінляндське
Національність	фінські шведи
Місце проживання	Björkuddend Kuddnäsd Гельсінкі Оулу
Діяльність	письменник, поет, журналіст
Сфера роботи	історія[2], журналістика[2] і дитяча та підліткова літератураd[2]
Alma mater	Гельсінський університет
Заклад	Helsingfors Tidningard і Гельсінський університет
Мова творів	шведська
Напрямок	романтизм
Жанр	поезія, дитяча література і художня література
Magnum opus	The Surgeon's Storiesd, Boken om vårt landd і Läsning för barnd
Членство	Finnish Antiquarian Societyd і Saturday Societyd
Конфесія	лютеранство
Батько	Zacharias Topelius seniord
Мати	Catharina Sofia Topeliusd
Родичі	Michael Toppeliusd
У шлюбі з	Emilie Topeliusd
Діти	Toini Topeliusd і Eva Topeliusd
Автограф
Премії	Золота медаль Шведської академії
Сайт: topelius.sls.fi
Захаріас Топеліус у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у  Вікіджерелах

|Ukrcenter= |Примітки=

Захаріас (Цакаріас) Топеліус (швед. Zacharias Topelius, Zachris Topelius (Цахріс/Захріс Топеліус), 14 січня 1818, Нюкарлебю, Велике князівство Фінляндське — 12 березня 1898, Сіпоо, там само) — видатний фінляндський письменник і поет.

Народився 14 січня 1818 року в родині лікаря й відомого збирача народної поезії. Вже в дитинстві проявилися його художні здібності: багата уява, спостережливість, інтерес до таємничого і містичного. У віці одинадцяти років він був відправлений на навчання до школи в Улеаборг.

У 1833 році переїхав до Гельсінгфорса, де познайомився з Йоганом Людвігом Рунебергом, який стояв на чолі національно-патріотичного руху у Фінляндії 1830-х років. Гурток Рунеберга зробив сильний вплив на молодого Топеліуса, зумовивши подальший розвиток його літературної і суспільно-політичної діяльності.^[6] У 1840 Топеліус закінчив Гельсінгфорський університет, а в 1841 став головним редактором «Гельсінгфорських вістей» (швед. Helsingfors Tidningar) і займав цю посаду аж до 1860.

Його публіцистика відзначалася ліберальністю поглядів. 1845 року вийшла перша з 4 збірок віршів Топеліуса «Квіти вересу».

У 1847 році він став доктором історичних наук, ще через 7 років — професором. Однак проросійська позиція Топеліуса в період Кримської війни відштовхнула від нього радикально налаштованих фінляндців.

У 1873-1878 був ректором Гельсінгфорського університету. 1878 року залишив цю посаду, щоб цілком присвятити себе літературній праці.

Був нагороджений Шведською академією золотою медаллю за літературні заслуги у 1886 році.

Літературна творчість Топеліуса дуже різноманітна. Його лірика глибоко патріотична, пронизана любов'ю до батьківщини і її природи («Танення льоду на річці Улео», «Лісові пісні», «Зимова вулиця» тощо). У пізніших віршах переважають релігійні мотиви.

Крім того, Тобеліус знаменитий історичною прозою: романами, повістями та оповіданнями, у яких помітний вплив Вальтера Скотта, Віктора Гюго і данського романіста Б. С. Інгеманна. Роман «Герцогиня Фінляндська», що вийшов 1850 року, став першою спробою створення у фінляндській літературі великого національно-історичного роману. «Розповіді фельдшера» дають художній нарис про історію Фінляндії з часів Густава II Адольфа до Густава III. 1879 року вийшов роман про часи шведської королеви Христини — «Діти зірок». З драматичних творів Топеліуса широку популярність здобули трагедія «Регіна фон Еммеріц»(1853) і драма «50 років по тому» (1851), в основу яких були покладені епізоди з «Оповідок фельдшера».

У Європі Топеліус відомий насамперед як автор казок «Sagor» (1847—1852). У більш ранніх з них відчувається деяке наслідування Андерсена, але потім він знаходить свій власний оригінальний стиль.

• Казки. Переказ зі шведської Ольги Сенюк. Худ. Софії Караффи-Корбут. Київ, «Веселка», 1966. — 208 с.
  • Кнут-Дударик
  • Сіку
  • Подарунок морського царя
  • Як залізниця семимильні чоботи дістала
  • Сина з Самарбю
  • Сампо-Лопарик
  • Казка про старого гнома [Архівовано 26 листопада 2015 у Wayback Machine.]
  • Адальминина перлина
  • Казка про березу та зірку
  • Що в світі найсолодше [Архівовано 27 листопада 2015 у Wayback Machine.]
  • Принцеса Ліннагуль
  • Водяна лілея
  • Канал королевича Флоріо
  • Мурашиний замок і Мохова Борода
  • Де беруться казки

• Подарунок морського царя: фінські казки та історії. Переклад зі шведської Наталі Іваничук. Худ. Інна Шкльода. Львів, Видавництво Старого Лева, 2008. — 246 с. (Серія «Казки Старого Лева») ISBN 978-966-2909-29-6
  • Унда Марина — Морська Хвилька
  • Сікку
  • Маленький Лассе
  • Подарунок морського царя
  • Ключниця Діви Марії
  • Домовик замку Обу
  • Фортеця Єльтеборґ — Героїчна
  • Вчений хлопчина
  • Гойда-да
  • Перша казка Вальтера
  • Сампо-Малюк
  • Хробачок у ягідці-малинці
  • Туттемуй
  • Пікку Матті
  • Зіронька
  • Перлина Адальміни
  • Мурашка йде до лікаря

• Про великого фінського казкаря // З.Топеліус. Подарунок морського царя. Львів, Видавництво Старого Лева, 2008.
• (рос.) Топелиус // Литературная энциклопедия: В 11 т. — М., 1929—1939. Т. 11. — М.: Худож. лит., 1939. — Стб. 348—349. [Архівовано 6 червня 2009 у Wayback Machine.]
• (швед.) Vasenius G. V., Z. Topelius, 6 ves., Stockholm, 1913—1930;
• (швед.) Nordisk, Digtere i vort aarhundrede.., udg. af. P. Hansen, København, 1880;
• (швед.) Rordam V., Svensk Litteratur, Kjöbenhaven, 1911;
• (швед.) Vasenius V., Lärobok i Sveriges och Finlands. Litteraturhistoria, 2 uppl., [Stockholm], 1890.

• Топеліус // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Юлія Джугастрянська: Подарунок фінського казкаря (про книгу «Подарунок морського царя») [Архівовано 24 червня 2015 у Wayback Machine.]
• (фін.) Сайт про письменника

• «Зимова казка» Захаріас Топеліус [Архівовано 26 листопада 2015 у Wayback Machine.] // Переклад із шведської Наталі Забіли.
• «Казка про старого гнома» Захаріас Топеліус [Архівовано 26 листопада 2015 у Wayback Machine.] // Переклад із шведської Ольги Сенюк.
• «Що в світі найсолодше» Захаріас Топеліус [Архівовано 27 листопада 2015 у Wayback Machine.] // Переклад із шведської Ольги Сенюк.

1. ↑ Find a Grave — 1996.
   d:Track:Q63056
2. ↑ ^{а б в} Чеська національна авторитетна база даних
   d:Track:Q13550863
3. ↑ ^{а б} Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
4. ↑ ^{а б} BiographySampo
   d:Track:Q105657727
5. ↑ ^{а б} Kansallisbiografia / за ред. M. Klinge — Suomalaisen Kirjallisuuden Seura, Suomen Historiallinen Seura. — ISSN 1799-4349
   d:Track:Q3055194d:Track:Q10495591d:Track:Q2843522d:Track:Q4349956
6. ↑ Ковальов, Д.В. (2021). Порівняльний аналіз націєтворчих процесів у Фінляндії та Підросійській Україні (кінець XVIII – початок ХХ століть) (Укр.) . Дніпро: НТУ "Дніпровська політехніка" і ДНУ ім. О. Гончара. с. 73.