Заїченко Семен Якович — Вікіпедія

Заїченко Семен Якович
Народився	10 червня 1930(1930-06-10) Орлик, Кобеляцький район, Полтавська округа, Українська СРР, СРСР
Помер	1973 Донецьк, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Національність	українець
Діяльність	державний діяч, політик
Alma mater	НТУ ДП
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС

Семен Якович Заїченко (10 червня 1930(19300610), село Орлик, тепер Кобеляцького району Полтавської області — 1973, місто Донецьк) — український радянський і компартійний діяч. Член ЦК КПУ в 1971—1973 р. Депутат Верховної Ради СРСР 8-го скликання.

Народився в родині службовців.

У 1953 році закінчив Дніпропетровський гірничий інститут за спеціальністю гірничий інженер.

Трудову діяльність розпочав у 1953 році начальником вентиляційної шахти, потім головним інженером вентиляційної шахти в Сталінській області.

У 1954—1960 роках — помічник головного інженеру тресту «Совєтськвугілля» Сталінської області; головний інженер, начальник шахти «Ново-Калиново»; начальник шахти «Капітальна» у місті Макіівка Сталінської області.

Член КПРС з 1955 року.

У 1960—1962 роках — 1-й секретар Центрально-Міського районного комітету КПУ міста Макіївки Донецької області.

У 1962—1969 роках — інспектор ЦК КПУ.

8 серпня 1969 — 15 серпня 1973 року — 1-й секретар Волинського обласного комітету КПУ. Пленум Волинського обласного комітету КПУ 15 серпня 1973 року «задовольнив прохання С.Я.Заїченка про увільнення його від обов'язків першого секретаря і члена бюро обкому партії у зв'язку з хворобою».

У 1973 році працював у Міністерстві вугільної промисловості Української РСР у місті Донецьку.

Хворів на алкоголізм. Восени 1973 року покінчив життя самогубством (застрілився).

• Нариси історії органів державної влади та місцевого самоврядування на Волині (1944—2009 рр.)