Збройні сили Руанди — Вікіпедія
Сили оборони Руанди | |
---|---|
Rwanda Defense Force | |
Види збройних сил | |
Сухопутні війська Повітряні сили | |
Командування | |
Президент Руанди | Поль Каґаме |
Міністр оборони | генерал-майор Альберт Мурасіра[1] |
Начальник штабу | генерал Жан Боско Казура[2] |
Людські ресурси | |
Вік | з 18 років[3] |
Призов | добровільна військова служба[3] |
Активні службовці | 32,500[3] |
Витрати | |
Відсоток у ВВП | 1,2 % (оцінка 2019)[3] |
Історія | |
Перша конголезька війна 1996—1997 Друга конголезька війна 1998—2002 | |
Збройні сили Руанди у Вікісховищі |
Сили оборони Руанди (англ. Rwanda Defence Force) — сукупність військ Республіки Руанда, призначена для захисту свободи, незалежності і територіальної цілісності держави. Складаються з сухопутних військ та повітряних сил.
Цей розділ статті ще не написано. |
Цей розділ статті ще не написано. |
Тип | Модель | Країна | Фото | Кількість |
---|---|---|---|---|
Танк | T-54/55 | СРСР | 34 | |
БМП | Ratel IFV | ПАР | 35 | |
БМП | БМП-1 | СРСР | ? | |
БМП | RG-31 Nyala | ПАР | 36 | |
БТР | WZ-551 | КНР | 20 | |
БТР | Panhard M3 | Франція | 16 | |
БТР | БТР-60 | СРСР | ? | |
Бронеавтомобіль | Véhicule Blindé Léger | Франція | 16 | |
Бронеавтомобіль | Panhard AML | Франція | 12 | |
РСЗВ | RM-70 | ЧССР | 5 | |
РСЗВ | LAR-160 | Ізраїль | 5 | |
Гаубиця | 122-мм Д-30 | СРСР | 6 | |
Гаубиця | 105-мм M101 | США | ? | |
Гаубиця | 152-мм Д-1 | СРСР | 26 | |
Самохідна гаубиця | 122-мм SH3 | КНР | ? | |
Батальна гвинтівка | FN FAL | Бельгія | ||
Автоматичний карабін | AK-47 | СРСР | ||
Автоматичний карабін | Vektor R5 | ПАР | ||
Автоматичний карабін | IWI Tavor | Ізраїль | ||
Автоматичний карабін | Type 56 | КНР | ||
Великокаліберний кулемет | M2 Browning | США | ||
Великокаліберний кулемет | ДШК | СРСР | ||
Єдиний кулемет | Vektor SS-77 | ПАР | ||
Єдиний кулемет | ПКМ | СРСР | ||
Пістолет-кулемет | Uzi | Ізраїль | ||
Самозарядний пістолет | Browning Hi-Power | Бельгія | ||
Пускова установка | РПГ-7 | СРСР |
Після здобуття незалежності в 1962 році з бельгійською допомогою було сформовано Повітряні сили Руанди (фр. Force aérienne rwandaise). З 1972 року перше сучасне обладнання почало надходити у вигляді семи Aérospatiale Alouette III. Інші поставки включали Aérospatiale Gazelle, Britten-Norman Islander[en], Nord Noratlas[en], озброєні SOCATA Guerrier[en] та AS.350 Ecureuil. Після початку бойових дій між РПФ та урядом у 1990 році більшість літаків були збиті, зруйновані на землі або розбиті. Повітряний флот було майже повністю знищено.
Протягом грудня 2012 року місією ООН в Південному Судані (МООНПС) було направлено авіаційний блок з трьох вертольотів. Руандійська авіаційна група згодом була збільшена до шести вертольотів, як повідомляється, Ми-17.
За даними журналу FlightGlobal, станом на 2020 рік, на озброєнні повітряних сил Руанди були 2 транспортних літаки і 21 багатоцільовий і бойовий вертоліт.[4]
Тип | Виробництво | Призначення | Кількість | Примітки | |
---|---|---|---|---|---|
Літаки | |||||
Cessna 208[en] | США | транспортний літак | замовлено 2 | ||
DA42 | Австрія | транспортний літак | 2 | ||
Вертольоти | |||||
Ми-17 | СРСР | багатоцільовий вертоліт | 12 | ||
Ми-24 | СРСР | транспортно-бойовий вертоліт | 5 | ||
SA.342 | Франція | багатоцільовий вертоліт | 4 |
-
Знак на кіль
- ↑ The Minister (англ.)
- ↑ The Chief of Defence Staff (англ.)
- ↑ а б в г CIA World Factbook: Rwanda. Military and Security (англ.)
- ↑ World Air Forces 2021. FlightGlobal 4 December 2020 [Архівовано 11 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Офіційна сторінка Міністерства оборони Руанди [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
Це незавершена стаття про військові формування. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про Руанду. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |