Збігнев Горнунг — Вікіпедія

Збігнев Горнунг
пол. Zbigniew Hornung
Народився	23 січня 1903(1903-01-23) Львів, Цислейтанія, Австро-Угорщина
Помер	22 липня 1981(1981-07-22) (78 років) Вроцлав
Країна	Республіка Польща
Діяльність	мистецтвознавець, реставратор, викладач університету, музеєзнавець
Alma mater	ЛНУ ім. І. Франка
Галузь	мистецтвознавство[1] і реставрація[1]
Заклад	Вроцлавський університет

Збігнев Мар'ян Горнунг, або Збіґнев Мар'ян Горнунґ (пол. Zbigniew Marian Hornung, 23 січня 1903, Львів — 22 липня 1981, Вроцлав) — польський вчений, історик мистецтва, архітектури. Професор Вроцлавського університету, університету Миколая Коперника (Торунь).

Народився 23 січня 1903 року в м. Львів (нині Україна).

Історію мистецтва вивчав у Львівському університеті ім. Яна Казімежа, науковий керівник — професор Владислав Подляха. Перед ІІ-ю світовою — окружний «консерватор» у Львові. Зокрема, приїжджав до зруйнованого у першу світову під час бомбардування 1916 року московськими агресорами Язловця, сприяв збереженню вцілілих міських вірменських ренесансових пам'яток. Під час московсько-більшовицької, гітлерівської окупацій — керівник відділу західньоєвропейського малярства Львівської картинної галереї (нині Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького). Після червоної окупації 1944 року став віце-директором закладу, брав активну участь у перевезенні пам'яток зі Львова до Польщі.

• Статті Пінзель,^[2] Бернард Меретин,^[3] Франциск Оленський, Осинський Антон (Polski Słownik Biograficzny).
• Stanisław Stroiński. — Львів, 1935.
• Antoni Osiński, nakwybitniejszy rzeźbiarz lwowski XVIII st. — Львів, 1935.
• Pierwsi rzeźbiarze lwowscy z okresu rokoka // Ziemia Czerwieńska, III. — 1937. — S. 1—37.
• Na marginesie ostatnich badań nad rzeźba lwowską XVIII wieku [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Biuletyn Historii Sztuki. — № VII. — 1939. — S. 131—149. (переклад українською мовою [Архівовано 10 травня 2015 у Wayback Machine.])
• Wpływy drezdeńskie w rzeźbie polskiej XVIII wieku. — Торунь, 1965.
• Majster Pinzel snycerz. Karta z dziejów lwowskiej rzeźby rokokowej. — Вроцлав, 1976.
• Jan de Witte, architekt kościoła Dominikanów we Lwowie (1995).^[4]

Частину його атрибуцій спростовують сучасні дослідники.

• Підставка Р., Рибчинський О. Язловець — 640. Історія, архітектура, туризм. — Збараж, 2013. — 128 с. — С. 48-51.
• Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Św. Trójcy w Podhajcach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, Drukarnia narodowa, 1996. — T. 4. — 211 s., 402 il. — S. 184. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-34-3. (пол.)
• Wrabec O. Zbigniew Hornung (1903—1981) // Rocznik Historii Sztuki. — PAN WDN, 2011. — T. XXXVI. — S. 113—125. (пол.) [доступ 2017-02-08]

• Збіґнєв Ґорнунґ. На марґінесі нещодавніх досліджень львівської скульптури XVIII століття [Архівовано 10 травня 2015 у Wayback Machine.] // Ї. — 2013. — Ч. 72.
• Мечислав Гембарович (1893 −1984) і львівська мистецтвознавча школа.
• Zbigniew Hornung [Архівовано 16 лютого 2015 у Wayback Machine.] (пол.)

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.