Збірна Туреччини з футболу — Вікіпедія

Туреччина
Прізвисько	Місячні зірки (тур. Ay-Yıldızlılar) Наші хлопці (тур. Bizim Çocuklar)
Асоціація	Турецька футбольна федерація
Тренер	Вінченцо Монтелла
Найбільше виступів	Рюштю Речбер (120)
Найкращий бомбардир	Хакан Шюкюр (51)
Код ФІФА	TUR
Місце в рейтингу ФІФА	40 ▼ 5 (4 квітня 2024)[1]
Домашня Виїзна
Перший матч  Туреччина 2:2 Румунія  (Стамбул, Туреччина; 26 жовтня 1923)
Найбільша перемога  Туреччина 7:0 Сирія  (Анкара, Туреччина; 20 листопада 1949)  Туреччина 7:0 Південна Корея  (Женева, Швейцарія; 20 червня 1954)  Туреччина 7:0 Сан-Марино  (Стамбул, Туреччина; 10 листопада 1996)
Найбільша поразка  Польща 8:0 Туреччина  (Хожув, Польща; 24 квітня 1968)  Туреччина 0:8 Англія  (Стамбул, Туреччина; 14 листопада 1984)  Англія 8:0 Туреччина  (Лондон, Англія; 14 жовтня 1987)
Чемпіонат світу
Виступів	2 (вперше у 1954)
Найвище досягнення	третє місце (2002)
Чемпіонат Європи
Виступів	6 (вперше у 1996)
Найвище досягнення	півфінал (2008)

Збірна Туреччини з футболу (тур. Türkiye Millî Futbol Takımı) — представляє Туреччину на міжнародних футбольних турнірах. Виникла в 1923 році. Турецька футбольна федерація (тур. Türkiye Futbol Federasyonu) заснована в 1923 році. Член ФІФА з 1923 та УЄФА з 1962.

Найбільше досягнення команди — 3-тє місце на чемпіонаті світу 2002 року. Також Туреччина зайняла 3-тє місце на Кубку конфедерацій 2003 та 3-4 місце на чемпіонаті Європи 2008 року.

Станом на 4 квітня 2024 посідає 40-e місце у рейтингу футбольних збірних світу^[1].

Турецька футбольна збірна веде свою історію з 1923 року, коли була створена Турецька футбольна федерація і проведено перший офіційний матч, попри те, що турецькі команди брали участь ще на Олімпіаді 1896 року. Саме з Туреччиною в 1930-і роки збірна СРСР найчастіше проводила товариські матчі. Офіційно Туреччина почала брати участь в кваліфікаційних раундах чемпіонатів світу в 1950 році.

Туреччина кваліфікувалася для участі на чемпіонаті світу 1950 року в Бразилії, обігравши Сирію 7:0, але не змогла взяти участь в турнірі через фінансові проблеми.

Туреччина кваліфікувалася для участі і в наступному чемпіонаті світу 1954 року, обігравши Іспанію. Перший матч турецька команда програла іспанцям 1:4, але перемога у матчі-відповіді 1:0 дозволила проведення 3-го матчу між цими командами. Ця гра завершилася з рахунком 2:2, і місце Туреччини в основному турнірі було визначено жеребом. Туреччина на дебютному «мундіалі» опинитися в групі з угорцями і командою ФРН, хоча через незвичайний формат турніру Туреччина так і не зіграла з Угорщиною, натомість команда програла 1:4 німцям, але потім розгромила збірну Республіки Корея з рахунком 7:0. У матчі за право вийти з групи турки програли все тій же команді ФРН з рахунком 2:7.

Незважаючи на зростання рівня національного чемпіонату і хороші показники турецьких клубів на європейській арені, 1960-ті — невдалий період для збірної країни. У 1970-ті Туреччина була середняком у відбіркових турнірах до світових і європейських чемпіонатів, навіть не маючи особливих шансів пробитися на ці турніри.

У 80-ті (1984 і 1987 роки) Туреччина зазнала найбільшої поразки в своїй історії, програвши двічі Англії з рахунком 0:8. В рамках кваліфікаційних ігор до чемпіонату світу 1990 року лише невдача в останньому матчі залишила збірну Туреччини за бортом чемпіонату, а ось в рамках відбору до чемпіонату Європи 1992 року турки взагалі зайняли останнє місце в групі. Єдиним їх значущим виступом у 1990-ті була гра на чемпіонаті Європи 1996 року, де, однак, Туреччина програла всі три матчі, не забивши жодного гола.

Зростаючий рівень турецького футболу був підтверджений третім місцем на чемпіонаті світу 2002 році. В 1/4 фіналу Туреччина обіграла Сенегал 1:0 (за правилом «золотого голу»), потім в півфіналі поступилася Бразилії 0:1, а в матчі за третє місце перемогла збірну Південної Кореї з рахунком 3:2^[2][3][4]. У тому матчі Хакан Шюкюр відкрив рахунок на 11-й секунді, забивши найшвидший гол в історії чемпіонатів світу^[5].

Влітку 2003 року Туреччина посіла 3-тє місце на Кубку Конфедерацій, на якому вона з молодим, експериментальним складом зіграла внічию з Бразилією, в результаті чого бразильці вибули з турніру. Турки в півфіналі програли майбутнім переможцям турніру, Франції, з рахунком 2:3, не забивши пенальті на останніх хвилинах. У матчі за третє місце Туреччина обіграла Колумбію 2:1, не зважаючи на те, що на тому турнірі багато тогочасних лідерів команди не грали.

Після серії успіхів турецька команда зазнала фіаско у відбірковому турнірі до чемпіонату Європи 2004 року. Пропустивши вперед Англію з відривом всього в одне очко, Туреччина вийшла на збірну Латвії в стикових матчах. У Ризі команда Туреччини поступилася 0:1. У повторній зустрічі турки вели 2:0, але латвійці встигли зрівняти рахунок і вийшли у фінальну частину чемпіонату Європи. Туреччина ж залишилася за його бортом.

У відбірковому турнірі в групі з такими командами, як Данія, Греція і Україна, турки зайняли 2-е місце (Україна виграла групу і кваліфікувалася напряму). У серії плей-оф Туреччина програла збірній Швейцарії за правилом голів на чужому полі (в гостях програли 0:2, вдома виграли 4:2). Матч у Стамбулі запам'ятався масовою бійкою між футболістами після гри, внаслідок чого Туреччину змусили грати кілька матчів при порожніх трибунах.

Перед відбірковим турніром збірну покинули Тугай Керімоглу і Окан Бурук, кілька ключових гравців були травмовані, але перемога над Норвегією 2:1 принесла Туреччині заповітну путівку на Євро-2008 з другого місця у відбірковій групі.

Безпосередньо на фінальний турнір Туреччина поїхала без ряду гравців, включаючи Хакана Шюкюра, Халіла Алтинтопа, Їлдирая Баштюрка та інших, але взяла кілька ветеранів чемпіонату світу 2002 і Кубка конфедерацій 2003 років. У стартовому матчі вони поступилися португальцям 0:2^[6], потім вирвали перемогу 2:1 на 92 хвилині у швейцарців^[7], а в останній грі групового етапу, поступаючись 0:2, за 15 хвилин до кінця матчу тричі вразили ворота чехів і вирвали перемогу^[8]. Героями матчу стали Арда Туран і Ніхат Кахведжі (оформив дубль). Навіть вилучення в кінці зустрічі Волкана Демірела, воротаря збірної, не налякало турків: захисник Тунджай Шанли, який заміняв воротаря, не вступав жодного разу в гру^[9].

В 1/4 фіналу турки грали з Хорватією: хорвати відкрили рахунок в кінці овертайму, але через хвилину турки сенсаційно зрівняли рахунок. У серії пенальті вони переграли хорватів 3:1 і сенсаційно вийшли в півфінал Євро-2008^[10]. Однак у півфіналі у важкому матчі «яничари» поступилися німцям 2:3, тим самим завоювавши бронзу^[11].

Після тріумфу на Євро-2008 Туреччина виступила в кваліфікаційному раунді вкрай невдало: за кілька турів до кінця турніру вона втратила теоретичні шанси пробитися на першість світу навіть через стикові матчі, поступившись другою сходинкою збірній Боснії і Герцеговини. Після цього багаторічний тренер Фатіх Терім оголосив, що подасть у відставку^[12].

Туреччина потрапила в групу А в кваліфікації до Євро-2012, де посіла друге місце і потрапила в плей-оф, але там поступилась Хорватії. 14 листопада 2012 року Туреччина відсвяткувала свій 500-й матч в історії у товариській грі проти Данії на стадіоні «Тюрк-Телеком-Арена», Стамбул, який завершився внічию 1:1. Перед матчем були вшановані футболісти та тренери, які сприяли успіхам національної збірної в минулому. Турецька поп-співачка Хадісе, яка одягла майку національної команди з номером 500, виступила з невеликим концертом^[13][14].

Туреччина потрапила в групу D у кваліфікації до чемпіонату світу 2014 року та зайняла четверте місце. В результаті по ходу відбору було звільнено тренера Абдулли Авчі. Натомість Фатіх Терім втретє повернувся до збірної, але поразка 0:2 від Нідерландів знищила останні надії на кваліфікацію.

У відборі до Євро-2016 збірна Туреччини посіла третє місце в групі, пропустивши вперед Чехію, Ісландію і сенсаційно залишивши за бортом фінальної частини турніру бронзового призера ЧС-2014 Голландію, а також обійшовши збірні Латвії та Казахстану. З усіх команд, що посіли треті місця в групах, кращі показники виявилися у турків, тому «яничари» отримали пряму путівку на континентальну першість. У фінальному етапі збірна Туреччини зіграла невдало, програвши Хорватії 0:1 і чинному чемпіону Європи Іспанії 0:3 і лише в останньому матчі здолавши Чехію 2:0. Туреччина посіла третє місце в групі, але через гірші показники залишилася без плей-оф.

Туреччина потрапила в групу I у кваліфікації до чемпіонату світу 2018 року. Під час кваліфікації головний тренер Фатіх Терім покинув посаду^[15] і його замінив 72-річний колишній румунський тренер Мірча Луческу. Після восьми ігор Туреччина мала високі шанси вийти на турнір, але поразка 0:3 проти Ісландії вдома погіршила ситуацію, а нічия 2–2 в останньому десятому турі проти Фінляндії опустила команду на четверте місце.

Після провалу у попередній кваліфікації Луческу був звільнений, а новим тренером став Шенол Гюнеш, що розпочав революцію в команді, залучивши багатьох молодих талантів, тільки зберігаючи із ветеранів Бурака Їлмаза і Емре Белезоглу . Реструктуризація команди виявилася вдалою, оскільки Туреччина провела одну з найкращих кампаній у новітній історії. Туреччині вдалося домогтися перемоги 2:0 проти діючих чемпіонів світу і фаворитів групи Франції у Коньї, а згодом і зіграти внічию 1:1 на «Стад де Франс». Втім результати з аутсайдерами групи були не такі вдалі, так Андорі турки забили переможний гол лише на 89-й хвилині на «Водафон Парк» у Стамбулі, а єдину поразку в групі зазнала проти Ісландії в Рейк'явіку, програвши 1:2. Зігравши з ними ж внічию 0:0 вдома, Туреччина програла перше місце у групі Франції, але з другого вийшла на чемпіонат Європи, який згодом через пандемію коронавірусу був перенесений на літо 2021 року.

Безпосередньо на турнірі турки програли усі три матчі групового етапу із загальним рахунком 1:8, після чого завершили виступи на ньому.

• 1930 — не брала участі
• 1934 — відмовилася від участі
• 1938 — не брала участі
• 1950 — пройшла кваліфікацію, але відмовилася від участі в фінальних змаганнях
• 1954 — груповий етап
• 1958 — відмовилася від участі
• 1962–1998 — не пройшла кваліфікацію
• 2002 — третє місце
• 2006 — не пройшла кваліфікацію
• 2010 — не пройшла кваліфікацію
• 2014 — не пройшла кваліфікацію
• 2018 — не пройшла кваліфікацію
• 2022 — не пройшла кваліфікацію

• 1960–1992 — не пройшла кваліфікацію
• 1996 — груповий етап
• 2000 — чвертьфінал
• 2004 — не пройшла кваліфікацію
• 2008 — півфінал
• 2012 — не пройшла кваліфікацію
• 2016 — груповий етап
• 2020 — груповий етап

Домашня

1923-1963

1963-1993

1996-1998 EURO 1996

1998-2000

2000-2002 EURO 2000

2002-2003 ЧС 2002

2003-2004

2004-2005

2005-2008

2008-2010 EURO 2008

2010-2012

2012-2016

2016-2018 EURO 2016

2018-2020

2020-

Гостьова

1996-1998 EURO 1996

1998-2000

2000-2002 EURO 2000

2002-2003 ЧС 2002

2003

2004-2005

2006-2008

2008-2010 EURO 2008

2010-2012

2012-2016

2016-2018 EURO 2016

2018

2020

Фінальна частина										Кваліфікація
Рік	Раунд	Місце	І	В	Н*	П	ГЗ	ГП		І	В	Н	П	ГЗ	ГП
1930	Не брала участь									Не брала участь
1934	Відмовилась									Відмовилась
1938	Не брала участь									Не брала участь
1950	Відмовилась після проходження кваліфікації									1	1	0	0	7	0
1954	Груповий етап	9	3	1	0	2	10	11		3	1	1	1	4	6
1958	Відмовилась									Відмовилась
1962	Не кваліфікувалась									4	2	0	2	4	4
1966										6	1	0	5	4	19
1970										4	0	0	4	2	13
1974										6	2	2	2	5	3
1978										6	2	1	3	9	5
1982										8	0	0	8	1	22
1986										8	0	1	7	2	24
1990										8	3	1	4	12	10
1994										10	3	1	6	11	19
1998										8	4	2	2	21	9
2002	Бронзовий призер	3	7	4	1	2	10	6		12	8	3	1	24	8
2006	Не кваліфікувалась									14	7	5	2	27	13
2010										10	4	3	3	13	10
2014										10	5	1	4	16	9
2018										10	4	3	3	14	13
2022	Буде визначено згодом									Буде визначено згодом
2026
Всього	3 місце	2/21	10	5	1	4	20	17		128	47	24	57	176	187

Список матчів на чемпіонатах світу
Рік	Раунд	Матч	Результат	Дата	Місце
1954	Група 2	Туреччина 1-4  Німеччина	Поразка	17 червня 1954	Берн, Швейцарія
		Туреччина 7-0  Південна Корея	Перемога	20 червня 1954	Женева, Швейцарія
		Туреччина 2-7  Німеччина	Поразка	23 червня 1954	Цюрих, Швейцарія
2002	Група C	Туреччина 1-2  Бразилія	Поразка	3 червня 2002	Ульсан, Південна Корея
		Туреччина 1-1  Коста-Рика	Нічия	9 червня 2002	Інчхон, Південна Корея
		Туреччина 3-0  КНР	Перемога	13 червня 2002	Сеул, Південна Корея
	1/8 фіналу	Туреччина 1-0  Японія	Перемога	18 червня 2002	Ріфу, Японія
	1/4 фіналу	Туреччина 1-0  Сенегал	Перемога	22 червня 2002	Осака, Японія
	Півфінал	Туреччина 0-1  Бразилія	Поразка	26 червня 2002	Сайтама, Японія
	Матч за 3-тє місце	Туреччина 3-2  Південна Корея	Перемога	29 червня 2002	Тегу, Південна Корея

Фінальна частина										Кваліфікація
Рік	Раунд	Місце	І	В	Н*	П	ГЗ	ГП		І	В	Н	П	ГЗ	ГП
1960	Не кваліфікувалась									2	1	0	1	2	3
1964										2	0	0	2	0	7
1968										6	1	2	3	3	8
1972										6	2	1	3	5	13
1976										6	2	2	2	5	10
1980										6	3	1	2	5	5
1984										8	3	1	4	8	16
1988										6	0	2	4	2	16
1992										6	0	0	6	1	14
1996	Груповий етап	16	3	0	0	3	0	5		8	4	3	1	16	8
2000	Чвертьфінал	6	4	1	1	2	3	4		10	5	4	1	16	7
2004	Не кваліфікувалась									10	6	2	2	19	8
2008	Півфінал	3	5	2	1	2	8	9		12	7	3	2	25	11
2012	Не кваліфікувалась									12	5	3	4	13	14
2016	Груповий етап	17	3	1	0	2	2	4		10	5	3	2	14	9
2020	Груповий етап	24	3	0	0	3	1	8		10	7	2	1	18	3
2024	Буде визначено згодом									Буде визначено згодом
Всього	3 місце	4/16	15	4	2	9	14	30		120	51	29	40	152	152

Список матчів на чемпіонатах Європи
Рік	Раунд	Матч	Результат	Дата	Місце
1996	Група D	Туреччина 0–1  Хорватія	Поразка	11 червня 1996	Ноттінгем, Англія
		Туреччина 0–1  Португалія	Поразка	14 червня 1996	Ноттінгем, Англія
		Туреччина 0–3  Данія	Поразка	19 червня 1996	Шеффілд, Англія
2000	Група B	Туреччина 1–2  Італія	Поразка	11 червня 2000	Арнем, Нідерланди
		Туреччина 0–0  Швеція	Нічия	15 червня 2000	Ейндговен, Нідерланди
		Туреччина 2–0  Бельгія	Перемога	19 червня 2000	Брюссель, Бельгія
	Чвертьфінал	Туреччина 0–2  Португалія	Поразка	24 червня 2000	Амстердам, Нідерланди
2008	Група A	Туреччина 0–2  Португалія	Поразка	7 червня 2008	Женева, Швейцарія
		Туреччина 2–1  Швейцарія	Перемога	11 червня 2008	Базель, Швейцарія
		Туреччина 3–2  Чехія	Перемога	15 червня 2008	Женева, Швейцарія
	Чвертьфінал	Туреччина 1–1 (пен. 3–1)  Хорватія	Нічия	20 червня 2008	Відень, Австрія
	Півфінал	Туреччина 2–3  Німеччина	Поразка	25 червня 2008	Базель, Швейцарія
2016	Група D	Туреччина 0–1  Хорватія	Поразка	12 червня 2016	Париж, Франція
		Туреччина 0–3  Іспанія	Поразка	17 червня 2016	Ніцца, Франція
		Туреччина 2–0  Чехія	Перемога	21 червня 2016	Ланс, Франція

Ліга націй УЄФА
Рік	Дивізіон	Раунд	М	І	В	Н	П	ГЗ	ГП
2018–19	Ліга B	Груповий етап	3	4	1	0	3	4	7
2020–21	Ліга B	Буде визначено згодом
Всього		Груповий етап Ліга В	1/1	4	1	0	3	4	7

Футбол на Олімпійських іграх
Рік	Раунд	Місце	І	В	Н*	П	ГЗ	ГП
1924	1 раунд	13	1	0	0	1	2	5
1928	1 раунд	14	1	0	0	1	1	7
1936	1 раунд	15	1	0	0	1	0	1
1948	Чвертьфінал	6	2	1	0	1	5	3
1952	Чвертьфінал	8	2	1	0	1	3	8
1956	Відмовилась
1960	1 раунд	14	3	0	1	2	3	10
1964	Не кваліфікувалась
1968
1972
1976
1980
1984	Відмовилась
1988	Не кваліфікувалась
1992
1996
2000
2004
2008
2012
2016
2020
Всього	Чвертьфінал	6/22	10	2	1	7	14	34

Кубок конфедерацій
Рік	Раунд	Місце	І	В	Н*	П	ГЗ	ГП
1992	Не кваліфікувалась
1995
1997
1999
2001
2003	3 місце	3	5	2	1	2	8	8
2005	Не кваліфікувалась
2009
2013
2017
Всього	3 місце	1/10	5	2	1	2	8	8

*В рахунок нічиїх включені в тому числі і матчі, переможець яких був визначений в серії пенальті.

Рік	Результат
1965	Фіналіст
1967	Чемпіон
1969	Чемпіон
1970	Фіналіст
1974	Чемпіон
1993	Не брала участь

Наступні 26 гравців були оголошені у списку збірної для участі у Євро-2024.

Вік гравців наведено на день початку змагання (14 червня 2024 року), дані про кількість матчів і голів — на 17 травня 2024 року.

№	Поз.	Гравець	Дата народження (вік)	Ігри	Голи	Клуб
1	1ВР	Мерт Гюнок	(1989-03-01)1 березня 1989 (вік 35 років)	28	0	Бешикташ
23	1ВР	Угурджан Чакир	(1996-04-05)5 квітня 1996 (вік 28 років)	27	0	Трабзонспор
12	1ВР	Алтай Байиндир	(1998-04-14)14 квітня 1998 (вік 26 років)	8	0	Манчестер Юнайтед
22	2ЗХ	Каан Айхан	(1994-11-10)10 листопада 1994 (вік 29 років)	56	5	Галатасарай
2	2ЗХ	Зекі Челік	(1997-02-17)17 лютого 1997 (вік 27 років)	44	2	Рома
3	2ЗХ	Меріх Демірал	(1998-03-05)5 березня 1998 (вік 26 років)	42	2	Аль-Аглі (Джидда)
18	2ЗХ	Мерт Мюлдюр	(1999-04-03)3 квітня 1999 (вік 25 років)	22	1	Фенербахче
20	2ЗХ	Ферді Кадиоглу	(1999-10-07)7 жовтня 1999 (вік 24 роки)	15	1	Фенербахче
14	2ЗХ	Абдулкерім Бардакджи	(1994-09-07)7 вересня 1994 (вік 29 років)	6	1	Галатасарай
4	2ЗХ	Самет Акайдін	(1994-03-13)13 березня 1994 (вік 30 років)	5	0	Панатінаїкос
13	2ЗХ	Ахметджан Каплан	(2003-01-16)16 січня 2003 (вік 21 рік)	0	0	Аякс (Амстердам)
10	3ПЗ	Хакан Чалханоглу (капітан)	(1994-02-08)8 лютого 1994 (вік 30 років)	84	18	Інтернаціонале
5	3ПЗ	Окай Йокушлу	(1994-03-09)9 березня 1994 (вік 30 років)	39	1	Вест-Бромвіч Альбіон
6	3ПЗ	Оркун Кекчю	(2000-12-29)29 грудня 2000 (вік 23 роки)	26	2	Бенфіка
15	3ПЗ	Саліх Озджан	(1998-01-11)11 січня 1998 (вік 26 років)	17	0	Боруссія (Дортмунд)
16	3ПЗ	Ісмаїл Юксек	(1999-01-26)26 січня 1999 (вік 25 років)	14	1	Фенербахче
8	3ПЗ	Арда Гюлер	(2005-02-25)25 лютого 2005 (вік 19 років)	6	1	Реал Мадрид
9	4НП	Дженк Тосун	(1991-06-07)7 червня 1991 (вік 33 роки)	50	20	Бешикташ
11	4НП	Юсуф Язиджи	(1997-01-29)29 січня 1997 (вік 27 років)	42	3	Лілль
17	4НП	Ірфан Кахведжі	(1995-07-15)15 липня 1995 (вік 28 років)	31	2	Фенербахче
7	4НП	Керем Актюркоглу	(1998-10-21)21 жовтня 1998 (вік 25 років)	28	5	Галатасарай
21	4НП	Бариш Йилмаз	(2000-05-23)23 травня 2000 (вік 24 роки)	13	1	Галатасарай
25	4НП	Юнус Акгюн	(2000-07-07)7 липня 2000 (вік 23 роки)	9	2	Лестер Сіті
19	4НП	Кенан Їлдиз	(2005-05-04)4 травня 2005 (вік 19 років)	5	1	Ювентус
24	4НП	Семіх Киличсой	(2005-08-15)15 серпня 2005 (вік 18 років)	0	0	Бешикташ

Позиція	Ім'я
Головний тренер	Шенол Гюнеш
Асистенти	Байрам Бекташ
	Ерен Шафак
	Шереф Чичек
Тренер з фітнесу	Омюр Сердал Алтунсоз
Фізіотерапевт	Ашкин Деде
Тренер воротарів	Емрах Каракован
Лікарі	Сарпер Четінкая
	Уфук Шентюрк
Відео аналітик	Ердоган Кайнак

Гравці, виділені жирним шрифтом, все ще виступають, принаймні на рівні клубу^[16]. Станом на 14 жовтня 2019 року.

#	Ім'я	Роки виступів	Ігор	Голів
1	Рюштю Речбер	1994–2012	120	0
2	Хакан Шюкюр	1992–2007	112	51
3	Бюлент Коркмаз	1990–2005	102	3
4	Емре Белезоглу	2000–	101	9
5	Арда Туран	2006–	100	17
6	Тугай Керімоглу	1990–2007	94	2
7	Алпай Озалан	1995–2005	90	4
8	Хаміт Алтинтоп	2004–2014	82	7
9	Мехмет Топал	2008–	81	2
10	Тунджай Шанли	2002–2010	80	22

Гравці з рівною кількістю голів подаються в хронологічному порядку досягнення результату. Гравці, виділені жирним шрифтом, все ще виступають, принаймні на рівні клубу.^[17] Станом на 14 жовтня 2019 року.

#	Ім'я	Роки виступів	Ігор	Голів	Rate
1	Хакан Шюкюр	1992–2007	51	112	0.46
2	Бурак Їлмаз	2006–	24	58	0.43
3	Тунджай Шанли	2003–2010	22	80	0.28
4	Лефтер Кючюкандоньядіс	1948–1963	21	46	0.46
5	Метін Октай	1956–1968	19	36	0.53
	Джеміл Туран	1969–1979	19	44	0.43
	Ніхат Кахведжі	2000–2011	19	68	0.28
8	Арда Туран	2006–	17	100	0.17
9	Дженк Тосун	2013-	16	42	0.38
10	Зекі Риза Спорел	1923–1932	15	16	0.94

• Офіційний сайт збірної [Архівовано 15 листопада 1999 у Wayback Machine.] (тур.)