Зденек Неєдли — Вікіпедія

Зденек Неєдли
чеськ. Zdeněk Nejedlý
ПрізвиськоRudý dědek[1]
Народився10 лютого 1878(1878-02-10)[5][3][…]
Літомишль[2][6][…]
Помер9 березня 1962(1962-03-09)[2][3][…] (84 роки)
Прага, Чехословаччина[2][6][…]
ПохованняВишеградський цвинтар
Країна Австро-Угорщина
Діяльністьполітик, музикознавець, журналіст, письменник, композитор, музичний педагог, літературний критик, викладач університету, історик, Clerical Officer, педагог, літературознавець, критик, aesthetician, літературний теоретик, біограф, музичний критик
Галузьісторія, історія музики[d], історія літератури, історія Чехії, літературознавство[6], теорія літератури[6], літературна критика[6], музикознавство[6], біографія[6], музична критика[6] і політика[6]
Alma materФакультет мистецтв Карлового університету[7]
Вчене званнячлени-кореспонденти РАНd
Знання мовчеська[3][9]
ЗакладКарлів університет і МДУ
ЧленствоСпілка композиторів СРСР, Академія наук НДР, Академія наук СРСР, Словенська академія наук та мистецтв, Угорська академія наук, Російська академія наук, Сербська академія наук і мистецтв і Польська академія наук
Посадачлен парламенту[d]
ПартіяCzech Realist Partyd (1920)[10] і Комуністична партія Чехословаччини (1962)[11]
Брати, сестриViktor Nejedlýd
ДітиВіт Неєдли
Нагороди

Зде́нек Не́єдли (чеськ. Zdeněk Nejedlý; 10 лютого 1878(18780210), Літомишль — 9 березня 1962, Прага) — чехословацький учений і громадсько-політичний діяч, музикознавець, історик, літературний критик. Член Чеської академії наук і мистецтв (1907), засновник і президент (з 1952) Чехословацької академії наук. Член Комуністичної партії Чехословаччини з 1929. З 1946 — член ЦК і Президії ЦК КПЧ, член кабінету міністрів Чеховловаччини у 1940—1950-х роках.

Автор низки праць з історії та культури слов'янських народів, у тому числі українців. Один з основоположників марксистського слов'янознавства. Нагороджений двома орденами Леніна.

Син композитора і педагога Романа Нєєдли. Закінчив філософський факультет Карлового університету в Празі. У 1909—39 і 1945—62 — професор цього університету. З 1900 доктор філософії. У 1939—1945 професор Московського університету. Член багатьох закордонних наукових установ, у тому числі член-кореспондент Академії наук СРСР (1947).

Неєдли вітав установлення комунізму в Росії. У 1921-му заснував і до 1930-го видавав журнал «Вар» (Var), який об'єднав представників соціалістичної літературної орієнтації. Був ініціатором створення (1925) і головою товариства культурного і економічного зближення з Новою Росією, одним з керівників Союзу друзів СРСР (заснований 1930), неодноразово приїжджав до Радянського Союзу. Сприяв створенню (1935) Чехословацького комітету дії по зміцненню миру, був головою Комітету друзів республіканської Іспанії, куди їздив в 1936 з делегацією діячів чехословацької культури. У 1939—1945, під час німецької окупації Чехословаччини, знаходився в СРСР.

У народній Чехословаччини в 1945-46 міністр шкіл і народної освіти, в 1946-48 міністр праці і соціального забезпечення, в лютому 1948 — січні 1953 міністр шкіл, наук і мистецтв, в січні — вересні 1953 заступник прем'єр-міністра, з вересня 1953 міністр без портфеля. З 1945 депутат Національних зборів. З 1946 член ЦК і Президії ЦК КПЧ. З 1945 голова Союзу чехословацько-радянської дружби, голова Слов'янського комітету, член Чехословацької комітету захисту миру.

У 1939—45, під час фашистської окупації Чехословаччини, жив і працював в СРСР. З 1945 — на відповідальних державних посадах у Чехословаччині. З 1945 — депутат Національних зборів, з 1946 — член ЦК і Президії ЦК КПЧ. Автор низки праць з історії та культури слов'янських народів, у тому числі українців. Один з основоположників марксистського слов'янознавства. Нагороджений 2 орденами Леніна.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]