Зеландська мова — Вікіпедія

Зеландський діалект (Зеландська мова) (самоназва: зеланд. Zeêuws; нід. Zeeuws) — один з двох діалектів західнофламандсько-зеландського діалекту^[1], яким розмовляють у Зеландії (південний захід Нідерландів). У даний час він вважається низькофранконським діалектом голландської мови, але відбувалися рухи, спрямовані на просування статусу зеландської мови з діалекту голландської на окрему регіональну мову, що було заперечено Міністерством внутрішніх справ Нідерландів. Більш конкретно, на ньому говорять у найпівденнішій частині Південної Голландії (Goeree-Overflakkee) та значній частині провінції Зеландія, за винятком східної Зеландської Фландрії.

Зеландський діалект є в певному сенсі проміжним між голландським говором на півночі і західнофламандськими говорами на півдні.

Це пов'язано зокрема з тим, що в Середньовіччі і на початку Нового часу Зеландія перебувала у сфері впливу як Голландії, так і Фландрії.

Зеландський діалект, що входить разом з західнофламандським в південну групу діалектів нідерландської мови, досить сильно відрізняється від стандартної нідерландської, заснованої насамперед на голландському діалекті.

Основні особливості такі:

• завдяки збереженню кінцевої шва в словах жіночого роду, в зеландській збереглася відмінність всіх трьох родів: чоловічого, жіночого і середнього;
• збереглися монофтонги [ i] і [ y], відповідні написання ij і ui, в літературній нідерландській вони дифтонгізувалися в [ ɛi] і [ œy];
• у більшості випадків [ aː] перейшло в [ ɛ ː];
• збереглися древні спадні дифтонги [ ai] і [ au] (у вигляді [ eə] та [ ɔə ]), в той час як в інших діалектах вони збіглися з етимологічними e і o;
• відпало початкове h.

Приклади на ці особливості дані в таблиці (орфографія заснована на стандартній нідерландській (НЛМ)):

• Діалекти нідерландської мови

Вікіпедія має розділ
зеландською мовою
Vòblad