French
DeutschЗигмунт Кендзерський — Вікіпедія
| Зигмунт Кендзерський | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народження | 1839 |
| Смерть | 17 січня 1924 |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Країна (підданство) |  Австрійська імперія Австро-Угорщина.svg){kind=small} Польська Республіка |
| Навчання | Національний університет «Львівська політехніка» |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Львів |
| Архітектурний стиль | історизм, модерн |
 Зигмунт Кендзерський у Вікісховищі | |
Зигмунт Кендзерський (пол. Zygmunt Kędzierski, 1839, Сосниця — 17 січня 1924, Львів) — польський архітектор, підприємець, що працював переважно у Львові.
Народився в 1839 році в селі Сосниці (нині Підкарпатського воєводства)[a]. У 1865—1870 (за іншими даними, у 1857—1862[1]) роках навчався у Львівській Технічній академії. Працював при будівництві колії Львів-Чернівці-Ясси, зокрема взяв участь у спорудженні вокзалів у Чернівцях і Яссах. Пізніше очолював контору «Przedsiębiorstwo Budowlane», звану також «Будівельним банком», від імені якого керував спорудженням головного корпусу Львівської політехніки у 1873—1877 роках і будівлею Галицької ощадної каси (проєкти Юліана Захаревича). 1878 року відкрив власне архітектурне бюро, що розміщувалось у Львові на нинішній вулиці Січових Стрільців, 3.[2]
1903 року створив проєктно-будівельне бюро спільно з Міхалом Улямом. Фірма швидко зростала, ведучи будівництво за проєктами Кендзерського, але частіше — від сторонніх архітекторів. Серед таких були зокрема Тадей Обмінський, Роман Фелінський і Фердинанд Касслер. Досі не встановлено прямого авторства проєктів Уляма, якому ймовірно належала загальна концепція майбутніх споруд. Сам Кендзерський був співвласником фірми лише на початках.[3]
1877 року Кендзерський став членом Політехнічного товариства у Львові.[4] У 1881 році входив до його правління.[5] Належав до кола організаторів Галицької крайової виставки 1894 року, до відділу, що мав презентувати проєкти транспортних комунікацій.[6] У жовтні 1900 року став одним із засновників Кредитної спілки будівничих у Львові, де став президентом наглядової ради.[7] Член Палати інженерської урядових уповноважених архітекторів і геометрів. 1895 року очолював її.[8] Входив до Сталої делегації з'їздів при Політехнічному товаристві, у 1901—1903 роках очолював її.[9] Член Міської ради Львова у 1883—1895 роках. Від 1894 року член екзаменаційної комісії для майстрів мулярських.[10] Належав до Галицької інженерної палати. 1902 року очолював її, від 1903 — почесний член.[11] Багато років був президентом Міського касино. Очолював Літературно-художнє товариство. Входив до складу журі конкурсу проєктів будинку Політехнічного товариства у Львові (1905)[12], будівлі касино у Львові (1910)[13], корпусу Львівського університету (1913).[14]
Проживав у Львові на вулиці Кониського, 4а. Помер у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі. На могилі надгробок авторства Броніслава Солтиса.
- Реконструкція житлового будинку у Львові на площі Ринок, 26 (1878).[15]
- Дослідження дефектів і укріплення фундаментів будівлі Галицького іпотечного банку у Львові 1879 року. Згодом Кендзерський прочитав на цю тему доповідь на засіданні Політехнічного товариства.[16] Новий головний вхід на розі будинку, добудований 1889. Флігель, споруджений 1895 року.[17]
- Перебудова дому на вулиці Галицькій, 20 (1881).[18]
- Прибуткові будинки Владислава Ригера на вулиці Крушельницької, 21 (1877—1878) і 17 (1882—1883). Співавтор архітектурного проєкту і автор скульптурного оздоблення Леонард Марконі.[19]
- Будинок римо-католицького капітулу на вулиці Галицькій, 6 (1883).[20]
- Нереалізований проєкт відновлення костелу в Калуші від 1889 року.[21]
- Завершення спорудження Гранд-готелю у Львові 1893 року, після смерті проєктанта — Еразма Герматніка. Проєкт фасадів виконав Леонард Марконі.[22]
- Прибуткові доми у пасажі Гаусмана (1894—1896).[23]
- Готель «Belle-Vue» на проспекті Свободи, 27 (1896).[23]
- Прибутковий дім на проспекті Шевченка, 14 (1897—1898).[23]
- Прибутковий дім на вулиці Винниченка, 3 (1899). Автор скульптурного оздоблення Броніслав Солтис.[24]
- Прибутковий дім на вулиці Театральній, 3 (1900).[23]
- Прибутковий дім на вулиці Гнатюка, 8-10 (1902).[25]
- Прибутковий дім адвоката Сегаля на проспекті Шевченка, 6, вулиці Мирослава Скорика, 4. Збудований 1905 року. За даними Мечислава Орловича проєктантом був Тадей Обмінський. Цьому однак немає документальних підтверджень. Натомість достеменно відомо, що будувала фірма Уляма і Кендзерського.[26]
- Житловий будинок на вулиці Ірини Калинець, 4 (1904–1905, будувала фірма Уляма і Кендзерського).[23]
- «Народна гостиниця» на вулиці Костюшка, 1. Збудована 1906 року. За даними Мечислава Орловича проєкт виконав Тадей Обмінський. Цьому однак немає документального підтвердження. Деталі спроєктував Філемон Левицький[27]. Достеменно відомо, що будувала фірма Уляма і Кендзерського.[28]
- Гімназія на вулиці Кушевича, 5 (1907).[23]
- Дім Юзефа Гаусмана на вулиці Дорошенка, 15. 1907 рік. Проєкт приписується Т. Обмінському, будувала фірма Уляма і Кендзерського.[29]
- Нові корпуси психіатричної лікарні на вулиці Кульпарківській у Львові. Керував будівництвом архітектор Каменобродський.[30] За іншими даними будівництво велось фірмою Уляма і Кендзерського з проєктом Альфреда Захаревича і Тадея Обмінського у 1904—1908.[31]
- Житлові будинки на вулиці Кониського, 4а, і 8 (1907—1908).[23]
- Будинки колишнього готелю «Еліт» на нинішній вулиці Огієнка, 18-18а (1909, будувала фірма Уляма і Кендзерського, автор імовірно Зигмунт Федорський).[23]
- Житлові будинки на вулиці Фредра, 4-4а (1909). За іншими даними — проєкт Романа Фелінського.[32]
- Фірма Кендзерського проєктувала нову будівлю Тернопільської вищої реальної школи.[33]
- ↑ Юліан Самуйлло стверджував, що народився у Львові. Див. Samujłło J. Kęndzierski Zygmunt… — S. 363.
- ↑ Samujłło J. Kęndzierski Zygmunt… — S. 363.
- ↑ Бірюльов Ю. О. Кендзерський Зигмунт // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3. — С. 181. — ISBN 978-966-7007-99-7.; Бірюльов Ю. О. Кендзерський Зигмунт // Енциклопедія сучасної України. — К : Національна академія наук України, Наукове товариство імені Шевченка, 2012. — Т. 12. — С. 592. — ISBN 978-966-02-6472-4..
- ↑ Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 85—86. — ISBN 83-88372-29-7.
- ↑ Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 91.
- ↑ Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 76.
- ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 107.
- ↑ Dział ekonomiczny // Słowo Polskie. — 3 października 1900. — № 459. — S. 6; Kronika miejscowa // Słowo Polskie. — 7 listopada 1900. — № 518. — S. 4; Kronika // Nowa Reforma. — 4 października 1900. — № 226. — S. 2.
- ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 64.
- ↑ Piłatowicz J. Ruch stowarzyszeniowy inżynierów i techników polskich do 1939 r. — Warszawa: PRIMUM, 2005. — Т. 2. — S. 123. — ISBN 83-921738-2-1.
- ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 365.
- ↑ Piłatowicz J. Ruch stowarzyszeniowy… — S. 30—31.
- ↑ W. Ż. Konkurs na budowę domu Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie // Przegląd Techniczny. — 1906. — № 3. — S. 27.
- ↑ Konkurs na gmach Kasyna miejskiego we Lwowie // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 7. — S. 98; Konkurs na gmach kasyna we Lwowie // Architekt. — 1910. — № 1. — S. 20.
- ↑ Konkurs na budowę nowego gmachu uniwersyteckiego we Lwowie // Architekt. — 1912. — № 11—12. — S. 134; Rozstrzygnięcie konkursu na gmach uniwersytetu we Lwowie (wyciąg z protokołu) // Architekt. — 1913. — № 5—6. — S. 69.
- ↑ Вуйцик В. С. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. — 2-ге вид. — Львів : Каменяр, 1991. — С. 172. — ISBN 5-7745-0358-5..
- ↑ Sprawozdania ze zgromadzeń tygodniowych // Czasopismo Techniczne. — 1885. — № 1. — S. 13.
- ↑ Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 316. — ISBN 978-966-7022-77-8..
- ↑ Вуйцик В. С. Державний історико-архітектурний… — С. 169.
- ↑ Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 155. — ISBN 978-83-7543-009-7.
- ↑ Вуйцик В. С. Вулиця Галицька у Львові // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 1999. — № 10. — С. 44; Вуйцик В. С. Державний історико-архітектурний… — С. 169.
- ↑ Brzezina K. Kościół parafialny P. W. Św. Walentego w Kałuszu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, 2002. — Т. 10. — S. 179—180, 185—186. — ISBN 83-85739-2-0.
- ↑ Ю. Б. [Бірюльов Ю.], Цимбалюк С., Соболевський Є. Гранд-Готель // Галицька брама. — 1998. — № 2 (38). — С. 12.
- ↑ а б в г д е ж и Бірюльов Ю. О. Кендзерський Зигмунт // Енциклопедія Львова… — С. 182; Бірюльов Ю. О. Кендзерський Зигмунт // Енциклопедія сучасної України… — С. 592.
- ↑ Biriulow J. Rzeźba… — S. 168.
- ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 505.
- ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 249—251, 503.
- ↑ Бірюльов Ю. О. Левицький Филимон // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2012. — Т. 4. — С. 72. — ISBN 978-966-8853-23-4..
- ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 241—243.
- ↑ Архітектура Львова… — С. 470; Lewicki J. Między tradycją… — S. 253—255, 505.
- ↑ Powiększenie zakładu dla obłąkanych w Kulparkowie // Nowosci Illustrowane. — 1905. — № 35. — S. 9.
- ↑ Архітектура Львова… — С. 438.
- ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 510; Lewicki J. Roman Feliński — architekt i urbanista, pioner nowoczesnej architektury. — Warszawa : Neriton, 2007. — S. 32—34. — ISBN 978-83-7543-003-5.
- ↑ Бойцун Л. Вулиці Тернополя // Тернопіль. Історичні нариси. — Тернопіль : Джура, 2016. — С. 83.
- Бірюльов Ю. О. Кендзерський Зигмунт // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3. — С. 181—182. — ISBN 978-966-7007-99-7..
- Nekrologia // Czasopismo Techniczne. — 1924. — № 6. — S. 63.
- Samujłło J. Kęndzierski Zygmunt // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław. — Warszawa. — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1966—1967. — T. XII. — S. 363.
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |
