Золотий м'яч 1957 — Вікіпедія
Золотий м'яч 1957 року — 2-ге щорічне визначення найкращого футболіста Європи організоване французьким журналом «Франс Футбол».
Участь у голосуванні за визначення найкращого футболіста в Європі взяли представники 16 футбольних асоціацій УЄФА, зокрема: Австрії, Англії, Бельгії, Іспанії, Італії, Нідерландів, Португалії, Туреччини, Угорщини, Франції, ФРН, Чехословаччини, Швейцарії, Швеції, Шотландії та Югославії.
Кожен із членів журі обирав п'ятьох футболістів, які, на його думку, є найкращими гравцями Європи. За перше місце нараховували 5 очок, за друге — чотири, за третє — три, за четверте — два, за п'яте — одне очко. Максимально найкращий футболіст міг отримати 80 очок.
Результати голосування були опубліковані 17 грудня 1957 року в журналі France Football (№ 613).
Вперше володарем нагороди став 31-річний іспанський (раніше — аргентинський) нападник мадридського «Реала» Альфредо Ді Стефано.
- Розподіл по амплуа серед 23 футболістів згаданих в анкетах наступний: 2 воротарі, 3 захисники, 4 півзахисники та 14 нападників.[1]
- З 23 гравців згаданих в анкетах 5 представляли Англію, по 3 — Іспанію, Угорщину та СРСР.
- Вперше серед номінантів з'явилися футболісти Уельсу, Югославії, Північної Ірландії, ФРН та Швеції.
- Другий рік поспіль Альфредо Ді Стефано та Раймон Копа потрапили у трійку найкращих.
- Данкан Едвардс помер 21 лютого 1958 року, через 15 днів після Мюнхенської авіакатастрофи, а Томмі Тейлор загинув у катастрофі.
- Це перше з п'яти поспіль попадань в десятку найкращих для Джона Чарльза. Його найгіршим результатом за ці п'ять років було 8-ме місце.
- Італію в опитуванні від імені щотижневика «Кальчо Іллюстрато» представляв знаменитий тренер Вітторіо Поццо — чемпіон світу 1934 та 1938 років.
- Альфредо Ді Стефано став першим володарем трофею аргентинського походження. Після нього «Золотий м'яч» отримували Омар Сіворі (1961) та Ліонель Мессі (2009, 2010, 2011, 2012, 2015, 2019, 2021, 2023).
- ↑ Газета «Команда» № 9 (2601), 17 січня 2007 року
- European Footballer of the Year («Ballon d'Or») 1957 [Архівовано 29 квітня 2016 у Wayback Machine.]