Зооноз — Вікіпедія
Зооноз / зоонози | |
---|---|
Спеціальність | інфекційні хвороби |
Класифікація та зовнішні ресурси | |
DiseasesDB | 28555 |
MeSH | D015047 |
Zoonoses у Вікісховищі |
Зооно́з (дав.-гр. ζῷον — тварина, νόσος — хвороба) — інфекційна хвороба тварин. Зоонози — узагальнена назва природно-осередкових інфекцій, тобто таких інфекційних хвороб, що звичайно поширені у тварин, але здатні іноді передаватися від тварин до людини. Іноді в медичній літературі ті зоонози, що можуть бути передані людині, називають зооантропонозами.
Зоонози трапляються в популяціях диких, синантропних і свійських тварин і можуть в певних ситуаціях становити загрозу для здоров'я людини.
Серед найактивніших джерел та резервуарів зоонозів виступають хижі ссавці (найчастіше сказ), кажани (сказ), гризуни та комахоїдні (лептоспіроз, туляремія), травоїдні (сибірка). Нерідко зоонози заносяться разом з інвазійними видами. Розвиток епідемій чуми у портових містах різних континентів пов'язаний з численними інвазіями чорних пацюків (переважно з торгових суден).
Переносниками зоонозів можуть виступити:
- Протозойні організми;
- Паразитичні грибки;
- Віруси;
- Пріони;
- Бактерії;
- Люди.
- Прямий контакт;
- Непрямий контакт;
- Переносний контакт;
- Через їжу;
- Через воду.[2]
- Втома;
- Підвищення температури;
- Головний біль;
- Діарея;
- Блювота;
- Шкірні висипи.[1]
Інформація в цьому розділі застаріла.(березень 2016) |
В Україні контроль за зоонозами ведуть обласні й районні санепідемстанції та ветеринарні станції. У зв'язку з участю в зоонозах різних груп тварин в системі СЕС у відділах ОНІ (особливо-небезпечних інфекцій) працюють й біологи-зоологи, переважно фахівці у галузі теріології та ентомології.
- Антропоноз;
- Сапроноз;
- Мікоз;
- Токсоплазмоз.
- ↑ а б Zoonotic Diseases. Cleveland Clinic (англ.). Процитовано 17 січня 2025.
- ↑ CDC (16 травня 2024). About Zoonotic Diseases. One Health (амер.). Процитовано 17 січня 2025.
- ↑ а б в г д е Інфекційні хвороби (підручник) (за ред. О. А. Голубовської). — Київ: ВСВ «Медицина». — 2012. — С. 778 — 12с. кольор. вкл. (О. А. Голубовська, М. А. Андрейчин, А. В. Шкурба та ін.) ISBN 978-617-505-214-3.
- Гоц Ю. Д., Колеснікова І. П., Мохорт Г. А. Епідеміологія. К.: Асканія. — 2007. — 353 с.
- Загальна епідеміологія (навч. посіб. для студ. вищ. мед. навч. закл. IV рівня акредитації) / Н. О. Виноград, З. П. Василишин, Л. П. Козак, Т. А. Романенко. — К. : Медицина, 2010. — 176 с. ISBN 978-617-505-046-0
- Скакун М. П. Основи клінічної епідеміології та доказової медицини Навч. пос. Укрмедкнига Тернопіль. 2008—372 с. ISBN 978-966-673-103-9
- Добірка публікацій з медичної теріології (на сайті «Теріологічна школа») [Архівовано 7 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Болезни, которыми человек может заразиться от животных [Архівовано 28 квітня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Зоонози [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з ветеринарії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з медицини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |