Йоганнес Теодор Горн — Вікіпедія

Йоганнес Теодор Горн
Народився24 серпня 1882(1882-08-24)
Orsoyd, Райнберг, Везель, Дюссельдорф, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецький Райх
Помер11 грудня 1967(1967-12-11) (85 років)
Бад-Бентгайм, Графство Бентгайм, Нижня Саксонія, ФРН
Країна Німеччина
Діяльністьбогослов
Знання мовнімецька
Конфесіяпротестантизм

Йоганнес Теодор Горн (нім. Johannes Theodor Horn; нар. 24 серпня 1882, Орсой — пом. 11 грудня 1967, Бад-Бентгайм) — німецький богослов-реформатор і протягом довгого часу президент колишньої Євангелічно-Реформатської церкви провінції Ганновер, яка в 1949 році була перейменована в Євангелічно-реформатську церкву північного заходу Німеччини.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Після свого посвячення в 1909 році, Горн працював тюремним капеланом у Вітліху, а з березня 1913 року пастором в Нордгорні. Після початку війни в 1914 році Горн, як справжній патріот, іде до війська добровольцем. Під час служби військовим капеланом він знайомиться з сином імператора — принцом Оскаром, з яким збереже дружні стосунки до кінця життя.

З 1928 року займає пост в церковному соборі Німеччини, у 1933 році обраний президентом національної церкви. На цій посаді він повинен був очолити Синод, а також представляти церкву у зовнішніх відносинах. У церковній боротьбі він дотримувався нейтральної позиції до суперінтенданта Уолтера Холлвега і виступав за співпрацю з церковними комітетами. Горн виступав проти підтримки християнами націонал-соціалістів, але старався уникати конфліктів з режимом. Один із трьох його колег по Синоду був членом НСДАП з 1933 року. Через свою готовність до компромісу Горн був ізольованим серед духівництва реформаторської церкви. Його колеги неодноразово намагалися спровокувати конфлікт, але Горн уникав їх, боячись розколу всередині церкви.

У 1946 році він пішов у відставку.

Література

[ред. | ред. код]
  • Hannelore Braun, Gertraud Grünzinger: Personenlexikon zum deutschen Protestantismus 1919—1949. Vandenhoeck & Ruprecht; 2006; ISBN 978-3-525-55761-7; S. 116. (нім.)
  • Helmut Lensing: Die Nordhorner christlichen Kirchen im «Dritten Reich». In: VHS Landkreis Grafschaft Bentheim/Studiengesellschaft für Emsländische Regionalgeschichte (Hrsg.): Nordhorn im 3. Reich (= Geschichtswerkstatt an der Volkshochschule der Stadt Nordhorn für den Landkreis Grafschaft Bentheim, Band 8; Schriftenreihe der Volkshochschule der Stadt Nordhorn, Bd. 14). Haselünne 2016 (3. überarbeitete und deutlich erweiterte Auflage), S. 202—254. (нім.)