Йоган Ґеорґ Пізендель — Вікіпедія

Йоган Ґеорґ Пізендель
нім. Johann Georg Pisendel
Зображення
Йоган Ґеорґ Пізендель
Йоган Ґеорґ Пізендель
Основна інформація
Дата народження5 січня 1688(1688-01-05)
Місце народженняКадольцбург, Баварське курфюрство
Дата смерті25 листопада 1755(1755-11-25) (67 років)
Місце смертіДрезден, Саксонське курфюрство
ГромадянствоНімеччина
Професіякомпозитор, органіст, диригент, концертмейстер
ОсвітаШкола Святого Томи (Лейпциг)
ВчителіАнтоніо Вівальді, Francesco Antonio Pistocchid, Джузеппе Тореллі, Juan Bautista Volumierd і Йоганн Давид Гайніхен
Відомі учніJohann Gottlieb Graund, Joseph Riepeld і Франтішек Бенда
Інструментискрипка
Жанрсоната, симфония, концерт
CMNS: Файли у Вікісховищі

Йоганн Ґеорґ Пізендель (нім. Johann Georg Pisendel, 5 січня 1688 (26 грудня 1687 за ст. ст.), Кадольцбург, Баварія25 листопада 1755, Дрезден, Саксонія) — німецький бароковий музикант і композитор. Довгі роки керував Саксонською державною капелою.

Біографія

[ред. | ред. код]

Пізендель народився в Кадольцбурзі, недалеко від Нюрнберга, де його батько, Симон Пізендель, був кантором і органістом, походив із маркнойкірхенської сім'ї красильників. З дев'ятирічного віку співав у хорі палацової каплиці Ансбаха, де керівником був віртуозний співак Франческо Антоніо Пістоккі, а концертмейстером - відомий скрипаль Джузеппе Тореллі. Існує думка, що грі на скрипці Пізендель навчався у Тореллі. Коли голос хлопчика почав ламатися, він став грати на скрипці в придворному оркестрі. У 1709 році залишив Дрезден, щоби продовжити свою музичну освіту.

Дорогою до Лейпцига у Веймарі зустрівся з Бахом, а в Лейпцигу був представлений Телеману. Пізендель став активним учасником студентського Collegium musicum, заснованого Телеманом, з яким вони незабаром подружилися. 1711 після концерту в Дармштадті Пізенделю запропонували місце в придворному оркестрі, однак він відмовився. Наступного року отримав посаду в Саксонській державній капелі, де працював до кінця життя. Супроводжував свого суверена в турах Європою, у Венеції зустрічався з Вівальді, твори якого виконував раніше.

Близько 1718 року Пізендель почав вивчати композицію під керівництвом Гайніхена, а 1728 року став концертмейстером придворного оркестру.

Учнями Пізенделя були Франц Бенда і Йоганн Ґотліб Ґраун. Дружив з Яном Зеленкою, праці якого публікував після смерті композитора.

Творів залишив небагато, але всі вони високої якості. Всі збережені роботи написані для інструментів: 10 скрипкових концертів, 4 концерти для оркестру, 2 сонати для скрипки і 8 симфоній і тріо. Незважаючи на невелику кількість творів, Пізендель мав великий вплив. Йому присвячували свої скрипкові концерти Вівальді, Телеман і Альбіноні.

Література

[ред. | ред. код]
  • Hans Rudolf Jung: Johann Georg Pisendel: Leben und Werk. Ein Beitrag zur Geschichte der Violinmusik der Bach-Zeit. Univ. Diss, Jena 1 956.
  • Kai Köpp: Johann Georg Pisendel (1687-1755) und die Anfänge der neuzeitlichen Orchesterleitung. Schneider, Tutzing 2005, ISBN 3-7952-1140-9 .
  • Jörg Krämer. Pisendel, Johann Georg. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 2001, Band 20, S. 482 f.
  • Albrecht Treuheit: Johann Georg Pisendel: (1687-1755); Geiger - Konzertmeister - Komponist; Dokumentation seines Lebens, seines Wirkens u. Umgangs u. seines Werkes; nachgezeichnet aus Biogr., Kommentaren u. Veröff. d. letzten 250 Jahre. Edelmann, Nürnberg 1987.

Дискографія

[ред. | ред. код]
  • Violin concertos from Dresden. Pisendel, Heinichen, Fasch, Handel, Telemann. Johannes Pramsohler. International Baroque Players. (Raumklang RK 3105)
  • JG Pisendel: Dresden Concertos. Concerti con varii strumenti (Concertos for various instruments). Freiburg Baroque Orchestra, Gottfried von der Goltz і Petra Müllejans. Диригент Gottfried von der Goltz. (Carus 83301)
  • Per Monsieur Pisendel. Violin sonatas by Vivaldi, Albinoni, & Pisendel. La Serenissima, диригент Adrian Chandler (Avie 0018) Шість сонат для скрипки, присвячені композитору або ним складені.
  • Pisendel: Violin Sonatas. Anton Steck, Christian Rieger. (CPO, 2004).
  • Komponist und Virtuose. Pisendel, Telemann. Virtuosi Saxoniae, Ludwig Güttler (Eterna, 1988)