Капрал — Вікіпедія
Капрал Національна поліція МВС України | ||
| ||
Погони | Капрал поліції | |
Існування | з 2015 | |
Категорія звань | Молодший склад | |
Національна поліція МВС України | Капрал |
Капра́л (англ. corporal, рос. капрал, пол. kapral, італ. caporale, фр. caporal) — найнижче військове звання молодшого командного складу та найнижчий унтер-офіцерський (сержантський) чин у сухопутних військах багатьох країн світу, а також поліції.
Капрал — спеціальне звання національної поліції України (з 2015 року), Служби судової охорони (з 2018 року), Державного бюро розслідувань (з 2019 року). Належить до молодшого складу. Не прирівнюється до звання старший солдат НГУ.
Чин капрала, як правило, має молодший сержантський (унтер-офіцерський) склад — командир секції, команди або відділення солдатів. Водночас, у армії США, капрал звичайно є командувачем вогневої команди в складі відділення або заступником командира відділення. У Корпусі морської піхоти капрал може бути командувачем вогневої команди, кулеметної команди, обслуги міномета, групи штурмової зброї, а також командиром важкої артилерійської системи (середнього або важкого міномета, великокаліберного кулемета, обслуги ПТКР, гаубиці тощо), й броньованої бойової машини (танка, бронетранспортера, БМП тощо).
У країнах, що успадкували традиції армії Британської імперії, це звання вище за звання рядового або солдата. Однак, Канада, Італія, Норвегія мають іншу систему, при якій звання капрала отримує найбільш досвідчений та перспективний солдат, що навіть отримує підвищений посадовий оклад, водночас, він не є командиром для решти солдатів підрозділу.
Слово «капрал», ймовірно, має своє походження від середньовічного італійського словосполучення італ. capo corporale («начальник команди»)[1]. Це також має свої коріння з традиції призначати одного з молодших командирів начальником особистої охорони офіцерів італійської армії.
У Російської імперії з'явилося в 1647 році, в полках «нового ладу», офіційно введено «Військовим статутом» Петра I. Капрал міг посідати посаду командира відділення (так зване «капральство»). У першій половині XIX сторіччя, за часів правління Миколи I, звання капрала було замінено на звання унтер-офіцера.
У деяких сучасних збройних силах, в тому числі й у Збройних силах України капралові відповідає звання «молодший сержант». У німецькій армії йому приблизно рівні звання обер-єфрейтора, гаупт-єфрейтора та штабс-єфрейтора.
У Національній поліції України звання «капрал» є спеціальним званням молодшого складу, яке відповідає колишньому званню «молодший сержант міліції».
У військовій ієрархії НАТО, ранг «капрала» або його еквівалент, у залежності від національних традицій, належить до стандарту Альянсу OR-4 або OR-3.
2 липня 2015 року згідно ст. 80 розділу VII («Загальні засади проходження служби в поліції») Закону України «Про Національну поліцію», були встановлені спеціальні звання поліції. Нові звання дещо відрізняються від попередніх спеціальних звань міліції. Згідно ст. 83 Закону мінімальний строк вислуги для отримання звання капрал встановлено в один рік. Згідно розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» при переатестації працівники міліції, що мали спеціальне звання молодший сержант міліції, отримують спеціальне звання капрала поліції[2].
За знаки розрізнення капрали мають по два кути на погонах.
12 липня 2018 року Законом України № 2509-VIII «Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ у зв'язку з прийняттям Закону України „Про Вищий антикорупційний суд“» було внесено зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яким запроваджено спеціальні звання Служби судової охорони. Згідно з ст. 164 мінімальний строк вислуги для отримання звання капрал встановлено в один рік, аналогічно до Національної поліції України[3].
Знаки розрізнення капрала Служби судової охорони ідентичні до поліцейських.
16 травня 2019 року Законом України № 2720-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань» було внесено зміни до Закону України «Про Державне бюро розслідувань», якими запроваджено спеціальні звання Державного бюро розслідувань, серед яких — звання капрала[4].
5.07.2016 року був затверджений Президентом України «Проект однострою та знаки розрізнення Збройних Сил України». В Проекті серед іншого розглянуті військові звання та знаки розрізнення військовослужбовців. У військовій ієрархії Сухопутних військ та Повітряних сил з'являється звання «капрал», яке за кодуванням НАТО відноситься до рангу OR-3. За знаки розрізнення капрали мають по два кути на погонах.
Звання капрала вище за звання старшого солдата, але нижче за сержанта.
Молодше звання Рядовий поліції | Національна поліція України Капрал поліції | Старше звання Сержант поліції |
- Вістун
- Командир відділення
- Рядовий першого класу
- Сержант першого класу
- Молодший капрал
- Старший рядовий авіації
- Спеціаліст (військове звання)
- Капрали канадських ЗС у Боснії і Герцеговині
- Капрал швейцарської гвардії на французькій службі, 1883
- Капрал Російської армії, 1700-33 рр.
- ↑ Define 'corporal'. Dictionary.com. 2011. Архів оригіналу за 24 травня 2011. Процитовано 27 травня 2011.
- ↑ http://www.golos.com.ua/article/257729 [Архівовано 12 серпня 2020 у Wayback Machine.] Текст Закону України «Про Національну поліцію» на сайті Голос України
- ↑ Текст Закону України № 2509-VIII «Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ у зв'язку з прийняттям Закону України „Про Вищий антикорупційний суд“» на сайті Верховної Ради України. Архів оригіналу за 24 серпня 2019. Процитовано 22 травня 2020.
- ↑ Текст Закону України № 2720-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань» на сайті Верховної Ради України. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 травня 2020.
- Крип'якевич І. П., Гнатевич Б. П., Стефанів З. та інші Історія Українського війська. [Архівовано 6 лютого 2015 у Wayback Machine.] /Упорядник Якимович Б. З.—4-те вид., змін. І доп. —Львів: Світ, 1992. — 712 с. — ISBN 5-7773-0148-7 (Львів; 1936; Вінніпег, 1953; Львів, 1992)
- Брокгауз і Ефрон Енциклопедичний словник. Том 15А. — СПб.:Типолітографія Ефрона, 1895—С.624-625—960с. [Архівовано 21 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Військовий енциклопедичний словник/Гол. гол. ред. Ком. С. Ф. Ахромєєв — М.:Військове видавництво Міністерства Оборони СРСР,1986—863с. (з 30 іл.) — ББК 68я2 В63 (рос.)
- Ганічев П. П. Військові звання—М.: ДТСААФ, 1989. — 164с. —ISBN 5-7030-0073-4(рос.)
- Радянська військова енциклопедія (РВЕ)— Військове видавництво Міністерства Оборони СРСР. Москва, 1978(рос.)
- Мурашев Г. А. Титули, чини, нагороди. 3-є видання—СПб.: ТОВ "Видавництво «Полігон», 2003. — 347[5]с.іл. 16 стор. Кол.іл. (Історична бібліотека) —ISBN 5-89173-148-7(рос.)
- Victor L. Konyago, Orest V. Ladyzhynsky The Legion of Ukrainian Sich Riflemen. Badges, Medals, and Other Items—Toronto, Canada. Shevchenko Scientific Society, 2006 — 79c. — ISBN 0-9688187-5-7(англ.)
- Президент затвердив нові предмети однострою та знаки розрізнення Збройних Сил України [Архівовано 11 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Воинские звания
- Army Enlisted Rank Insignia [Архівовано 11 серпня 2007 у Wayback Machine.]
- International Encyclopedia of Uniform Insignia around the World [Архівовано 27 лютого 2011 у Wayback Machine.](англ.)
- Знаки розрізнення рангів в УСС [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]