Карпачо — Вікіпедія

Карпачо

Походження	Італія
Необхідні компоненти	яловичина
Медіафайли у Вікісховищі

Карпа́чо (італ. carpaccio) — страва з тонко нарізаних шматочків сирого м'яса, приправлених оливковою олією з оцтом і (або) соком лимона. Традиційно подається як холодна страва або закуска. Сьогодні термін «карпачо» вживається стосовно практично до будь-якого тонко нарізаного продукту харчування, як то м'ясо, риба, морепродукти, гриби, фрукти, овочі та багато чого іншого.

Страва була винайдена в Венеції в 1950 році Джузеппе Чіпріані (також відомим як винахідник коктейлю «Белліні»), власником культового «Harry's Bar», і названо на честь венеційського живописця епохи Ренесансу — Вітторе Карпаччо, чиї картини рясніли всілякими відтінками червоного кольору. Того року у Венеції проходила грандіозна виставка цього живописця. Чіпріані розробив цей рецепт спеціально для однієї відвідувачки, якій лікарі заборонили їсти м'ясо, приготоване при тепловій обробці.

Традиційне карпачо готується з яловичого філе, тонко нарізаного за допомогою гострого ножа або спеціальної кухонної машини. Для кращого нарізування, м'ясо попередньо поміщається в морозильну камеру або обпалюється. Найрозповсюдженіший спосіб подачі карпачо з сиром пармезан, салатом рукола та томатами чері, що додає страві більш пікантний смак. Страва заправляється сумішшю оливкової олії холодного віджимання та оцтом, або лимонним соком.

В оригінальному рецепті Чіпріані, який досі використовується в Harry's Bar для приготування карпачо, м'ясо перед нарізкою не заморожувалося^[1], а соус до страви складався з лимонного соку, молока, майонеза і Вустерського соусу^[2].

• Рецепти приготування карпачо на сайті Gotovim.ru [Архівовано 27 березня 2010 у Wayback Machine.]
• Стаття про історію карпачо і декілька рецептів його приготування на сайті Kuking.net [Архівовано 26 травня 2008 у Wayback Machine.]
• Рецепти карпачо на сайті Mycook.ru [Архівовано 20 липня 2009 у Wayback Machine.]