Ноел Кавард — Вікіпедія

Ноел Пірс Кавард
Noël Peirce Coward
Ім'я при народженніангл. Noël Peirce Coward[1]
Народився16 грудня 1899(1899-12-16)
Теддінгтон, Лондон, Велика Британія
Помер26 березня 1973(1973-03-26) (73 роки)
Ямайка
·інфаркт міокарда
ПохованняМаєток Файрфлай[2]
ГромадянствоВелика Британія Велика Британія
Діяльністьдраматург, сценарист, актор, театральний режисер, композитор, співак, кінорежисер
Галузьсценічне мистецтво
Alma materItalia Conti Academy of Theatre Artsd[3]
Знання мованглійська[4][5][5]
ЗакладMI5 і Таємна розвідувальна служба
Роки активностіз 1922
Magnum opusSail Awayd, Words and Musicd і Present Laughterd
БатькоArthur Sabin Cowardd[6]
МатиViolet Agnes Veitchd[6]
Нагороди
IMDbID 0002021
Сайтnoelcoward.net

Сер Ноел Пірс Кавард (англ. Sir Noël Peirce Coward; | noël ˈpɪrs ˈkaʊəd |; 16 грудня 1899(18991216), Теддінгтон — 26 березня 1973, Ямайка) — англійський драматург, актор, композитор і режисер. Майстер «добре зробленої п'єси» з дотепними діалогами, сповненими іронії і гумору. Автор кількох сотень пісень.

Біографія

[ред. | ред. код]

Ноел Кавард народився 16 грудня 1899 року в Теддінгтоні, в сім'ї музикантів. В 11 років вийшов на театральну сцену у складі трупи Ч. Хотрі й придбав широку популярність як актор-підліток. У 1918 році проходив службу в армії.

Перші п'єси Каварда «Залишаю це на ваш розсуд» (англ. I'll Leave It To You) і «Свіжа думка» (англ. The Young Idea) були поставлені в 1922 і 1924 роках, відповідно, але залишилися непоміченими. В обох постановках головну роль зіграв сам автор. Успіх до нього прийшов в 1924 році з постановкою п'єси «Вир» (причому головну роль в цій п'єсі Кавард знову-таки писав під себе).

На початку 1930-х років за Каварда закріпилася репутація одного з найбільш популярних драматургів англомовного світу. За його п'єсами ставляться фільми, що стали класикою Голлівуду. У період свого творчого розквіту Кавард складає музичні п'єси і номера, а також оперету Bitter Sweet і п'єсу «Сінна лихоманка» (1925), яка була поставлена ​​на багатьох сценах світу. Крім драматичних творів, з-під пера Каварда вийшли повісті та романи: «І полум'я битв, і святкування перемоги» (1960) і «Гарненька Полі Барлоу» (1964).

Влітку 1941 в Лондоні дебютувала найуспішніша п'єса Каварда, «Невгамовний дух»; перша постановка витримала тисяча дев'ятсот дев'яносто сім вистав, встановивши національний рекорд театрального довголіття (перевершений тільки в 1957 році «Мишоловкою» Агати Крісті).[7]

На початку Другої світової війни Кавард керував британським бюро пропаганди в Парижі. За завданням секретних служб лобіював в США рішення про вступ у війну проти Німеччини. За патріотичну стрічку «В якому ми служимо» (1942), зняту в тандемі з Девідом Ліном, Ноел Кавард отримав почесний «Оскар». У 1967 році був нагороджений лицарським званням.

Кавард був неодружений. Його партнер Грем Пейн згодом розповів про роки, проведені в цивільному шлюбі з актором, у своїй автобіографії, «Моє життя з Ноелем Кавардом» (1994). Помер Кавард на Ямайці 26 березня 1973 роки; Пейн згодом перетворив ямайський маєток в неофіційний музей пам'яті свого друга. У 2006 році ім'ям Ноела Каварда названий один з лондонських театрів[8].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ (unspecified title) — Rivista del Cinematografo.
  2. ↑ Find a Grave — 1996.
  3. ↑ http://www.bbc.co.uk/news/uk-england-london-14157552
  4. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. ↑ а б CONOR.Sl
  6. ↑ а б Pas L. v. Genealogics — 2003.
  7. ↑ Coward note to Christie uncovered. BBC News (брит.). 4 серпня 2011. Процитовано 21 листопада 2017.
  8. ↑ The Noel Coward Theatre, St. Martin's Lane, London WC2. www.arthurlloyd.co.uk. Процитовано 21 листопада 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ноел_Кавард&oldid=42388963