Качанов Роман Романович — Вікіпедія

Роман Романович Качанов
Зображення
Зображення
Дата народження17 січня 1967(1967-01-17) (57 років)
Місце народженняМосква, СРСР
ГромадянствоСРСР
Російська Федерація
Ізраїль (з 1992 р.[1])
Alma materВсеросійський державний інститут кінематографії
Професіякінорежисер
IMDbID 0434153
CMNS: Качанов Роман Романович у Вікісховищі

Роман Романович Качанов — російський актор, сценарист і кінорежисер.

Біографія

[ред. | ред. код]

Роман Романович Качанов народився 17 січня 1967 в Москві.

Батько — відомий аніматор Роман Абелевич Качанов, мати — Качанова Гара Олександрівна.

Трудову діяльність розпочав у 15 років. Працював літературним секретарем (письменника-фантаста Кіра Буличова). В 1982 -1984 як вільний слухач прослухав курс лекцій на Вищих режисерських курсах. В 1984 році поступив на сценарний факультет ВДІКа. Вперше опублікований в 17 років, в 1984 році під ВДІК івської багатотиражці. Під час навчання в інституті писав сценарії для студентських навчальних робіт. В 1989 році закінчив ВДІК. Розподілився на Кіностудію ім. Горького в об'єднання «Ладья» (худ.рук. Павло Арсенов). В 1990 пішов з об'єднання.

В 1990, у віці 23-ох років, як режисер-постановник почав зйомки фільму «Не питай мене ні про що». В 1991 фільм завершив. Однак, через економічні труднощі, що виникли в країні, фільм не вийшов на екрани. Прем'єра відбулася тільки в 1994 році в Центральному Будинку Кінематографістів.

У січні 1992 року приступив до зйомок кінокартини «Виродок». В 1993 році картину закінчив.

В 1993 року 17 березня у Романа Качанова померла мати — Качанова Гара Олександрівна. А 4 липня помер батько — Роман Абелевич Качанов.

З 1993 по 1997 знімав рекламні ролики.

В 1998 році зняв малобюджетну картину «Максиміліан».

У тому ж 1998 одружився з актрисою Ганною Букловською. 3 листопада у нього народилася дочка — Поліна Качанова. 19 грудня 1999 року у нього народилася друга дочка — Олександра Качанова.

В 1999 році почав знімати, а в 2000 році завершив виробництво фільму «ДМБ», що отримав широке визнання, як критиків, так і публіки, і який викликав шквал наслідувань.

Це був перший за багато років російський фільм багаторазово окупляться в прокаті. Його прем'єрою відкрився перший багатозальний кінотеатр у Росії. Мультиплекс «Каро» на Шереметьєвській вулиці в Москві.

В 2001 завершив виробництво кінофільму «Даун Хаус».

В 2003 розлучився з дружиною — Ганною Букловською. З 2007 одружений з актрисою Ангеліною Черновою. У них двоє дітей — Гара Качанова і Діна Качанова.

Суспільна позиція

[ред. | ред. код]

Навесні 2022 року Роман Качанов озвучив свою підтримку народу України. Качанов позначив свою позицію в інтерв'ю українським журналістам Дмитру Гордону і Олесі Бацман, в бесіді з блогером і діячем Марком Фейгіним, а також в інших інтерв'ю.

Роман Качанов відмовився від прем'єри та кінопрокату свого нового фільму «Марш ранкової зорі» у Росії, у зв'язку з цим він сформулював, що таким чином не хотів здійснювати «інформаційне прикриття вторгнення» [2][3][4][5]

21 червня 2024 року оголошено в РФ «іноземним агентом»[6][7] «Награда нашла героя», — написал Качанов на своей странице в Facebook, комментируя новый статус[8]. «Нагорода знайшла героя», - написав Качанов на своїй сторінці у Facebook, коментуючи новий статус[8].

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Режисерські роботи

[ред. | ред. код]
  1. 1991 — Не питай мене ні про що
  2. 1993 — Виродок
  3. 1999 — Максиміліан
  4. 2000 — ДМБ
  5. 2001 — Даун Хаус
  6. 2004 — Ар'є
  7. 2006 — Взяти Тарантіно
  8. 2007 — Неваляшка
  9. 2014 — Гена Бетон
  10. 2018 — Обмін
  11. 2024 — Щастя

Сценарії

[ред. | ред. код]
  1. 1988 — Нісенітниця. Розповідь ні про що (фільм)|Нісенітниця. Розповідь ні про що
  2. 1991 — Не питай мене ні про що
  3. 2000 — Даун Хаус
  4. 2000 — ДМБ
  5. 2004 — Ар'є
  6. 2007 — Неваляшка

Акторські роботи

[ред. | ред. код]
  1. 1981 — Таємниця третьої планети -Вухань на вулиці (озвучення)
  2. 1989 — Руйнівник хвиль -перехожий
  3. 1991 — Не питай мене ні про що -Пацієнт у черзі
  4. 2000 — ДМБ -каптер Ліберман
  5. 2014 — Гена Бетон -Кілер

Призи та досягнення

[ред. | ред. код]
  1. 2000 — ДМБ — Приз ФІПРЕССІ на ОРКФ в Сочі "For its humour and for the ironic look on Russian society which allows to overcome tragedies of everyday life and might open doors to the new cinema "[1] [Архівовано 13 Квітня 2015 у Wayback Machine.];
  2. 2000 — ДМБ — Приз Гільдії кінознавців і кінокритиків на ОРКФ в Сочі;
  3. 2000 — ДМБ — Приз «Золотий овен» «За найкращий кіносценарій»;
  4. 2001 — Даун Хаус-Спеціальний приз журі на ОРКФ в Сочі за «Пошук нового кіномови»;
  5. 2001 — Даун Хаус — Російський кінофестиваль «Література та кіно» у Гатчині Спеціальний приз журі "За безпрецедентне звернення з романом Ф. М. Достоєвського"Ідіот";
  6. 2004 — Ар'є — Російський кінофестиваль «Амурська осінь» у Благовєщенську «За найкращий фільм»;

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. \u0022Для меня Израиль больше чем родная страна!\u0022. Радіо Свобода (російська служба). 18 листопада 2023. Архів оригіналу за 23 листопада 2023. Процитовано 14 грудня 2023. (рос.)
  2. Интервью «В гостях у Дмитрия Гордона» на YouTube.
  3. Интервью Алесе Бацман на YouTube.
  4. Интервью Ксении Лариной The Insider на YouTube.
  5. Беседа с Марком Фейгиным на YouTube.
  6. Минюст признал "иноагентом" автора "ДМБ" и "Даун Хауса" Романа Качанова 21.06.2024 Svoboda.org
  7. Режиссер Качанов и политолог Винатье объявлены "иноагентами" DW.com
  8. а б vot-tak.tv 21.06.2024