Квінт Антістій Адвент Постумій Аквілін — Вікіпедія

Квінт Анті́стій А́двент Посту́мій Аквілі́н (лат. Quintus Antistius Adventus Postumius Aquilinus; близько 120 — після 176) — політичний та військовий діяч часів Римської імперії, консул-суффект 167 року.

Походив з роду Антістіїв, що були homo novus. Народився у місті Тібіліс (Нумідія). Батьки були із заможної та впливової родини, про що свідчить прізвище Квінта Антістія. Обрав собі кар'єру військового. Спочатку обіймав посаду військового трибуна Legio I Minervia. Після цього став квестором у римської провінції Македонія та увійшов до сенату. Слідом за цим був народним трибуном, легатом у провінції Африка та претором. Потім був легатом Legio VI Ferrata.

У 162—166 роках як легат Legio II Adiutrix відзначився у одній з парфянських війн. З 165 до 167 року як імператорський легат-пропретор керував провінцією Кам'яниста Аравія. У 167 році став консулом-суффектом.

У 167 році очолив Legio III Italica. Під час Першої Маркоманської війни, перебуваючи в Альпах, захищав Італію від вторгнення германських військ до 170 року. Того ж року призначений куратором зведення громадських будівель у Римі. Наприкінці цього ж року призначений проконсулом провінції Нижня Германія. У 173—176 роках керував провінцією Британія. Того ж часу увійшов до колегії жерців-феціалів. Про подальшу долю його немає відомостей.

Дружина — Новія Криспія

Діти:

• Луцій Антістій Бурр, консул 181 року

• Andreas Krieckhaus, Senatorische Familien und ihre patriae (1./2. Jh.). Kovač, Hamburg 2006, ISBN 3-8300-1836-3, S. 116—126. (нім.)
• Birley, The Fasti of Roman Britain, (Oxford: Clarendon Press, 1981), pp. 129—132 (англ.)