Квіташвілі Олександр Мерабович — Вікіпедія
Олександр Квіташвілі | |
---|---|
груз. ალექსანდრე კვიტაშვილი | |
19-й Міністр охорони здоров'я України | |
2 грудня 2014 — 14 квітня 2016 | |
Президент | Петро Порошенко |
Прем'єр-міністр | Арсеній Яценюк |
Попередник | Олег Мусій |
Наступник | Віктор Шафранський |
Міністр праці, охорони здоров'я і соціального захисту Грузії | |
31 січня 2008 — 31 січня 2010 | |
Президент | Міхеіл Саакашвілі |
Прем'єр-міністр | Грігол Мгалоблішвілі |
Попередник | Давид Ткешелашвілі |
Наступник | Андріа Урушадзе |
Народився | 15 листопада 1970 (54 роки) Тбілісі |
Відомий як | політик |
Місце роботи | Тбіліський державний університет |
Громадянство | Грузія → Україна (з 2 грудня 2014) |
Національність | грузин |
Alma mater | Тбіліський державний університет, Robert F. Wagner Graduate School of Public Serviced і Нью-Йоркський університет |
Політична партія | незалежний політик і безпартійність |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Олександр (Сандро) Мерабович Квіташвілі (груз. ალექსანდრე კვიტაშვილი; 15 листопада 1970, Тбілісі, Грузія) — грузинський і український державний діяч, ректор Тбіліського державного університету (вересень 2010 — серпень 2013), міністр праці, охорони здоров'я і соціального захисту Грузії (січень 2008 — серпень 2010), міністр охорони здоров'я України (2 грудня 2014 до 14 квітня 2016 року).
Олександр Квіташвілі народився 15 листопада 1970 року в Тбілісі.
Навчався на історичному факультеті Тбіліського державного університету (спеціальність «Новітня історія Європи і США»), який закінчив з відзнакою 1992 року.
За Програмою стипендій ім. Едмунда Маскі продовжив навчання в Школі державного управління ім. Роберта Ф. Вагнера Нью-йоркського університету (США), де здобув ступінь магістра в галузі державного управління 2003 року. Того ж року дістав роботу у фінансовому та адміністративному департаменті Медичного центру Атланти (штат Джорджія, США).
2003 року повернувся до Грузії й почав працювати спеціалістом в галузі адміністрування та фінансів у грузинському представництві Програми розвитку ООН. 1995-го став заступником, а згодом виконувачем обов'язків керівника грузинської місії Комітету допомоги об'єднаної методистської церкви. 1997 року займає посаду президента грузинської неурядової організації «Міжнародний фонд „Кураціо“, який займався реформуванням систем охорони здоров'я в країнах з перехідною економікою. 2002-го Олександр Квіташвілі стає національним експертом-координатором підкомітету сектора охорони здоров'я, соціального захисту та освіти програми економічного зростання і подолання бідності в Грузії. З 1995 року по 2002 рік консультував різні міжнародні організації в Азербайджані, Литві, Україні, Вірменії та Сербії. З 2002 по 2003 працював консультантом Інституту трансатлантичного партнерства проти СНІДу і в Інституті Схід-Захід (англ. EastWest Institute — EWI) (Нью-Йорк, США). 2004 року стає адміністративним директором і членом ради правління цього інституту. Відповідав за управління центрами Інституту Схід-Захід в Нью-Йорку, Брюсселі, Празі та Москві та за координацію діяльності відділів по роботі з персоналом, інформаційних технологій і загальне адміністрування, розробку корпоративної політики Інституту.
У січні 2008 року призначається на посаду міністра праці, охорони здоров'я та соціального захисту Грузії в уряді Ладо Гургенідзе за часів президентства Міхеїла Саакашвілі. Займає її до серпня 2010 року. З вересня 2010 року виконує обов'язки ректора Тбіліського державного університету ім. Іване Джавахішвілі. У грудні того ж року був обраний на 4-річний термін ректором цього університету. У червні 2013 року подав у відставку у зв'язку з поправками, що вносяться до закону „Про вищу освіту“ і до серпня 2013 року знову виконував обов'язки ректора Тбіліського державного університету.
2 грудня 2014 року Президент України Петро Порошенко надав Олександру Квіташвілі українське громадянство. Разом з ним українськими громадянами також стали міністри, запрошені з інших країн: Наталія Яресько і Айварас Абромавичус[1]. Того ж дня Верховна Рада України затвердила новий склад Кабінету Міністрів, до складу якого ввійшов Олександр Квіташвілі як міністр охорони здоров'я[2].
Олександр Квіташвілі — автор кількох аналітичних робіт про реформи сфери охорони здоров'я та аналізу системи соціального захисту.
Входить до групи з 12 експертів, яких відібрали в Міністерстві охорони здоров'я України для розробки напрямів медичної реформи на 2015—2025 роки[3].
Володіє англійською, російською та грузинською мовами. Українською мовою не володіє.
Одружений. Дружина Анастасія Островська (померла 08.11.2020 від ускладнень операції). Колишня дружина Ніколь Жорданія — онука Ное Жорданія, голови уряду Грузинської Демократичної Республіки[4].
Батько Мераб Квіташвілі — директор Національного центру терапії Грузії. Мати Майя Месхі — головний лікар Центру невідкладної кардіології імені Чапідзе.
- ↑ Президент підписав укази про прийняття до громадянства України трьох кандидатів на посади в Уряді // Президент України Петро Порошенко. Офіційне інтернет-представництво. Архів оригіналу за 9 грудня 2014. Процитовано 2 грудня 2014.
- ↑ Затверджений новий склад Кабміну // [[Корреспондент.net]], 2 грудня 2014. Архів оригіналу за 6 Грудня 2014. Процитовано 2 Грудня 2014.
- ↑ Міністром охорони здоров'я став Олександр Квіташвілі // [[УНІАН]], 2 грудня 2014 року. Архів оригіналу за 2 Січня 2015. Процитовано 2 Грудня 2014.
- ↑ [недоступне посилання Я вырос в Левиле» // Аргументы и факты — Тбилиси, № 23 (455), 8.06.2011](рос.)
- Повний склад нового Кабміну. Досьє на всіх міністрів // ТСН, 2 грудня 2014 року [Архівовано 3 Грудня 2014 у Wayback Machine.]
- http://ria.ru/spravka/20141202/1036226946.html#14175493719273&message=resize&relto=register&action=addClass&value=registration [Архівовано 7 Грудня 2014 у Wayback Machine.]
- http://newsgeorgia.ru/politics/20100519/213184155.html [Архівовано 23 Травня 2010 у Wayback Machine.]