Кирило (Білан) — Вікіпедія

Єпископ Кирило, (в миру Анатолій Васильович Білан, нар. 15 травня 1975 року, с. Жуківці, Обухівський район, Київська область, Українська РСР, СРСР)  — архієрей Української православної церкви (Московського патріархату), єпископ.

Тезоіменитство — 18 березня (31 березня) в день пам'яті святителя Кирила Єрусалимського.

В 1992 році закінчив Трипільську середню загальноосвітню школу.

1993–1997 роки — навчався у Київській духовній семінарії.

27 березня 1997 року у храмі на честь прп. Феодосія Печерського в Дальніх Печерах Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври прийняв чернечий постриг з ім'ям Кирил. Постриг здійснений архімандритом Митрофаном (Юрчуком). 12 квітня того ж року був рукоположений в сан ієродиякона, а наступного дня (13 квітня) — в сан ієромонаха.

Був направлений настоятелем Свято-Миколаївського храму в с. Фасова, Макарівського р-ну, Київської єпархії, окормляв парафію на честь Іоанна Мученика села Людвинівка Макарівського району Київської області. Також був керуючим паломницького відділу Макарівського благочиння, депутатом Макарівської районної ради, членом постійної комісії з благодійництва Макарівської районної ради, членом комісії з благодійності Макарівського і Бишівського благочиній, настоятелем новозбудованого храму на честь ікони Божої Матері «Услишательниця» села Фасова^[1] та керівником релігійної громади парафії св. Параскеви с. Соснівка Макарівського району Київської області^[2].

В 1999 році возведений в сан ігумена^[3].

З 2002 року виконувач обов'язків, а з 2004 по 2020 роки — благочинний Макарівського округу.

З 2000 по 2004 рік навчався на заочному відділенні Київської духовної академії. Захистив дипломну роботу на тему: «Трапеза і побут середньовічного монастиря на Русі».

З 2004 по 2006 рік навчався в Ужгородській богословській академії.

В 2006 році возведенний в сан архімандрита^[3].

27 жовтня 2015^[4] року в селі Фасова на місці Микільського приходу і храму на честь ікони Божої Матері «Услишательниця» був утворений жіночий монастир на честь ікони Божої Матері «Услишательниця», фундатором якого став архімандрит Кирило^[5].

18 березня 2020 року, рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви (журнал № 15), обраний єпископом Бишівським, вікарієм Київської Митрополії. 20 березня 2020 року відбулося наречення в єпископа. 29 березня 2020 року, у Свято-Троїцькому Хрестовому домовому храмі при резиденції Предстоятеля УПЦ, в Свято-Пантелеімонівському жіночому монастирі у Феофанії за Божественною літургією відбулася єпископська хіротонія в єпископа Бишівського, яку очолив митрополит Київський і всієї України Онуфрій.

31 жовтня 2024 в числі 16 (із 52) правлячих і 15 (із 58) вікарних архієреїв УПЦ МП підписав заяву, в якій засудив анексію Російською Православною церквою Донецької єпархії, зняття її керівника митрополита Іларіона і заміни на росіянина, уродженця Рязанської області Росії, архієрея з Далекого Сходу.^[6]

• наперсний хрест (4.12.1997)
• хрест з прикрасами (2000^[3])
• право служіння Божественної Літургії з відкритими Царськими вратами до «Отче наш…» (2010)
• право носіння другого хреста із прикрасами (2016^[3])
• право служіння з жезлом (5.10.2017)

• Біографія на офіційному сайті УПЦ (МП) [Архівовано 2 Березня 2021 у Wayback Machine.] — процитовано 26.09.2020
• Біографія на офіційному сайті РПЦ [Архівовано 24 Вересня 2020 у Wayback Machine.] (рос.) — процитовано 26.09.2020
• КИРИЛЛ (БИЛАН) — сторінка відкритої православної енциклопедії «Древо» [Архівовано 11 Квітня 2021 у Wayback Machine.](рос.) — процитовано 26.09.2020
• «Архімандрит Кирил (Білан)» (сторінка на сайті Макарівського вікаріатства) [Архівовано 24 Січня 2021 у Wayback Machine.] — процитовано 26.09.2020