Київське плато — Вікіпедія

Київське плато — підвищена ділянка Придніпровської височини, яка лежить на правому березі Дніпра. Найвищою точкою Київського плато вважається висота, на якій лежить село Великий Букрин Миронівського району Київської області, відомий також в історії Другої світової війни як Букринський плацдарм — місце легендарної і водночас надзвичайно кровопролитної битви між радянськими та німецькими солдатами за цю стратегічну висоту. Висота Букринського плацдарму — 241 метр над рівнем моря.

Київське плато тягнеться вузькою смугою на правому березі річки Дніпро, від північно-західної частини Києва до Канева Черкаської області. Крайньою південною точкою Київського плато вважається гирло річки Рось. Загальна протяжність з півночі на південь становить близько 180 км.

Переважають ерозійні форми рельєфу: яри і балки. Відбувається денудаційне перенесення гірських порід річкою Дніпро. Найпоширенішими формами рельєфу є ті, що утворилися в результаті водної ерозії (флювіальні та гляціальні форми рельєфу, а також гравітаційні форми (зсуви та обвали — переважно на крайньому правому березі Дніпра), на формування яких впливає також і сила Коріоліса. Серед антропогенних форм рельєфу є типові середньовічні кургани (Красуха у селі Витачів та Дівич-Гора у селі Трипілля), а також залишки Змієвих Валів.

В основі тектонічної будови Київського плато лежить Український кристалічний щит. Ця структура є своєрідною його окраїною. Київське плато дуже бідне на промислово значимі корисні копалини. Є незначні поклади гончарної глини, мергелів та піску.

Київське плато дуже посічене постійними водними потоками. Саме річки є головними рельєфоутворюючими факторами цієї місцевості. На Київському плато лежать гирла річок: Ірпінь, Либідь, Стугна, Красна, Бобриця, Сквирка, Леглич та Рось. Витоки річок: Росава, Росавка, Горохуватка. Найбільші озерні улоговини: озеро Кадьяк поблизу села Германівка, озеро Стрількове в урочищі «Калинове» біля селища Халеп'я та Великий Витачівський брід.

В межах Київського плато знаходиться Канівський Національний заповідник, урочище Калинове та городище древнього міста Святополч. Канівський заповідник вважається унікальною природоохоронною територією в Україні, де збереглися реліктові види рослин та понад 85 видів тварин, що занесені до Червоної книги України.

Київське плато вважається історичною серцевиною Древньоруської держави — Київської Русі. Центр розселення полян в VI–VIII ст. Найдревніші полянські поселення в межах Київського плато: Київ (заснований близько V століття), Вишгород (засн. бл. V ст.), Витичів (засн. бл. V ст.), Білогородка (засн. бл. IX ст.), Васильків (засн. 988), Трипілля (засн. 1032), Канів (засн. бл. 1080), Святополч (засн. 1096, та зруйнований у 1223), Ржищів (засн. 1151), та ін. Традиційно ці землі належали до Київського князівства (див. також Куявія). Виявлено залишки поселень часів Трипільської , зарубинецької, черняхівської культур.

• Геологія України
• Фізико-географічне районування України

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.

• Бондарчук В. Г. Геоморфологія УРСР. — Х. : Радянська школа, 1949. — 246 с.
• Дмітрієв М. І. Геоморфологія УСРР. — Х. : Радянська школа, 1936.
• Заставний Ф. Д. Географія України. У 2-х кн / Ред. M. П. Парцей. — Л. : Світ, 1994. — 472 с. — ISBN 5-7773-0043-8.
• Стецюк В. В. Екологічна геоморфологія України: навчальний посібник. — К. : Видавничий дім «Слово», 2010. — 367 с.
• Рельєф України. Навчальний посібник / Ред. Стецюк В. В. — К. : Видавничий дім «Слово», 2010. — 688 с.
• Цись П. М. Геоморфологія УРСР. — Л., 1962.

• (рос.) Шнюков Е. Ф., Чекунов А. В., Вилов О. и др. Природа Украинской ССР. Геология и полезные ископаемые. — К. : Наукова думка, 1986. — 184 с.
• (рос.) Маринич А. М., Пащенко В. М., Шищенко П. Г. Природа Украинской ССР. Ландшафты и физико-географическое районирование. — К. : Наукова думка, 1985. — 224 с.
• (рос.) Геоморфология Украинской ССР / Под общ. ред. И. М. Рослого. — К. : Вища школа, 1990. — 287 с.

• Орографічна карта України. [Архівовано 31 Липня 2021 у Wayback Machine.]