Козельщинський район — Вікіпедія
Козельщинський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Район на карті Полтавська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область: | Полтавська область | ||||
Код КОАТУУ: | 5322000000 | ||||
Утворений: | 1923 | ||||
Населення: | ▼ 19 460 (на 1.02.2016) | ||||
Площа: | 900 км² | ||||
Густота: | 21.6 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-5342 | ||||
Поштові індекси: | 39100—39152 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | смт Козельщина | ||||
Селищні ради: | 2 | ||||
Сільські ради: | 16 | ||||
Смт: | 2 | ||||
Села: | 78 | ||||
Районна влада | |||||
Вебсторінка: | Козельщинська РДА Козельщинська районна рада | ||||
Адреса: | 39100, Полтавська обл., Козельщинський р-н, смт. Козельщина, вул. Монастирська, 5 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Козельщинський район у Вікісховищі |
Козе́льщинський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця другого порядку в Україні у південній частині Полтавської області. Район утворено 1923 року під назвою Бригадирівський. 1933 року перейменовано на Козельщинський. На 1 лютого 2016 року населення складає 19 460 осіб.
Протяжність району з півночі на південь — 46 км, з заходу на схід — 35 км.
На північному заході район межує з Решетилівським, на сході та південному сході — Кобеляцьким, на заході — Глобинським та Кременчуцьким районами Полтавської області. Кременчуцький район також примикає на півдні, а на південному центрі дотикається до міста Горішні Плавні.
Глобинський район | Решетилівський район | |
Кременчуцький район | Кобеляцький район | |
Горішні Плавні | Кременчуцький район | Кобеляцький район |
Ґрунти переважно чорноземні.
Корисні копалини: залізна руда, глина, пісок.
На північному заході району протікає р. Псел з прит. р. Говтвою.
Розташований у лісостеповій зоні, у межах Придніпровської низовини. Ліси (дуб, ясен, берест, клен, осика) займають 2 тис. га. У районі — Буршівський заказник, Ксендзівський заказник, Попенківський заказник (всі місцевого значення).
Район утворено 7 березня 1923 року під назвою Бригадирівський. 26 квітня 1933 року перейменовано на Козельщинський і входив до Харківської області.
22 вересня 1937 року з утворенням Полтавської області віднесений до останньої.
Під час нім.-фашист, окупації (вересень 1941 — вересень 1943) гітлерівці знищили 147 жителів, зруйнували 5 лікарень, 2 поліклініки, 36 шкіл, 17 клубів, театр, кінотеатр.
На 1.ІХ 1946 до складу Козельщинського району входило 25 сільрад (Козельщинська, Бреусівська, Бригадирівська, Буняківська, Василівська, Високовакулівська, Говтвянська, Дзюбанівська, Дяченківська, Йосипівська, Лутовинівська, Мануйлівська, Мар'янівська, Миргородщинська, Михайликівська, Олександрівська, Осначо-Старчиківська, Пісківська, Пригарівська, Приліпківська, Солоницька, Сушківська, Улинівська, Хорішківська, Юрківська).
30.XII. 1962 Козельщинський район розформовано, а його територію включено до складу Кременчуцького і частково Кобеляцького районів. 8.XII 1966 знову утворено Козельщинський район.
Найменування колгоспу, радгоспу | Найменування населеного пункту, де знаходится господарський центр | Найменування сільради |
---|---|---|
Колгоспи: | ||
імені Ватутіна | с.Чапаєвка | Бреусівська сільська |
Вітчизна | с.Говтва | Говтвянська сільська |
імені Горького | с.Верхня Мануйлівка | Мануйлівська сільська |
Дружба | с.Василівка | Василівська сільська |
Жовтень | с.Омельниче | Козельщинська селишна |
Зоря | с.Приліпка | Говтвянська сільська |
Зоря комунізму | с.Пашківка | Пригарівська сільська |
імені Ілліча | с.Лутовинівка | Лутовинівська сільська |
імені Калініна | с.Солониця | Новогалещинська сільська |
імени Куйбешива | с.Сушки | Бреусівська сільська |
Ленінський шлях | с.Бреусівка | Бреусівська сільська |
Перемога | с.Хорішки | Хорішківська сільська |
Прапор комунізму | с.Трудовик | Василівська сільська |
Радянська Україна | с.Пригарівка | Пригарівська сільська |
імені Фрунзе | с.Оленівка | Оленівська сільська |
Червоний партизан | с.Піски | Пісківська сільська |
імені Чкалова | с.Рибалки | Оленівська сільська |
імені ХХІ з'їзду КПРС | с.Висока Вакулівка | Високовакулівська сільська |
Радгоспи: | ||
Козельщинський | смт.Козельщина | Козельщинська селищна |
До складу району входить 2 селищні і 16 сільських рад, які об'єднують 78 населених пунктів: два селища міського типу — Козельщина, Нова Галещина, 76 сіл. Всього дворів — 12271, населення — 25,0 тис. ос.
У Козельщинському районі промислові підприємства (Галещинський машинобуд. завод, Галещинська біофабрика, заводи: будматеріалів, керамзитового гравію, комбікормові тощо). Спеціалізація сільського господарства — землеробство зерново-буряківничого і тваринництво м'ясо-молочних напрямів. Площа сільськогосподарських угідь 1990 становила 75,4 тис. га, у тому числі орної землі — 60,6 тис. га, лісів — 3,6 тис. га, водоймищ 209 га (без річок). Головні культури: озима пшениця, ячмінь, кукурудза, цукровий буряк, соняшник. Розвинуте скотарство, свинарство, вівчарство, птахівництво. У районі 1 радгосп та 19 колгоспів.
Територією району проходить залізниця Полтава-Кременчук (ст. Ганнівка, Козельщина, Галещина) та автострада E584 (Полтава-Кропивницький). Автомобільних шляхів — 372 км; у тому числі з твердим покриттям — 351 км.
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[2]:
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 11 356 | 2146 | 1393 | 3305 | 2786 | 1657 | 69 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 13 597 | 1966 | 1310 | 3259 | 3264 | 3388 | 410 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:
Національність | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українці | 23800 | 95,38 % |
росіяни | 841 | 3,37 % |
молдовани | 85 | 0,34 % |
білоруси | 73 | 0,29 % |
угорці | 44 | 0,18 % |
інші | 111 | 0,44 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 23962 | 96,02 % |
російська | 851 | 3,41 % |
молдовська | 55 | 0,22 % |
білоруська | 22 | 0,09 % |
угорська | 21 | 0,08 % |
інші | 43 | 0,17 % |
У Козельщинському районі 34 загальноосвітніх школи, муз. школа (85 учнів), Будинок дитячої та юнацької творчості, 23 дитсадки, 11 шкіл-садків. Лікувальні заклади: центральна районна лікарня (165 ліжок), 4 дільничні лікарні 29 сільських фельдшерсько-акушерських пунктів та 8 фельдшерсько-акушерських на підприємствах, 3 профілакторії на молочнотоварних фермах, 8 дільничних і районна аптека, санепідемстанція.
Культурні заклади: 13 Будинків культури, 21 сільський та 9 бригадних клубів, при яких діють 157 гуртків художньої самодіяльності. 42 кіноустановки.
Центральна районна бібліотека для дорослих та дитяча бібліотека, 32 сільських бібліотеки (368 тис. од. зб.).
Горького Максима музей у с. Верхній Мануйлівці. 12 музеїв на громадських засадах.
Видається районна газета Козельщинські вісті.
На території району є залишки понад 60 курганів, пам'ятки доби неоліту, бронзи, сарматського часу, знайдено римські монети. 75 пам'яток історії та культури, пам'ятники архітектури і будівництва кінця XIX століття — храм Різдва Богородиці Козельщинського жіночого монастиря.
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Козельщинського району було створено 28 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 61,17 % (проголосували 10 214 із 16 698 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 53,77 % (5 492 виборців); Юлія Тимошенко — 15,29 % (1 562 виборців), Олег Ляшко — 12,40 % (1 267 виборців), Анатолій Гриценко — 4,41 % (450 виборців), Сергій Тігіпко — 4,32 % (441 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,94 %.[4]
- Остроградський Михайло Васильович (1801—1862) — український математик, механік і фізик.
- Антонін (Грановський) (1865—1927) — український релігійний діяч, церковний педагог, автор проектів літургійних реформ у православній церкві.
- Кондратенко Андрій Павлович (1898—1989) — український радянський і компартійний діяч.
- ↑ Полтавська обл.рада народних депутатів (1978). Полтавська область. Адміністративно-територіальній поділ на 1 січня 1978 року. видавництво "Прапор". с. 220—221.
- ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Полтавська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001]. Архів оригіналу за 12 Грудня 2020.
- ↑ а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Полтавська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 15 Травня 2021. Процитовано 4 травня 2018.
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 Лютого 2018. Процитовано 29 березня 2016.
- За ред. А.В. Кудрицького. Полтавщина: Енциклопедичний довідник. — Київ : Українська Енциклопедія, 1992. — С. 1024. — ISBN 5-88500-033-6.