Оленівка (Кременчуцький район) — Вікіпедія

село Оленівка
Оленівська сільська рада
Оленівська сільська рада
Оленівська сільська рада
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Кременчуцький район
Тер. громада Козельщинська селищна громада
Код КАТОТТГ UA53020090380062860
Основні дані
Засноване сер. XVIII ст.
Населення 521 чол.
Поштовий індекс 39133
Телефонний код +380 05342
Географічні дані
Географічні координати 49°14′9″ пн. ш. 34°0′36″ сх. д. / 49.23583° пн. ш. 34.01000° сх. д. / 49.23583; 34.01000
Середня висота
над рівнем моря
121 м
Водойми став
Місцева влада
Адреса ради 39100, Полтавська обл., Кременчуцький р-н, селище Козельщина, вул. Остроградського, буд. 87
Карта
Оленівка. Карта розташування: Україна
Оленівка
Оленівка
Оленівка. Карта розташування: Полтавська область
Оленівка
Оленівка
Мапа
Мапа

CMNS: Оленівка у Вікісховищі

Оле́нівка — село в Україні, у Козельщинській селищній громаді Кременчуцького району Полтавської області. Населення становить близько 500 чол. Село до 2020 було центром Оленівської сільської ради, до якої входили села Бригадирівка (раніше центр Бригадирівського району), Дзюбанівка, Калинівка (Кацаївка).

На території знаходиться ставок розміром близько 10 га, фруктовий сад.

Географія

[ред. | ред. код]
Залізнична станція Куликівка

Село Оленівка знаходиться на лівому березі річки Вовча, на перехресті транспортних шляхів (автомобільної дороги М22 (E577) Полтава — Кременчук «Полтавська траса» та залізниці Полтава — Кременчук, станція Куликівка). Вище за течією на відстані 1 км розташоване село Кащівка, нижче за течією на відстані 0,5 км розташоване село Чорноглазівка, на протилежному березі - село Майорщина.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:

Мова Кількість Відсоток
українська 487 97.99%
російська 9 1.81%
інші/не вказали 1 0.20%
Усього 497 100%

Назва

[ред. | ред. код]

Назва населеного пункту походить від імені панської доньки Олени (як один із варіантів).

Історія

[ред. | ред. код]

Село, за радянських часів, відносилось до одного із найкращих — за рівнем життя населення. Тут існував колгосп імені М.Фрунзе. Господарство зернового та м'ясо-молочного напрямку. Територія колгоспу налічувала 3500 га. орної землі та пасовищ. Найвищого розквіту досягло за часів головування (1986—1996 рр.) колишнього голови колгоспу Таловирі Юрія Павловича. Саме тоді в селі було прокладено асфальтовану дорогу, побудований залізобетонний міст, побудовані два зерносховища, будинок механізаторів, близько 15 житлових будинків для працівників у селі було проведено водопровідні артерії, розпочато газифікацію населеного пункту. Було розчищено ставок, закладений парк відпочинку. З приходом ринкових відносин у селі з'явились нові господарі. Молодь у пошуках кращої долі почала виїжджати до міст Полтави, Кременчука та ін. залишаючи свої рідні місця. Зараз переважну частину населення складають люди пенсійного та передпенсійного віку.

Сьогодення

[ред. | ред. код]

На території розташоване приватне підприємство Відродження — одне із найміцніших за рівнем розвитку. Його керівник — Заслужений працівник сільського господарства України Леонід Антонович Непийпа.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Козельщинської селищної громади[2].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Козельщинського району, село увійшло до складу новоутвореного Кременчуцького району[3].

Освіта

[ред. | ред. код]

У селі розташована загальноосвітня школа розрахована на 250 учнів. Висококваліфікований педагогічний колектив під керівництвом Гриня Миколи Федоровича один із найкращих у районі і області.

Галерея

[ред. | ред. код]
  1. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  2. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»