Колотнеча в Панамі (фільм) — Вікіпедія

Колотнеча в Панамі
Du rififi à Paname
Жанр	кримінальний фільм
Режисер	Дені де Ла Пательєрd
Сценарист	Дені де Ла Пательєрd і Alphonse Boudardd[1]
У головних ролях	Жан Габен, Герт Фрьобе, Nadja Tillerd, Мірей Дарк, Клод Брассер, Marcel Bozzuffid, George Raftd, Alain Bouvetted, Alexander Allersond, Anne-Marie Blotd, Benito Stefanellid, Carlo Nelld, César Torrèsd, Клод Сервальd, Claudio Brookd, Daniel Ceccaldid, Daniel Crohemd, Dany Daubersond, Fernand Bersetd, Jean-Claude Bercqd, Jo Dalatd, Joe Warfieldd, Katia Christined, Lucien Desagneauxd, Marc Ariand, Marius Gaidond, Maurice Auzeld, Міно Дороd, Olivier Mathotd, Philippe Claird, Pierre Leprouxd, Roger Rudeld, Yves Barsacqd, Yvon Sarrayd, Christa Langd[1] і Franco Balduccid[1]
Оператор	Walter Wottitzd
Композитор	Жорж Гарваренцd
Кінокомпанія	Fida Cinematograficad
Тривалість	96 хв.
Мова	французька
Країна	Франція  Італія
Рік	1966
IMDb	ID 0060349

Колотнеча в Панамі (фр. Du rififi à Paname) — французький трилер 1966 року про контрабанду золота^[2] заснований на романі Огюста Ле Бретона з Жаном Габеном, Джорджем Рафтом і Гертом Фробе в головних ролях.^[3]

Пол Бергер, відомий як Пауло ле Діамс, його друг Вальтер антиквар, одружений з Ірен, Джек з Лондона та мюнхенський посередник — успішні торговці золотом. Однак італійська мафія вистежує їх, прагнучи отримати свою частку, і одного дня на них нападає банда Маріо. Лондонський і мюнхенський партнери зникають. Пауло рятує журналіст Майк Копполано, який насправді є американським секретним агентом, який працює під прикриттям. Майка призначають охоронцем Пауло.

Гангстер Джуліо викрадає Ірен, і Майк стріляє в Джуліо. Волтера вбивають і Пауло присягається помститися за нього. Саме тоді мафіозі Біннаджіо пропонує угоду, щоб Пауло і Маріо помирилися. Банда Маріо з італійського мафіозного синдикату наполягає на ліквідації Пауло та його охоронців.

Пауло розлючується і планує підірвати бомбу, щоб знищити усю італійську банду Маріо, яка зібралася у великому паризькому готелі, щоб попросити його поділитися прибутками від торгівлі. За дві хвилини до вибуху він залишає зустріч і тікає, але на виході його зупиняє поліція, і він розуміє, що саме фальшивий журналіст Майк врятував його від смертельного нападу Маріо якого він долучив до своїх охоронців. Пауло ле Діамса, двох його охоронців та тих, хто вижив після бомби, заарештовують.

• Жан Габен . . . Пол Бергер
• Герт Фребе . . . Вальтер
• Джордж Рафт . . . Чарльз Біннаджіо
• Надя Тиллер . . . Ірен
• Клаудіо Брук . . . Майк Копполано
• Мірей Дарк . . . Принцеса Лілі
• Марсель Боццуффі . . . ганстер
• Клод Брассер . . . Джуліо
• Даніель Чеккалді . . . Комісар Ноель

Продюсер Моріс Жакен зняв фільм після успіху «Тоннер де Дьє». На нього також сильно вплинула нинішня популярність Джеймса Бонда та фільмів про ОСС 117. Справжньою зіркою фільму став Клаудіо Брук, мексиканський актор, який працював з Луїсом Бунюелем. Режисери сподівалися на міжнародну аудиторію і запросили кількох не французьких акторів, зокрема Герта Фребе та Джорджа Рафта.^[4] «Панама» у назві не має жодного стосунку до центральноамериканської країни. Paname на французькому блатному жаргоні означає «Париж», де відбувається основна дія роману і поставленого по ньому фільму.^[5]

The New York Times назвав фільм «звивистою, ходульною і надзвичайно пласкою мелодрамою», яка «оживає наприкінці», коли Габен зустрічається з Джорджем Рафтом, і «ці двоє чоловіків дивляться один на одного, як дві королівські кобри» з «моторошною достовірністю».^[6] Фільм мав помірний успіх у французькому прокаті.^[7]

13 липня 1968 року під час показу цього фільму в кінотеатрі «20. oktobar» у Белграді, Югославія, вибухнула бомба, внаслідок чого одна людина загинула і 89 отримали поранення. Хорват Міленко Гркач був визнаний винним у нападі і засуджений до смертної кари.

• The Upper Hand на сайті IMDb (англ.)