Мірей Дарк — Вікіпедія

Мірей Дарк
фр. Mireille Darc[1]
Ім'я при народженніфр. Mireille Christiane Gabrielle Aimée Aigroz[1]
Інші іменаLa grande sauterelle
Народилася15 травня 1938(1938-05-15)[3][4][…]
Тулон, Вар, Франція[3][1]
Померла28 серпня 2017(2017-08-28)[4][6][…] (79 років)
VIII округ Парижа, Франція[4][1]
  • геморагічний інсульт
    • Похованняцвинтар Монпарнас
    Громадянство Франція
    Діяльністьакторка, модель, режисерка, кіноакторка, кінорежисерка, fashion model, сценаристка
    Alma materConservatory of Toulond
    Роки діяльності1960 — 2017
    У шлюбі зП'єр Барреd і Pascal Desprezd
    IMDbID 0014800
    Нагороди та премії
    Офіцер ордена Почесного легіону
    Офіцер ордена Почесного легіону
    Командор ордена «За заслуги» (Франція)
    Командор ордена «За заслуги» (Франція)
    Орден Мистецтв та літератури
    Орден Мистецтв та літератури
    CMNS: Мірей Дарк у Вікісховищі

    Міре́й Дарк (фр. Mireille Darc), справжнє прізвище Егроз (15 травня 1938(19380515), Тулон — 28 серпня 2017, Париж) — французька акторка, співачка, сценаристка та режисерка. За 20 років знялася в близько 50 кінострічках. Одна з найпопулярніших акторок французького кінематографу другої половини 1960-х — 1970-х.

    Найбільшого успіху їй принесли ролі в фільмах режисера Жоржа Лотнера, а популярність — ролі в комедіях «Високий блондин в чорному черевику» і «Повернення високого блондина», де її партнерами були П'єр Рішар і Жан Рошфор[7]. Знімалася в кіно- і телефільмах у Франції, Італії, Іспанії, Великій Британії. У 1990-2000-х знімалася, в основному, на телебаченні. Крім роботи в кіно: грає в театрі, виступає як співачка, знімається в рекламі.[7]

    Біографія та кар'єра

    [ред. | ред. код]
    Мірей Дарк в 2014 році

    Мірей Егроз народилася 15 травня 1938 року в Тулоні (Франція) у провінційній сім'ї молодшою з трьох дітей (мала ще два брати). Батько — садівник швейцарського походження, а мати керувала бакалією.

    Мірей з відзнакою закінчила консерваторію в рідному Тулоні (Conservatoire d'Art Dramatique de Toulon). З дитинства мріяла про сценічну кар'єру. У 1959 році переїхала в Париж, де спочатку працювала моделлю. Грала в спектаклі «Герой і солдат» за п'єсою Бернарда Шоу. У 1960 році дебютує на телебаченні («La grande Brétèche» — режисер Claude Barma, «Hauteclaire» — режисер Jean Prat і «l'Eté en Hiver» — режисер Франсуа Шале) у невеликих ролях і в кіно у фільмі Пуатрено «Привид». Потім знімалася в кількох незначних ролях[8]. З 1962 року грала у театрі в п'єсах за творами Пітера Устінова («Фотофініш» (Photo finish)), Ніла Саймона («Босоніж по парку» (Barefoot in the Park / Pieds nus dans le parc)), Курцій Малапарте, Роберта Джеймса Воллера. Париж був її стихією. Провінційка швидко перетворилася на вишукану особу, не втративши своєї безпосередності. Першу велику роль отримує у фільмі Ле Шану «Месьє» (де її партнером був Жан Габен) (1964).

    Злет

    [ред. | ред. код]

    Потім на Мірей звернув увагу кінорежисер Жорж Лотнер. Для фільму «Галя» Лотнер зажадав, щоб темноволоса кучерява Мірей перетворилася на платинову білявку. У 1965 році за роль в картині «Галя», де Мірей зіграла жінку, вільну від умовностей, жрицю вільного кохання, вона була удостоєна призу на фестивалі Мар-дель-Плата[9]. Саме білявкою Мірей Дарк і полюбили французи. Акторка стала не менш популярною за Бріжит Бардо. А після фільмів «Крижані груди» і «Високий блондин в чорному черевику» Мірей Дарк стала втіленням жіночої привабливості не тільки у Франції[10].

    З Жоржем Лотнером і почалася її справжня кар'єра, з ним вона співпрацювала в 13 картинах. У Франції акторку прозвали «La Grande sauterelle» за назвою однойменного фільму, що вийшов на екрани у 1967 році. Багато жінок намагалися наслідувати її у всьому: від зачіски до манер її героїнь.

    Бізнес

    [ред. | ред. код]

    Наступний етап у житті акторки почався в 1969 році, коли вже популярна Мірей Дарк на зйомках стрічки «Джеф» познайомилася в Аленом Делоном, який розлучився на той час з Ромі Шнайдер і дружиною Наталі Делон[10]. Вони зблизилися в житті і в професії, багато знімалися разом[9]. Вона стане помічницею Делона по бізнесу (їздитиме по Європі, укладатиме контракти, шукатиме приміщення для нових магазинів) і його цивільною дружиною. 15 років стали для нього це рекордно тривалими стосунками. До Мірей дуже прив'язався син Делона Ентоні[10].

    Перерва в кар'єрі

    [ред. | ред. код]

    Кар'єра Мірей Дарк раптово перервалась на початку 1980-х. Акторка по дорозі на відпочинок до Італії потрапила в автокатастрофу, перенесла операцію на серці. Після того, як Мірей виписали з лікарні, у 1982 Делон покинув її заради молодої акторки Анн Парійо[9], що стало для неї ще одним важким ударом[11].

    Після операції і розриву у житті Дарк починається чорна смуга. Акторка майже рік перебувала в депресії[10].

    Повернення

    [ред. | ред. код]

    Лише у другій половині 1990-х Мірей Дарк стала поступово повертатися до роботи. У 1983 виходить стрічка «Якщо вона скаже так, я не скажу ні». Повернення після великої перерви на телеекран (серіал «Обпалені серця») викликало велике здивування французів: здавалося, її краса не підвладна часу.

    Після 1984 року Дарк практично зовсім не знімається для великого кіно, більше захоплюючись театром, фотографією та астрологією. Вона пише сценарій за романом Катрін Панколь «Варварка» і режисує картину «Варварка», героїня якої Софі не знає, що таке любов. Працює на телебаченні, не тільки як акторка серіалів, але як і режисерка-кінодокументалістка.

    З 1992 по 2007 Мірей Дарк знімає серію репортажів. У своїй творчості звертається до важких і гострих соціальних тем: проблеми донорства, проституції, захворювання на рак[10].

    У 1996 році зустрічає Паскаля Депре (Pascal Desprez), архітектора, який супроводжує її на всіх офіційних заходах. Згодом вони одружуються.

    У 2005 році Мірей стає Лицарем Почесного легіону Франції, отримавши нагороду з рук колишнього міністра економіки і фінансів Франції (1981–1984), голови Європейської комісії (1985–1995) Жака Делора. Публікує в тому ж році автобіографію «Поки битиметься моє серце» (Tant que battra mon coeur).

    У 2006 році Мірей Дарк отримує знак Почесного легіону від президента республіки пана Жака Ширака. Вона скрізь почесна і бажана гостя.

    Смерть

    [ред. | ред. код]

    Померла 27 серпня 2017 року у Парижі[12]. Про смерть Мірей Дарк повідомили її рідні, проте причин уточнювати не стали. Відомо лише, що ще у вересні 2016 року акторка пережила три інсульти, а після крововиливу в мозок втратила здатність говорити[13][14].

    Похована 1 вересня у Парижі[15].

    Фільмографія

    [ред. | ред. код]
    • 1960 Розваги / Les distractions … Maïa (Майя) — Франція-Італія, реж. Жак Дюпон
    • 1960 Поряд із пеклом (ТБ) / Du côté de l'enfer … Jane (Жан)
    • 1960 Привид / La revenante — Франція, реж. Жак Пуатрено
    • 1961 Вуздечка на шиї / La Bride sur le cou … Marie-Jeanne (Марі-Жан) — Франція-Італія, реж. Роже Вадим, Жан Орель
    • 1961 Померти від кохання / Mourir d'amour … Mariette (Маріет) — Франція, реж. Хосе Беназераф і Дані Фог
    • 1961 Нові аристократи / Les nouveaux aristocrates … Milou Rivoire (Мілу Рівуар) — Франція, реж. Франсіс Ріго
    • 1961 Hauteclaire (ТБ) / Hauteclaire … Hauteclaire Stassin (Отклер Стасен)
    • 1961 Смертна кара? / Pena de muerte? — Іспанія, реж. Хосе Марія Форн
    • 1962 Віржині / Virginie … Brigitte (Бріжит) — Франція, реж. Жан Буайє
    • 1963 Lettre de Provins / Lettre de Provins … Récitante (оповідачка), озвучка
    • 1963 Щасливчики / Veinards, Les … Jacqueline (Жаклін) — Франція, реж. Жан Жиро
    • 1963 Пік-Пік / Pouic-Pouic … Patricia (Патрисія) — Франція, реж. Жан Жиро
    • 1964 Месьє / Monsieur … Suzanne (Сюзан) — Франція-Італія-Німеччина, реж. Жан-Поль Ле Шануа
    • 1964 Гра в ящик / Des pissenlits par la racine … Rockie La Braise (Рокі ля Брез) — Франція-Італія, реж. Жорж Лотнер
    • 1964 Полювання на чоловіка / La chasse à l'homme … Georgina (Жоржіна) — Франція-Італія, реж. Едуар Молінаро
    • 1964 Барбузи — секретні агенти / Les Barbouzes … Amaranthe (Амарант) — Франція-Італія, реж. Жорж Лотнер
    • 1964 Повні люди, або як знизити свою вагу без втрати апетиту / Les durs à cuire ou Comment supprimer son prochain sans perdre l'appétit … Josette (Жозет) — Франція, реж. Жак Піното
    • 1965 Любителі добре пожити / Les bons vivants … Marie Cruchet dite «Eloise» (Марі Крюш (Елоїза)) — Франція-Італія, реж. Жорж Лотнер і Жиль Гранже
    • 1966 Галя / Galia … Galia (Галя)
    • 1966 Сутичка в Панамі / Du rififi à Paname … Lili Princesse (принцеса Лілі) — Франція-Німеччина-Італія, реж. Дені де ла Пательер
    • 1966 Zarabanda Bing Bing / Zarabanda Bing Bing … Polly (Поллі) — Іспанія-Італія-Франція, реж. Хосе Марія Форк
    • 1966 Не будемо сваритися / Ne nous fâchons pas … Eglantine Michalon (Еглянтін Мішалон) — Франція, реж. Жорж Лотнер
    • 1966 Красиві зуби / À belles dents … Eva Ritter (Ева Ріттер) — Франція-Німеччина, реж. П'єр Гаспар-Юї
    • 1967 La grande sauterelle / La grande sauterelle … Salène (Сален) — Франція-Німеччина-Італія, реж. Жорж Лотнер
    • 1967 Пекінська блондинка / La blonde de Pékin … Erica Olsen (Еріка Олсен) — Франція-Італія-Німеччина, реж. Ніколя Гесснер
    • 1967 Грошовий подарунок / Fleur d'oseille … Catherine (Катрін) — Франція, реж. Жорж Лотнер
    • 1967 Вікенд / Week End … Corinne Durand (Корін Дюран) — Франція-Італія, реж. Жан-Люк Годар
    • 1968 На межі / Summit — Італія, реж. Джорджо Бонтемпо
    • 1969 Джефф / Jeff … Eva (Ева) — Франція-Італія, реж. Жан Ерман
    • 1969 Кидок в Монте-Карло / Monte Carlo or Bust! … Marie-Claude (Марі-Клод) — Велика Британія-Франція-Італія, реж. Кен Аннакін
    • 1970 Борсаліно
    • 1970 Вона не п'є, не курить, не пристає … але говорить! / Elle boit pas, elle fume pas, elle drague pas, mais … elle cause! … Francine (Франсін) — Франція, реж. Мішель Одіар
    • 1970 Медлі / Madly … Agatha (Агата) — Франція-Італія, реж. Роже Каан
    • 1971 Повернення набридливої комахи / Fantasia chez les ploucs … Caroline (Каролін) — Франція-Італія-Єгипет, реж. Жерар Пірес
    • 1971 Нехай звучить цей вальс / Laisse aller … c'est une valse … Carla (Карла) — Франція, реж. Жорж Лотнер
    • 1971 Жив-був поліцейський / Il était une fois un flic … Christine (Крістін) — Франція-Італія, реж. Жорж Лотнер
    • 1972 Високий блондин у чорному черевику / Le grand blond avec une chaussure noire … Christine (Крістін) — Франція, реж. Ів Робер
    • 1973 Шантаж / Il n'y a pas de fumée sans feu … Olga Leroy (Ольга Леруа) — Франція-Італія, реж. Андре Каятт
    • 1973 Дипломатичний багаж / Valise, La … Françoise (Франсуаз)- Франція, реж. Жорж Лотнер
    • 1974 О'кей патрон / O.K. patron … Mélissa (Мелісса) — Франція, реж. Клод Віталь
    • 1974 Крижані груди / Les seins de glace … Peggy Lister (Пеггі Лістер) — Франція-Італія, реж. Жорж Лотнер
    • 1974 Той, кого ти любиш / Dis-moi que tu m'aimes … Victoire Danois (Віктуар Дануа) — Франція, реж. Мішель Буарон
    • 1974 Повернення високого блондина / Le retour du grand blond … Christine (Крістін) — Франція, реж. Ів Робер
    • 1975 Рожевий телефон / Le téléphone rose … Christine (Крістін) — Франція, реж. Едуар Молінаро
    • 1976 Комп'ютер похоронного бюро / L'ordinateur des pompes funèbres … Charlotte (Шарлот) — Франція-Італія, реж. Жерар Пірес
    • 1977 Пасажири / Les passagers … Nicole (Ніколь) — Франція-Італія, реж. Серж Леруа
    • 1977 Чоловік, що поспішає / L'homme pressé … Edwige (Едвіж) — Франція-Італія, реж. Едуар Молінаро
    • 1977 Смерть негідника / Mort d'un pourri … Françoise (Франсуаза) — Франція, реж. Жорж Лотнер
    • 1978 Злодюжки / Les ringards … Annie Garmiche (Анні Гарміш) — Франція, реж. Робер Пуре
    • 1982 Ніколи до весілля / Jamais avant le mariage … Elisabeth (Елізабет) — Франція, реж. Даніель Чеккальді
    • 1983 Якщо вона скаже «так» … я не скажу «ні» / Si elle dit oui … je ne dis pas non … Catheri (Катері) — Франція, реж. Клод Віталь
    • 1984 Святкова вечеря у Боба / Réveillon chez Bob … Madeleine (Мадлен) — Франція, реж. Дені Граньє-Дефер
    • 1987 Розпусне життя Жерара Флока / La vie dissolue de Gérard Floque … Jocelyne Domange (Жослін Доманж) — Франція, реж. Жорж Лотнер[7]
    • 1992—1994: Опалені серця (ТБ) / Les coeurs brulés) — Франція, реж. Жан Сагольс
    • 1995 Laura (ТБ) / Laura … Laura (Лаура)
    • 1996 Земля індиго (серіал) / Terre indigo … Clélia Debarbera (Клелія Дебарбера)
    • 1996 У мене з вами зустріч (ТБ) / J'ai rendez-vous avec vous … Agnès (Аньєс)
    • 1997 Сафо (ТБ) / Sapho … Fanny (Фанні)
    • 1997 Не пійманий, не злодій (ТБ) / Ni vue ni connue … Nicole Garrel (Ніколь Гаррель) — Франція, реж. П'єр Ларі
    • 1997 Друг мого сина (ТБ) / L'ami de mon fils … Louise (Луїз)
    • 1998 Дівчата Венсенна (ТБ) / Les filles de Vincennes … Marion (Маріон)
    • 1999 Хамелеон 2: Портрет (ТБ) / Le portrait … Nicole Garrel (Ніколь Гаррель)
    • 2003—2004 Френк Ріва (серіал) / Frank Riva … Catherine Sinclair (Катрін Сінклер) — Франція, реж. Патрік Жамен

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. ↑ а б в г д Fichier des personnes décédées mirror
    2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    3. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #130877247 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    4. ↑ а б в http://www.rtl.fr/culture/cine-series-jeux-video/mireille-darc-est-decedee-a-l-age-de-79-ans-7785046830
    5. ↑ SNAC — 2010.
    6. ↑ Filmportal.de — 2005.
    7. ↑ а б в Мирей Дарк, Роман Иванов. europe-acteurs.narod.ru [Архівовано 15 листопада 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
    8. ↑ Мірей Дарк (Mireille Darc). eternaltown.com.ua [Архівовано 18 листопада 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
    9. ↑ а б в Мирей Дарк, одна из самых ярких блондинок французского кинематографа [Архівовано 3 грудня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
    10. ↑ а б в г д Мирей Дарк. kino-teatr.ru [Архівовано 4 лютого 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
    11. ↑ Французская эволюция, Олег Чистяков — story.com.ua[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
    12. ↑ Померла Мірей Дарк /Україна молода, 28.08.2017/. Архів оригіналу за 28 серпня 2017. Процитовано 28 серпня 2017.
    13. ↑ Ludovic Galtier. Mireille Darc est décédée à l'âge de 79 ans. rtl.fr (фр) . 28.08.2017. Архів оригіналу за 28 серпня 2017. Процитовано 28.08.2017.
    14. ↑ Скончалась звезда фильма «Высокий блондин в черном ботинке». Медіаняня (рос) . 28.08.2017. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 28.08.2017.
    15. ↑ Le Figaro? 1/09/2017. Архів оригіналу за 2 вересня 2017. Процитовано 2 вересня 2017.
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Мірей_Дарк