Коник Ераст — Вікіпедія

Ераст Коник
Ераст Коник;
Підпоручник (лейтенант)
Загальна інформація
Народження	22 листопада 1886; Перемишль, Австро-Угорщина
Смерть	1937; Харків, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Австро-Угорщина; ЗУНР; УНР; СРСР
Alma Mater	Львівський університет імені Франца I
Військова служба
Роки служби	1914 — 1920
Вид ЗС	Збройні сили Австро-Угорщини; УГА; РСЧА
Рід військ	Сухопутні війська
Формування	УСС
Командування
	4-та сотня УСС

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коник.

Ера́ст Ко́ник (22 листопада 1886, Перемишль, Австро-Угорщина — 1937, Харків, Українська РСР, СРСР) — український військовий діяч, тимчасовий командир 4-ї сотні легіону Українських січових стрільців у 1914 році. Протягом 1918—1920 років — старшина Української галицької армії.

Життєпис

Народився 22 листопада 1886 року в місті Перемишль на Закерзонні.

Мав звання підпоручника (лейтенанта). На початку 1910-х років навчався на факультеті права і політичних наук у Львівському університеті імені Франца I. Під час навчання на факультеті права та політичних знань відвідував лекції з історії України Михайла Грушевського в зимовому півріччі 1911—1912 років. Предмет Грушевського, що вивчав Коник, мав назву «З історії Східної Європи»^[1].

Протягом 1912—1914 років перебував у резерві Австро-Угорської армії^[2].

З початком Першої світової війни — український військовий діяч, один з перших командантів^[3] сотень легіону Українських січових стрільців, де через хворобу Коник і Володимир Сроковський заміняли Никифора Гірняка^[4].

Пізніше перебував на посаді командира чоти. 20 листопада 1918 року долучився до Української галицької армії^[2].

Після 1920 року проживав в УРСР. За однією з версій, загинув у Харкові під час сталінських репресій у 1937 році^[5].

Примітки

↑ ДАЛО, ф. 26, оп. 15, спр. 145, арк. 636—636 зв.
↑ ^а ^б ЦДАВОУ. ф. 2188. оп. 2. спр. 96. арк. 57.
↑ Українські Січові Стрільці: галицькі воїни Архистратига Михаїла. [упоряд. Святослав Липовецький]. К. : Українська Видавнича Спілка, 2010. С 22.
↑ Ігор Мельник. Перші бої Січових Стрільців
↑ АУ СБУ І-Ф. спр. 15177-П. Т. 2. Слідча справа по обвинуваченню Юліана Івановича Гоїва. 125 арк.

Посилання

Список Командантів УКРАЇНСЬКОГО СІЧОВОГО СТРІЛЕЦТВА (серпень 1914 — листопад 1918 рр.) [Архівовано 3 січня 2015 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] ДАЛО, ф. 26, оп. 15, спр. 145, арк. 636—636 зв.

[:0-2] а ^б ЦДАВОУ. ф. 2188. оп. 2. спр. 96. арк. 57.

[3] Українські Січові Стрільці: галицькі воїни Архистратига Михаїла. [упоряд. Святослав Липовецький]. К. : Українська Видавнича Спілка, 2010. С 22.

[4] Ігор Мельник. Перші бої Січових Стрільців

[5] АУ СБУ І-Ф. спр. 15177-П. Т. 2. Слідча справа по обвинуваченню Юліана Івановича Гоїва. 125 арк.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]