Конрад Краєвський — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Краєвський.
Кардинал-диякон
Конрад Краєвський
пол. Konrad Krajewski
Кардинал-диякон з титулом церкви Санта-Марія-Іммаколата-аль-Есквіліно
Герб
Герб
Гасло: Misericordia
Папський елемозинарій
з 3 серпня 2013
Обрання: 3 серпня 2013
Церква: Римо-католицька церква
Попередник: Ґвідо Поццо
Титулярний архиєпископ Беневенто
3 серпня 2013 — 28 червня 2018
Обрання: 3 серпня 2013
Церква: Римо-католицька церква
Попередник: Мануель Монтейро де Кастро
Наступник: Майкл Черні
 
Альма-матер: Папський університет святого Томи Аквінського, Люблінський католицький університет і Папський інститут святого Ансельма
Діяльність: католицький священник
Народження: 25 листопада 1963(1963-11-25) (60 років)
Лодзь, Лодзинське воєводство[d], Польська Народна Республіка
Священство: 11 червня 1988
Єп. хіротонія: 17 вересня 2013
В сані кардинала: 28 червня 2018
Титулярна церква: Санта-Марія-Іммаколата-аль-Есквіліно
Папою: Франциском
 
Автограф:

Нагороди:

Командор ордена Христа
Командор ордена Христа

CMNS: Конрад Краєвський у Вікісховищі

Конрад Краєвський (пол. Konrad Krajewski; нар. 25 листопада 1963, Лодзь, Польща) — польський церковний діяч, доктор богословських наук у галузі літургії, архиєпископ, папський церемоніал у 1999—2013 роках, папський елемозинарій з 2013 року, кардинал-диякон з 2018 року.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 25 листопада 1963 року в Лодзі.[1] Закінчив місцеву середню школу № XXVIII. У 1982—1988 роках навчався в духовній семінарії в Лодзі.[1] Висвячений на пресвітера 11 червня 1988 року Лодзьким єпископом Владиславом Зюлеком. Того ж року здобув ступінь магістра богослов'я в Люблінському католицькому університеті. У 1990—1993 роках вивчав літургіку в Папському інституті св. Ансельма в Римі, який він закінчив зі ступенем ліценціяту. У 1995 році в Папському університеті Святого Томи Аквінського отримав ступінь доктора богослов'я з літургіки[1] на основі дисертації на тему «Єпископські свячення в реформі Другого Ватиканського Собору».[2]

У 1988—1990 роках працював вікарієм спочатку в с. Русець, а потім у Лодзі. Після повернення з навчання у 1995 році був церемоніалом архиєпископа Владислава Зюлека. Крім того викладав літургіку і був директором бібліотеки Вищої духовної семінарії в Лодзі, а в 1997 році став префектом семінарії. 1 жовтня 1998 року став співпрацівником Служби Папських літургійних церемоній. 12 травня 1999 року о. Конрад Краєвський став папським церемоніалом.[1][3] У 1999 році був удостоєний звання почесного прелата Його Святості, а в 2002 році — капелана Його Святості. У 2008 році став почесним каноніком Лодзинської архикатедральної капітули.[4]

Єпископ

[ред. | ред. код]

3 серпня 2013 року Папа Франциск призначив його титулярним архиєпископом Беневенту та папським елемозинарієм.[3] Висвячений на єпископа 17 вересня 2013 року в базиліці св. Петра у Ватикані. Єпископські свячення уділив кардинал Джузеппе Бертелло, губернатор держави-міста Ватикан у співслужінні архиєпископа П'єро Маріні, колишнього папського церемонімейстра, та Владислава Зюлека, архиєпископа-емерита Лодзинської архидієцезії. У ЛІтургії брав участь також Папа Франциск.[5] Єпископським девізом він обрав слово «Misericordia» (Милосердя).[6]

Кардинал

[ред. | ред. код]

20 травня 2018 року під час молитви Regina Coeli Папа Франциск оголосив про іменування архиєпископа Краєвського кардиналом.[7] На консисторії 28 червня 2018 року папа Франциск проголосив його кардиналом-дияконом, а як титулярну церкву передав йому храм Санта-Марія-Іммаколата-аль-Есквіліно.[8] 24 жовтня урочисто введений у свою титулярну церкву. 6 жовтня 2018 року Папа Франциск призначив кардинала Краєвського членом Дикастерії інтегрального розвитку людини.[9]

11 травня 2019 року кардинал Краєвський зламав пломби лічильників електроенергії в римській багатоквартирній будівлі, в якій незаконно проживали близько 450 осіб (у тому числі 100 дітей), заявивши, що відтепер оплачуватиме рахунки будинку вартістю 300 000 євро.[10] За таку поведінку італійська газета «La Repubblica» охрестила його Папським Робін Гудом[11][12], повідомляли про нього й інші міжнародні ЗМІ. Його роботу знову помітили світові ЗМІ, коли у квітні 2020 року, під час пандемії COVID-19, він вирушив від імені Папи з продовольчою допомогою транссексуальним повіям з Торваяніки (Помеція), переважно з країн Латинської Америки, які через відсутність засобів до існування, зголосилися до місцевого пароха.[13][14] Краєвський висловив своє здивування таким зацікавленням його особою, назвавши свою поведінку звичайною, нормальною роботою Церкви і нагадавши, що всі ми діти Божі.[15][16]

У березні 2022 року у відповідь на вторгнення Росії в Україну Папа Франциск відправив Краєвського як спеціального посла в Україну разом із кардиналом Майклом Черні, який очолює папську канцелярію, що займається питаннями міграції, благодійності, справедливості та миру[17]. Цю місію, яка передбачала кілька поїздок[18][19], оцінили як дуже незвичайний крок дипломатії Ватикану[20]. 17 вересня 2022 року, під час доставляння гуманітарної допомоги, потрапив під обстріл у Запорізькій області[21].

Приватне життя

[ред. | ред. код]

Його батьки померли, коли він був у Римі, а брат трагічно загинув у морі.[22]

У грудні 2020 року його госпіталізували в поліклініку Джемеллі з симптомами пневмонії, спричиненої інфекцією коронавірусом SARS-CoV-2.[23] Він залишив лікарню через 11 днів.[24]

Нагороди

[ред. | ред. код]

11 травня 2010 року нагороджений португальським орденом Христа 3 ступеня.

Книги

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Polski ceremoniarz arcybiskupem i jałmużnikiem papieskim - ekai.pl. web.archive.org. 20 серпня 2013. Архів оригіналу за 20 серпня 2013. Процитовано 3 березня 2022.
  2. ↑ The Cardinals of the Holy Roman Church - Biographical Dictionary - Consistory of June 28, 2018. cardinals.fiu.edu. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
  3. ↑ а б RINUNCE E NOMINE. press.vatican.va. Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 3 березня 2022.
  4. ↑ Nowy Kanonik Kapituły Archikatedralnej | Archidiecezja Łódzka. web.archive.org. 27 березня 2017. Архів оригіналу за 27 березня 2017. Процитовано 3 березня 2022.
  5. ↑ Ks.prał. Konrad Krajewski przyjął święcenia biskupie. www.archidiecezja.lodz.pl (пол.). Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
  6. ↑ Ks. abp Konrad Krajewski o decyzji Papieża Franciszka. RadioMaryja.pl (pl-PL) . 3 серпня 2013. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
  7. ↑ Annuncio di Concistoro il 28 giugno per la creazione di nuovi Cardinali. press.vatican.va. Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 3 березня 2022.
  8. ↑ Concistoro Ordinario Pubblico: Assegnazione dei Titoli. press.vatican.va. Архів оригіналу за 24 липня 2019. Процитовано 3 березня 2022.
  9. ↑ Rinunce e nomine. press.vatican.va. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 3 березня 2022.
  10. ↑ "Robin Hood papieża". Polski kardynał włączył kilkuset osobom odcięty prąd. TVN24 (пол.). Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
  11. ↑ Roma, palazzo occupato: inquilini in difesa dell'elemosiniere del Papa: "Pronti ad auto-denunciarci". Acea presenta esposto. la Repubblica (італ.). 13 травня 2019. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
  12. ↑ Roma, l'elemosiniere del Papa toglie i sigilli al contatore della luce nel palazzo occupato. la Repubblica (італ.). 12 травня 2019. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
  13. ↑ Vatican's 'Robin Hood' helps feed transsexual prostitutes hit by lockdown. Reuters (англ.). 30 квітня 2020. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
  14. ↑ Cranley, Ellen. The cardinal known as 'the Pope's 'Robin Hood' is helping transsexual prostitutes struggling in Italy's coronavirus lockdown. Insider (амер.). Процитовано 3 березня 2022.
  15. ↑ Papież Franciszek i kard. Krajewski udzielili pomocy transseksualnym prostytutkom. Onet Wiadomości (пол.). 2 травня 2020. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
  16. ↑ Transpłciowe pracownice seksualne zwróciły się o pomoc do papieża. Nie zawiódł. Wprost (пол.). 30 квітня 2020. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
  17. ↑ Pullella, Philip; Balmer, Crispian (6 березня 2022). Pope Francis says 'rivers of blood' flowing in Ukraine war. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 20 квітня 2022.
  18. ↑ Кардинал Краєвський особисто доставив до Львова подарунок від Папи - Vatican News. www.vaticannews.va (укр.). 29 березня 2022. Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 20 квітня 2022.
  19. ↑ Pope sends cardinal to Ukraine to show solidarity with refugees. CNN (англ.). 14 березня 2022. Архів оригіналу за 7 травня 2022. Процитовано 20 квітня 2022.
  20. ↑ Associated Press. Pope Francis dispatches 2 cardinals to Ukraine. POLITICO (англ.). Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 20 квітня 2022.
  21. ↑ Папський посланець відвідує прифронтові райони в Україні (vaticannews.va)
  22. ↑ Redakcja (27 грудня 2014). Arcybiskup Konrad Krajewski. W imieniu papieża niesie pomoc biednym. Polska Times (pl-PL) . Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
  23. ↑ Kardynał Krajewski zakażony koronawirusem. 18 grudnia znajdował się w pobliżu papieża Franciszka. TVN24 (пол.). Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
  24. ↑ KAI, Katolicka Agencja Informacyjna (3 січня 2021). Kard. Krajewski opuścił klinikę Gemelli i powrócił do domu | eKAI. eKAI | Portal Katolickiej Agencji Informacyjnej. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Конрад Краєвський
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Конрад_Краєвський&oldid=43485251