French
DeutschСтаніслав Гозій — Вікіпедія
| Станіслав Гозій | ||
 | ||
| Портрет Гозія (1575) | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| ||
| 12 липня 1549 — 11 травня 1551 | ||
| Церква: | Римо-Католицька Церква | |
| ||
| 11 травня 1551 — 5 серпня 1579 | ||
| Церква: | Римо-Католицька Церква | |
| ||
| 1574 — 1579 | ||
| Церква: | Римо-Католицька Церква | |
| Альма-матер: | Болонський університет, Падуанський університет і Ягеллонський університет | |
| Діяльність: | письменник, католицький священник, поет, дипломат, католицький єпископ | |
| Народження: | 5 травня 1504 Краків, Королівство Польське | |
| Смерть: | 5 серпня 1579 (75 років) Капраніка, Італія | |
| Похований: | Санта-Марія-ін-Трастевере | |
| Єп. хіротонія: | 1543; на єпископство 23 березня 1550 | |
| Проголошений: | 26 лютого 1561 | |
| Папою: | Пієм VI | |
Стані́слав Го́зій[3] (лат. Stanislaus Hosius, пол. Stanisław Hozjusz, 5 травня 1504, Краків ― 5 серпня 1579) ― польський римо-католицький князь-єпископ, кардинал (з 1561), дипломат. Представник німецького міщанського роду Госсе з Кракова. Один із лідерів Контрерформації в Східній Європі. Єпископ хелмінський (1549—1551) і вармійський (1551―1579). Великий пенітенціарій (1574—1579). Секретар короля Сигізмунда І Старого (1538—1543), великий секретар коронний (1543—1549). Папський легат при дворі імператора Священної Римської імперії у Відні (1558) та польського короля (1566); посол Речі Посполитої при Святому Престолі (з 1569). Фундатор Браунсберзької єзуїтської колегії (1565). Богослов-полеміст, гуманіст, меценат, автор численних творів.
Станіслав Гозій народився 5 травня 1504 року в Кракові, у родині заможних міщан німецького походження — віленського городничкого Ульріха Госсе (Гозія; ? — 1561)[4] та Анни. Дитинство хлопець провів у Вільно.
У 1519—1524 роках Станіслав навчався у краківському Ягеллонському університеті. Служив вчителем при краківському єпископові. Цікавився гуманістичним рухом і підтримував контакти з Еразмом Роттердамським. У 1529—1534 роках навчався в Болоньї. З 1538 був секретарем польського короля. У 1538 році був призначений Вармінським каноніком, в 1540 ― одночасно Краківським, в 1542 ― Сандомирським. У 1549—1550 і в 1569 роках виконував дипломатичні доручення короля Сигізмунда Августа. З 12 липня 1549 єпископ Хелмінський, з 11 травня 1551 ― Вармійський.
Був активним діячем контрреформації. З 1558 року виконував служіння в Римі, в 1560—1561 роках Апостольський нунцій у Відні. У 1561—1563 роках брав участь у Тридентському соборі, керував ним в 1563 році.
У 1564 році повернувся до Польщі. Під його впливом король Сигізмунд Август, виконуючи рішення Тридентського собору, посилив боротьбу з реформацією. У 1564 році запросив єзуїтів до Польщі і до Браунсберга (нині Бранево), де заснував першу єзуїтську колегію. З 1569 року знову ― в Римі.
12-13 травня 1572 р. брав участь у конклаві, на якому було обрано папою Григорія ХІІІ.
Станіслав Гозій помер 5 серпня 1579 р. в містечку Капраніка, а похований в римській базиліці Санта Марія ін Трастевере. Незадовго по смерті розпочалися заходи у справі його беатифікації. Формальний процес започаткований 1923 в Хелмінській дієцезії, а продовжився в 1975 у Вармінській дієцезії. Богословська ревізія писань Гозія триває від 1978 р., а 2006 відновлено його беатифікаційний процес в Ольштині та на дієцезальному рівні встановлено трибунал.
- Кардинал-священник базиліки Сан Лоренцо ін Панісперна (8 серпня 1561 ― 31 серпня 1562)
- Кардинал-священник базиліки Сан Панкраціо (31 серпня 1562 ― 4 вересня 1565)
- Кардинал-священник базиліки Санта Сабіна (4 вересня 1565 ― 7 вересня 1565)
- Кардинал-священник базиліки Сан Теодоро аль Палатіно (7 вересня 1565 ― 10 лютого 1570)
- Кардинал-священник базиліки Санта Пріска (10 лютого 1570 ― 9 червня 1570)
- Кардинал-священник базиліки Санта Анастасія (9 червня 1570 ― 3 липня 1570)
- Кардинал-священник базиліки Сан Клементе (3 липня 1570 ― 9 липня 1578)
- Кардинал-священник базиліки Сан П'єтро ін Вінколі (9 липня 1578 ― 3 жовтня 1578)
- Кардинал-священник базиліки Санта Марія ін Трастевере (3 жовтня 1578 ― 5 серпня 1579)
Богословські праці і полемічні листи видані в збірці «Opera omnia» (1547). Найважливіший твір «Confessio fidei catholicae christiana» (1557; 39 видань).
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ іноді Станіслав Гоз'юш → Цебенко О. Писемні історичні джерела як засіб пізнання морального образу Яна Щасного Гербурта [Архівовано 2017-04-26 у Wayback Machine.] // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. — Луцьк, 2014. — № 19 (296): Філологічні науки. Літературознавство. — С. 152—157.
- ↑ Urban W. Hozjusz Stanisław … (1504—1579)… — S. 42.
- Urban W. Hozjusz Stanisław … (1504—1579) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1962. — T. X/1. — Zeszyt 44. — 1-160 s. — S. 42—46. (пол.)
- Hosius, Stanislaus. // Zedler, Johann Heinrich. Grosses vollständiges Universal-Lexicon Aller Wissenschafften und Künste. Band 13, Leipzig 1735, Spalte 966 f.
- Theodor Hirsch. Hosius, Stanislaus // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1881, Band 13, S. 180–184.2.
- Hubert Jedin. Hosius, Stanislaus. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1972, Band 9, S. 650 f. (Digitalisat).
- Bautz, Friedrich Wilhelm. Hosius [Hozius, Hozjus], Stanislaus. // Biographisch-Bibliographisches Kirchenlexikon., Sp. 1072–1074}}.
- Stanislaw Cardinal Hosius (Hozjusz) † // The Hierarchy of the Catholic Church (англ.)
- HOSIUS, Stanisław (1504—1579) // The Cardinals of the Holy Roman Church (англ.)
