French
DeutschКонча-Заспа — Вікіпедія
| Конча-Заспа | ||||
 | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 50°18′02.1″ пн. ш. 30°34′37.5″ сх. д. / 50.300583° пн. ш. 30.577083° сх. д. | ||||
| Країна |  Україна | |||
| Адмінодиниця | Голосіївський район | |||
| Головні вулиці | Конча-Заспинська | |||
| Карта | ||||
  Конча-Заспа Конча-Заспа (Київ) | ||||
 Конча-Заспа у Вікісховищі | ||||
Ко́нча-За́спа[1] — історична місцевість на південній околиці Голосіївського району Києва (і частково в Обухівському районі Київської області). Охоплює колишнє село Віта-Литовська, селище Козин, село Плюти, хутір Мриги, дачну та лісопаркову місцевість уздовж правого берега Дніпра.
Назва «Конча-Заспа» вживається з початку 20 ст. У ній поєдналися назви урочища Конча (вперше згадане 1799) і хутора Заспа (вперше згаданий 1800). Існують також однойменні озера.
Обидві складові назви походять від місцевих діалектних слів: заспа — пересипані мулом або піском озеро, рукав річки, струмок; конча — їхня кінцева частина, край (пов'язана, імовірно, з численними затоками Дніпра та іншими водоймами, розташованими в Конча-3аспі).
За народною етимологією, назва місцевості походить від польського війська, яке нібито залягло тут на привал і поснуло, а потім вартові гучно вигукували при наближенні супротивника: «Кінчай спати!».
Вперше ця місцевість згадується як Конча або Глушець у XVI столітті, а в 1607 році озеро та урочище Заспа фігурують як володіння Видубицького монастиря. У 1772 році Конча зафіксована як урочище в Трипільському бору (від розташованого неподалік с. Трипілля). У XIX столітті фігурують хутір та озеро в урочищі Заспа, що належали Софіївському монастирю (в 1919 році озеро Заспа націоналізовано).
У дорадянські часи ці землі належали Видубицькому і Введенському монастирям, частково — російській царській родині.
Протягом 1921–1932 директором заповідника «Конча-Заспа» був Микола Шарлемань.
У 1930—1937 роках Конча-Заспа — у складі Київської приміської смуги. В межах Києва — від 1957 року.
У травні 2023 року в межах кампанії деколонізації, спричиненої широкомасштабним російським вторгненням в Україну, колишня вулиця Генерала Матикіна у Голосіївському районі Києва отримала нову назву — Конча-Заспинська.[2].
На території Конча-Заспи розташовані санаторії «Конча-Заспа», «Жовтень», «Пролісок», спортивна база футбольного клубу «Динамо» (Київ), державні дачі колишніх урядовців, державних діячів, першого та другого президентів України.[3]
Є екологічно чистою зоною завдяки рясним лісовим насадженням.
У Конча-Заспі наразі наявна єдина вулиця — Конча-Заспинська.
У Конча-Заспі та навколо селища Козин побудовані елітні котеджні містечка.
-
Конча-Заспа -
Ліс Конча-Заспа
- ↑ Конча-Заспа. Архів оригіналу за 8 грудня 2017.
- ↑ Тетяна Лозовенко. У Києві змінили назви станцій метро, вулиць та провулків (англ.). Українська правда. Процитовано 18 травня 2023.
- ↑ Список осіб, які користуються приміщеннями у будинку відпочинку «Конча-Заспа» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 січня 2014. Процитовано 4 квітня 2013.
- Веб-енциклопедія Києва.
- Wikimapia [Архівовано 22 червня 2007 у Wayback Machine.]
- Кіевскій Телеграфъ [Архівовано 12 липня 2017 у Wayback Machine.]
- Кіевскій Телеграфъ [Архівовано 25 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- Кончу-Заспу під заповідник [Архівовано 17 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Местность Конча-Заспа [Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Сайт истории Киева /Конча-Заспа/
- История Конча-Заспы [Архівовано 17 травня 2014 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
