Коридор — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Коридор (значення).
Коридор
Зображення
CMNS: Коридор у Вікісховищі

Коридо́р (фр. corridor, заст. італ. corridore, буквально — «місце для бігу»)[1], інколи калідо́р (біл. калідор, поширене у північній частині України) — вузький видовжений прохід у середині будинку, який з'єднує окремі його кімнати, приміщення тощо[2].

Коридори, поряд з кімнатами, які вони з'єднують, і сходами, що слугують для переходу між поверхами, є основними елементами, з яких складається внутрішнє планування будівлі.

Для того, щоб з'явилася необхідність в коридорі, повинна вже скластися складна структура архітектурної споруди з поділом на кімнати[3]. Наявність в житлі коридора — досить пізня архітектурна традиція: так, коридори (або ж інша буферна зона між вулицею і кімнатами, така, як передпокій або сіни) поширені в традиційних оселях українців і росіян, але відсутні в народів Кавказу[4].

У житлових приміщеннях

[ред. | ред. код]

У найпоширенішому плануванні квартир російських прибуткових будинків XIX століття, що стали в той час основним видом міського житла, коридор пов'язував всі житлові та нежитлові кімнати, хоча потрапити з передпокою в кабінет або вітальню (за якою анфіладою і розташовувалися житлові кімнати) можна було і безпосередньо[5].

Коридори, куди виходять двері номерів, стають основним плануванням готелів. Згідно зі словником Даля з коридорами готелів була пов'язана посада коридорного — служителя, що спостерігав за номерами[6].

Галереї і пасажі

[ред. | ред. код]

Якщо спочатку функція коридору була суто утилітарною: захист від холоду, злодіїв і нападу ворогів, то з розвитком міської інфраструктури його функції починають змінюватися. Наприклад, в багатих давньоримських віллах з'являється новий тип коридору — освітлені з обох боків галереї — криптопортики[3].

У міських будинках тісних середньовічних міст місця для коридору, як правило, не залишалося, і більшість кімнат в них були прохідними[3].

У палаццо епохи Відродження безліч кімнат будувалося навколо внутрішнього дворика, а роль коридору грали повернені до цього двору відкриті галереї. Важливим нововведенням у міському будівництві був коридор Вазарі, що з'єднує Палаццо Веккіо з Палаццо Пітті побудований на замовлення родини Медічі з метою забезпечення безпеки правителів Флоренції[3].

Такі галереї стають модними у Франції і в Англії, де в силу холоднішого клімату вони стали зручним місцем для прогулянок. Так, в 1595 році за наказом Генріха IV починають зводити галерею, що з'єднує Лувр з палацом Тюїльрі. У заміських французьких палацах зовнішню стіну починають прорізати великими, розміром майже до підлоги, вікнами, а в англійських над подібною галереєю на першому поверсі стали будувати другий поверх галереї[3].

У Франції, де традиція критих для зручності торгівлі вуличках виникла ще в Середньовіччі, після Великої Французької революції на конфіскованих у приватних власників і церков вузьких міських ділянках почали облаштовувати торгові пасажі[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  2. ↑ Коридор // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. ↑ а б в г д е Глазычев, 2002.
  4. ↑ Ирина Тхамокова (14 августа 2011). Межэтнические контакты и их влияние на традиционно-бытовую культуру русского населения Кабардино-Балкарии. evrazia.org. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 10 березня 2016.
  5. ↑ Слюнькова И. Н. Предмет архитектуры: Искусство без границ. — Directmedia, 2013-08-28. — С. 113. — ISBN 5898263837.
  6. ↑ Коридор // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. (рос.)

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Коридор&oldid=42466459