Корусь Олена Павлівна — Вікіпедія

Корусь Олена Павлівна
Народилася	4 червня 1976(1976-06-04) (48 років) Фастів
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	мистецтвознавиця, музейниця
Alma mater	Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури (2003)
Заклад	Антиквар Національний заповідник «Софія Київська» Національний музей «Київська картинна галерея»
Науковий ступінь	кандидат мистецтвознавства (2019)
Вчителі	Могилевський Володимир Юрійович Белічко Юрій Васильович і Лагутенко Ольга Андріївна

Олена Павлівна Ко́русь (нар. 4 червня 1976, Фастів) — українська мистецтвознавиця і музейниця; кандидат мистецтвознавства з 2019 року. Лауреатка і володарка Ґран-Прі Національного конкурсу публікацій на теми керамології, гончарства, кераміки в Україні «КеГоКе» у 2014—2017 роках^[1].

Народилася 4 червня 1976 року в місті Фастові Київської області (нині Україна). 2003 року закінчила Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури, де навчалася у Ольги Лагутенко, Володимира Могилевського, Юрія Белічко^[1].

Упродовж 2005—2007 років працювала експерткою в Музеї мистецтв «Гелос»; у 2007—2015 роках — у журналі «Антиквар» та одночасно у 2012—2013 роках — у журналі «Cooker». З 2014 по 2016 рік — провідна експертка з комплектування музейного та виставкового фонду сектору виставкової діяльності Національного заповідника «Софія Київська»; з 2016 по 2022 рік — старший науковий співробітник відділу наукової та фондової роботи Національного музею «Київська картинна галерея». Проягом 2012—2019 років була кураторкою та співкураторкою понад 20 художніх виставок, зокрема скульптора порцеляни Владислава Щербини в Мінську, Києві, Вінниці, Сумах, Вознесенську, Чорноморську. У 2019 році закінчила аспірантуру Інституту мистецтвознавства фольклористики та етнології імені Максима Рильського Національної академії наук України, захистила кандидатську дисертацію^[1].

З 2022 року — спеціаліст з інвентаризації фондів Колекції фарфору та Музею декоративного мистецтва Державних художніх зібрань у Дрездені^[1].

Досліджує історію української порцеляни, авторську кераміку, скульптуру й монументально-декоративне мистецтво України. Авторка монографій:

• «Владислав Щербина. Фарфор и керамика» (2016);
• «Валентина Покосовська. Скульптура та розпис» (2021).

У 2022 році написала вступну статтю до художнього альбому творів Миколи Сіробаби й Віри Сіробаби-Климко «Парадокси реальності»; співавторка праць «Фарфор Ольги Рапай» (2015), «Фарфорові заводи А. С. Бахмутського та А.-Л. Я. Брички в Полонному в XIX—ХХI ст.» (2023)^[1].

Авторка низки статей в Енциклопедії сучасної України^[2].