Космос-379 — Вікіпедія

Космос-379
Місячний посадковий модуль
Основні параметри
Повна назва	Космос-379 (11Ф94; Т2К)
COSPAR ID	1970-099A
Виготівник	КБ Південне
Оператор	СРСР
Тип апарата	випробувальний
Штучний супутник	Землі
Дата запуску	24 листопада 1970 в 11:00:00 UTC
Ракета-носій	Союз-Л (11A511Л)
Космодром	Байконур
Схід з орбіти	21 вересня 1983
Технічні параметри
Маса	7495 кг
Орбітальні дані
Ексцентриситет	0,004161
Нахил орбіти	51,6°
Період обертання	88,7 хв
Вебсторінка
Вебсторінка	NASA NSSDC Master Catalog

Космос-379 — космічний апарат для відпрацювання систем радянського місячного корабля в рамках виконання радянської місячної програми.

Агрегати і системи Т2К в основному відповідали системам місячного корабля. На навколоземній орбіті моделювалася робота рушійної установки, операцій штатної посадки на Місяць.

24 листопада 1970 року Космос-379 вийшов на орбіту з висотою 192–232 км.

Приблизно через 3,5 доби увімкнувся Рідинний ракетний двигун блоку «Є», який в режимі глибокого дроселювання дещо збільшив швидкість апарату, імітуючи зависання корабля ЛК над місячною поверхнею. Внаслідок цього маневру висота апогею орбіти апарата збільшилася до 1210 км, а період обертання до 99 хв.

Після різних перевірок бортової апаратури з імітацією перебування на Місяці через чотири доби скинуто місячний посадковий пристрій «ЛПУ» (рос. Лунное посадочное устройство) і двигун блоку «Є» увімкнувся вдруге. У режимі максимальної тяги він збільшив швидкість більш ніж на 1,5 км/с, імітуючи вихід ЛК на навколомісячну орбіту для зустрічі з ЛОК. Внаслідок цього маневру висота апогею орбіти Т2К збільшилася до 14035 км, а період обертання до 4 годин.

Після цього апарат перебував у режимі стабілізації, імітуючи маневри зближення і стикування з ЛОК.

В польоті посадковий ступінь перевірив свої системи й особливих проблем виявлено не було.

21 вересня 1983 року апарат зійшов з орбіти Землі і згорів в атмосфері.

• Mir Hardware Heritage — NASA report (PDF format)
• Mir Hardware Heritage (wikisource)