French
DeutschКотюжинці — Вікіпедія
| село Котюжинці | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Вінницька область |
| Район |  Хмільницький район |
| Громада | Калинівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA05120070180094419 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1650 |
| Населення | 675 |
| Площа | 3,44 км² |
| Густота населення | 196,22 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 22447 |
| Телефонний код | +380 4333 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°29′04″ пн. ш. 28°38′00″ сх. д. / 49.48444° пн. ш. 28.63333° сх. д.Координати: 49°29′04″ пн. ш. 28°38′00″ сх. д. / 49.48444° пн. ш. 28.63333° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 273 м |
| Найближча залізнична станція | Гулівці |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 22400, Вінницька обл., Хмільницький р-н, м. Калинівка, вул. В.Нестерчука, буд. 19 |
| Карта | |
  Котюжинці | |
 Котюжинці | |
| Мапа | |
 | |
| | |
Котю́жинці — село в Україні, у Калинівській міській громаді Хмільницького району Вінницької області. Населення становить 675 осіб.
У селі бере початок річка без назви, довжиною 8,6 км, права притока Десни, басейн Південного Бугу.
За письмовими джерелами село відоме з 1635 року[1].
У 1709 році у селі збудована церква[2].
У к. ХІХст. належало до бердичівського повіту Київської губернії.
У 1883 році мало 135 домів, 1439 мешканців, з них — 27 римо-католиків, інші — православного віросповідання. Землі належали Каменецьким, Залевському, Івашкевичу та ін.
Під час Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 42 жителі села[3].
Станом на 1972 рік у селі проживало 1442 чол., діяв колгосп «Зоря комунізму». Працювали восьмирічна школа, будинок культури, 2 бібліотеки, кіностаціонар, медпункт, пологовий будинок, дитячі ясла.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р, «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Калинівської міської громади.[4]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Калинівського району, село увійшло до складу новоутвореного Хмільницького району[5].
При Котюжинецькому сільському Будинку культури діє фольклорний колектив «Вербиченька». Серед пісень у репертуарі колективу є пісні, що характерні лише для Котюжинців. У 2012 році колектив відсвяткував 30-річчя.[6]
З села на захід по автомобільному шляху можна доїхати до Калинівки через яку проходить траса М21 та ТО219. [7] В 1 км на північний захід від центра села розташована залізнична станція Гулівці, де зупиняються приміські та регіональні поїзди.
Валеріян Горбачевський — голова Київської губернської народної ради (1918), професор
- ↑ Котюжинці, Калинівський район, Вінницька область » Історія міст і сіл Української РСР (ru-RU) . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 1 серпня 2019.
- ↑ Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom IV - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Архів оригіналу за 14 лютого 2017. Процитовано 1 серпня 2019.
- ↑ Котюжинці. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ http://vinnyca.com/?p=3958[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Карта автошляхів Вінницької області. В масштабі 1 см = 2,5 км. Автошляхи України. Картографія.Київ. 2020
- Котю́жинці // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.294
- Kotiużyńce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 493. (пол.)
 | Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |