Мончинці (Хмільницький район) — Вікіпедія

село Мончинці
Країна	Україна
Область	Вінницька область
Район	Хмільницький район
Тер. громада	Калинівська міська громада
Код КАТОТТГ	UA05120070260046240
Облікова картка	Мончинці
Основні дані
Засноване	1787
Населення	291
Площа	17,8 км²
Густота населення	16,35 осіб/км²
Поштовий індекс	22413
Телефонний код	+380 4333
Географічні дані
Географічні координати	49°36′47″ пн. ш. 28°35′49″ сх. д. / 49.61306° пн. ш. 28.59694° сх. д. / 49.61306; 28.59694
Середня висота над рівнем моря	287 м
Водойми	Волока
Місцева влада
Адреса ради	22400, Вінницька обл., Хмільницький р-н, м. Калинівка, вул. В.Нестерчука, буд. 19
Карта
Мончинці
Мончинці
Мапа

Мо́нчинці — село в Україні, у Калинівській міській громаді Хмільницького району Вінницької області. Населення становить 291 особу.

Цей розділ містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цей розділ, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (січень 2017)

З книги «Приходы и церкви Подольськой епархии» К.-П.:-1901, — Мончинці с. — знаходиться на кордоні Київської губернії, за 12 в. на п.-захід від залізничної станції Голендри і зв 10 в. від поштової станції в м. Махнівка (Київська губернія). Поселення розташоване в місцевості відкритій та степовій, на овальному пагорбі серед великої і неглибокої котловини; з двох сторін — північно-східної і південної воно прилягає до двох ставків, з'єднаних між собою струмком. Ґрунт складається з глибокого жирного чорнозему. До 1897 року до приходу с. Мончинець було приписним село Нападівка, з цього року утворивше самостійний приход. Населення приходу складається майже виключно з селян-малороссів православного віросповідання; в 1898 р. їх нараховувалось 412 чоловіків і 393 жінок; усі вони займаються хліборобством, а деякі працюють на цукровому заводі в с. Заливанщина промишляють ковальським і ткацьким ремеслом. В Мончинцях проживають декілька сімей чиншовиків римо-католиків. Стара дерев'яна церква в М. згоріла в 1835 р.; на місці колишнього престолу споруджений кам'яний чотирикутний пам'ятник з конічним дахом, оббитим залізом і увінчаним кам'яним хрестом. Недалеко від цього місця стоїть тепер новий кам'яний храм з однією банею, в ім'я св. Апостола Івана Богослова, збудований в 1838 р. на засоби поміщиці Варвари Залевської з допомогою від казни в розмірі 500 р. В 1867 р. до будинку церкви прибудована кам'яна дзвіниця засобами місцевого прихожанина Феодора Шемотюка. Іконостас в церкві двохярусний, оновлений в 1888 р. засобами того ж Шемотюка. Церковні землі в приході: садиб. 2 д., орн. 27 д. і сін. 13 д. 1725 с. Церковно-приходська школа існує з 1862 р. і знаходиться в особливому приміщенні, тоді ж збудованому. Причт. приміщення старі.

До 7 березня 1923 в складі Малокутищанської (у 1914 перейменована на Люлинецьку) волості Вінницького повіту Подільської губернії.

З 7 березня 1923 року в складі Малокутищанського району Вінницької округи.^[1]

17 червня 1925 року внаслідок розформування Малокутищанського району ввійшли до складу Махновського району Бердичівської округи.^[2]

1935 року назву райцентру змінено на Комсомольське з відповідним перейменуванням району.

30 грудня 1962 внаслідок ліквідації Комсомольського району ввійшли до складу Калинівського району.^[3]

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р, «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Калинівської міської громади.^[4]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Калинівського району, село увійшло до складу новоутвореного Хмільницького району^[5].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[6]:

• Колесник Степан Павлович — український письменник та журналіст.

• Напа́дівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.295

Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.