Крайовий Провід ОУН — Вікіпедія
Крайовий Провід ОУН — структурний підрозділ Організації українських націоналістів (ОУН), керівний орган ОУН краю. Підпорядковувався Центральному Проводу ОУН, безпосереднє керівництво здійснював Крайовий Провідник. До складу крайового проводу входили обласні провідники.
Виконання рішень Крайового проводу здійснювала Крайова Екзекутива ОУН.
Загальновизнана та найбільш тривала структура ОУН в Україні склалась на період 1943-1944 рр. Ця структура включала поділ на краї:
- Західноукраїнські землі (ЗУЗ),
- Північно-західні українські землі (ПЗУЗ),
- Північно-східні українські землі,
- Південно-східні українські землі.
Провідники: Богдан Кравців (лютий – листопад 1929), Зенон Пеленський (листопад 1929 — червень 1930), Юліан Головінський (червень 1930 — вересень 1930), Степан Охримович (жовтень 1930 — квітень 1931)[1], Іван Габрусевич (червень 1931 — березень 1932), Богдан Кордюк (травень 1932 — січень 1933), Степан Бандера (1933 — 1934), Осип Мащак (липень 1934 — серпень 1934), Олекса Гасин (друга половина 1934 — початок 1935), Лев Ребет (лютий 1935 — 7 лютого 1939), Василь Охримович (09.1943 — ?), Роман Кравчук (грудень 1943–1951).
Координував діяльність окружних проводів на північно-західних землях (Волинська, Рівненська, Житомирська області, а також заселені українцями райони Білорусі — Берестейщина, Кобринщина, Пінщина).
Провідники: Володимир Робітницький (кінець 1940 — літо 1941), Микола Мостович, Дмитро Клячківський (01.1942—02.1945), Микола Козак (1946 — 1948), Василь Галаса (липень 1948 — 1950?).
Провідники: Ярослав Хомів (серпень 1942), Пантелеймон Сак (25.07.1942-05.1943), Федір Воробець (лютий 1945 — 1946).
Провідники: Зиновій Матла (1941 — 1942), Василь Кук (літо 1942 — ?).
Провідники: Дмитро Мирон-Орлик (жовтень 1941 — 25 липня 1942).
Провідники: Микола Лемик (осінь 1941).
Провідники: Андрій Цуга (січень 1940 — ?).
Провідники: Зиновій Тершаковець (літо 1946 р. – 4 листопада 1948)[2].
Закерзонський край ОУН створений наприкінці березня 1945 року[3].
Провідники: Ярослав Старух (1945 — 20 вересня 1947).
Карпатський край ОУН був утворений у листопаді 1944 року. У 1945–1952 роках Крайовий Провід об'єднував території Станіславської, Закарпатської, Чернівецької та Дрогобицької областей. та поділявся на: Буковинський, Дрогобицький, Калуський, Коломийський, Станиславівський та Закарпатський окружні проводи ОУН[4].
Провідники:
- Ярослав Мельник («Роберт») (13.12.1944 — 1.11.1946)
- Микола Твердохліб («Грім») (весна — літо 1947)
- Василь Сидор («Шелест») (літо 1947 — 14.04.1949)
- Степан Слободян («Єфрем») (червень 1949 — 18.11.1950)
- Ярослав Косарчин («Байрак») (літо 1951 — 13.12.1951)
- Микола Твердохліб («Грім») (1952 — 17.05.1954)
Крайові Провідники СБ ОУН:
- Володимир Лівий («Митар», «Йордан») (13.12.1944 — 5.12.1948)
- Богдан Яцків (5.12.1948 — 6.03.1949)
- Микола Твердохліб («Грім») (червень 1949 — 17.05.1954)
Подільський край ОУН був утворений наприкінці 1944 року. Крайовий провід Подільського краю координував діяльність окружних проводів Тернопільського, Чортківського та Кам'янець-Подільського. Провідники: Іван Шанайда (11.1944–03.1946), в.о. Василь Кук (весна–літо 1946), Осип Безпалько (1946 – 08.1947), т. в. о. Василь Кук (літо 1947), Іван Прокопишин (1947), Василь Бей (08.1947 – весна 1948), Богдан Кузьма (1948–1950), Іван Прокопишин (весна 1950-1951)[5][6].
Був розгорнутий у Дніпропетровську (Дніпро) в часи окупації міста німецькими військами та його визволення. Координував діяльність осередків у Дніпропетровській, Сталінській (Донецьк), Ворошиловградській (Луганськ), Запорізькій, Миколаївській, Кіровоградській (Кропивницький), Одеській, Вінницькій, Кам'янець-Подільській областях, у Криму, на Дону та Кубані. Провідники:Зиновій Матла (серпень 1941 - червень 1942) Василь Кук[7](червень 1942 - 1943).
Створений 5 грудня 1945 опозиційно налаштованою до центрального Проводу групою[8]. Провідники: Степан Янішевський (кін. 1945 — серпень 1948).
- ↑ До 80-ліття з дня смерті крайового провідника ОУН на західноукраїнських землях у 1930—1931 рр. Степана Охримовича. Архів оригіналу за 30 квітня 2017. Процитовано 17 вересня 2016.
- ↑ Провідник ОУН Львівського краю З.Тершаковець. Архів оригіналу за 29 листопада 2016. Процитовано 28 листопада 2016.
- ↑ Юрій Шаповал. ОУН і УПА на терені Польщі (1944-1947 рр.) — К., 2000. — 233 с. ISBN 966-02-1803-6
- ↑ Провід ОУН Карпатського краю / Василь Ільницький. — Л.; Торонто: Літопис УПА, 2012. — 126 с.: фотогр. — Літопис Української Повстанської Армії. Серія «Події і люди»; кн. 21.
- ↑ Олександр Пагіря. Діяльність ОУН та УПА на території центрально-східної та південної України (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 вересня 2016. Процитовано 16 вересня 2016.
- ↑ Організаційно-територіальний поділ Подільського краю ОУН / Сергій Волянюк // Дрогобицький краєзнавчий збірник. — 2015. — Вип. Спец.вип.2. — С. 259-268.
- ↑ ФАКТИ ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ОУН НА ПІВДНІ ТА СХОДІ УКРАЇНИ. Архів оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 16 вересня 2016.
- ↑ Іван Драбчук. «Далекий» і «далеківщина». Архів оригіналу за 5 жовтня 2015. Процитовано 28 листопада 2016.
- Василь Ільницький. Провід ОУН Карпатсьього Краю / ЛІТОПИС УПА [Архівовано 10 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Звернення Крайового проводу ОУН (С. Бандери)... [Архівовано 4 березня 2021 у Wayback Machine.]
- КРАЙОВІ ПРОВІДНИКИ [Архівовано 27 вересня 2016 у Wayback Machine.]