Кременецький повіт (II Річ Посполита) — Вікіпедія

Кременецький повіт

пол. Powiat krzemieniecki

Місто Кременець
Найбільше місто Кременець
Країна  Польська Республіка
Регіон Волинське воєводство
Гміни 12 сільських і 1 міська
Офіційна мова польська
Населення
 - повне 243 000 (1931)
 - густота 87,1 осіб на 1 км2
Площа
 - повна 2.790 км2 км²
Дата заснування 19 березня 1921
Дата ліквідації 27 листопада 1939

Кременецький повіт (пол. Powiat krzemieniecki) — адміністративно-територіальна одиниця на окупованих Українських землях у складі Волинського воєводства міжвоєнної Польщі.

Історія

[ред. | ред. код]

Збережений з більшої частини колишнього Кременецького повіту Волинської губернії. Адміністративним центром було місто Кременець. У повіті було 12 сільських ґмін (Білозірка, Бережці, Вишгородок, Вишнівець, Дедеркали, Катербург, Колодно, Ланівці, Почаїв, Старий Олексинець, Угорськ, Шумськ), 3 міські ґміни (Кременець, Радивилів і Новий Вишнівець); 507 сільських поселень, 3 містечка i 3 міста[1].

З 19 лютого 1921 р. — один із 11 повітів новоутвореного Волинського воєводства. Межі були практично такими ж, як і до 1921 роки (за винятком Святецької та східної частини Ямпільської волостей, «відрізаних» кордоном на бік УРСР та включених до Старокостянтинівського повіту).

Разом із тим, внутрішній поділ поступово зазнав ряду значних змін. Зокрема, 1 січня 1924 року відновлено ліквідовану свого часу Лановецьку волость як ґміну Ланівці з ліквідованої ґміни Паньківці та з вилучених із ґміни Вишгородок сіл Красківці та Волиця і з ґміни Білозірка містечка Ланівці та сіл Гриньки, Малі Козачки, Великі Козачки й Осники[2].

В 1933 р. ліквідовано Білокриницьку, Бірківську, Борсуківську, Вербовецьку і Зарудненську волості, натомість утворено ґміни Колодне, Угорськ та Катербург. Було також реорганізовано міську ґміну Кременець, до якої увійшли навколокременецькі поселення (Сичівка, Грабівка, Андруга Велика і Білокриниця) — частина колишньої Білокриницької волості.

Географічні дані

[ред. | ред. код]

Повіт займав південно-східну частину воєводства і межував із заходу з Тарнопольським воєводством (Бродівський і Зборівський повіти), з півночі — з Дубенським і Здолбунівським повітами, зі сходу — з СРСР, з півдня — зі Тарнопольським воєводством (Зборівський повіт).[3]

Площа повіту становила 2.790 км2, населення було 243 тис. осіб (за переписом 1931 року), а густота населення становила 87,1 осіб на 1 км2. Крім української більшості (80,7 %) були польська і єврейська меншини.

Кременецький повіт

Адміністративний поділ

[ред. | ред. код]

Міські ґміни:

  1. м. Вишнівець Новий - до 1926. Статус понижено до містечка сільської ґміни
  2. м. Кременець
  3. м. Радзивилів - до 1925. Передано до Дубенського повіту
  4. містечко Білозірка - до 1926. Статус понижено до містечка сільської ґміни
  5. містечко Почаїв Новий - до 1926. Статус понижено до містечка сільської ґміни
  6. містечко Шумськ - до 1926. Статус понижено до містечка сільської ґміни

Сільські ґміни:

  1. Ґміна Бережці
  2. Ґміна Білокриниця - до 1933. Розформовано
  3. Ґміна Білозірка
  4. Ґміна Борки - до 1933. Розформовано
  5. Ґміна Борсуки - до 1933. Розформовано
  6. Ґміна Вербовець - до 1933. Розформовано
  7. Ґміна Вишгородок
  8. Ґміна Вишневець
  9. Ґміна Дедеркали - центр с. Дедеркали Великі
  10. Ґміна Заруддя - до 1933. Розформовано
  11. Ґміна Катербурґ - від 1933
  12. Ґміна Колодне - від 1933. Центр с. Колодне-Лісівщина
  13. Ґміна Ланівці - від 1924
  14. Ґміна Паньківці - до 1923. Розформовано
  15. Ґміна Почаїв - центр у містечку Почаїв Новий
  16. Ґміна Радзивилів - до 1925. Передано до Дубенського повіту
  17. Ґміна Старий Олексинець
  18. Ґміна Угорськ (від 1933)
  19. Ґміна Шумськ

Старости

[ред. | ред. код]
  • Генрик Бачиньскі (1920-)
  • Гіполіт Нєпокульчицкі (1927—1929)
  • Зиґмунт Робакєвіч

Радянський період

[ред. | ред. код]

27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Тернопільської області[4].

17 січня 1940 р. повіт ліквідовано в результаті поділу території на Кременецький, Шумський, Лановецький, Почаївський і Катербурзький (з жовтня 1940 — Великодедеркальський) райони.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej: Т. IX: Województwo Wołyńskie / Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej. — Warszawa, 1923. — 100 s. Архів оригіналу за 5 січня 2017. Процитовано 6 січня 2017.
  2. Dz.U. 1923 nr 112 poz. 899. Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 27 вересня 2016.
  3. Mapa pow. krzemienieckiego wojew. wołyńskiego: skala 1:300 000.
  4. Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)