Кричевський Микола Васильович — Вікіпедія

Микола Кричевський
Микола Кричевський
Ім'я при народженні	Кричевський Микола Васильович
Народився	24 листопада 1898; Харків
Помер	11 вересня 1961 (62 роки); Париж
Країна	Російська імперія; УНР
Національність	українець
Діяльність	художник, графік
Знання мов	французька
Жанр	графіка
Рід	Кричевські
Батько	Кричевський Василь Григорович
Мати	В.Марченко
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кричевський.

Микола Васильович Кричевський (24 листопада 1898 — 11 вересня 1961) — український художник-постімпресіоніст, живописець, графік, театральний декоратор.

Життєпис

Народився 24 листопада 1898 року у Харкові. Син художника Василя Кричевського від першого шлюбу з В. Марченко. Початкову художню освіту отримав у батька. У 1917 році закінчив 4-ту Київську гімназію. Працював художником і актором у театрі М. Садовського, з яким восени 1919 року виїхав у турне по Європі. Художник Руського театру товариства «Просвіта» в Ужгороді, де продовжив художню освіту в Йосипа Бокшая. Від липня 1923 року мешкає у Празі (Чехословаччина), де одночасно вчився в Українській студії пластичних мистецтв і Мистецько-промисловій школі (закінчив у 1928 році). Від 1929 року жив у Парижі (Франція), оформляв театральні вистави («Theatre des Arts», 1939; «Theatre Hebertot», 1942, та ін.).

Добровольцем пішов на фронт Другої світової війни як громадянин Франції; нагороджений орденом Почесного легіону. Після війни повернувся до активної творчої діяльності; цікавився українським культурним життям; брав участь у колективних виставках українських митців. Мав персональні виставки у Львові, Варшаві, Празі, Парижі. У 1945 році зробив 45 ілюстрацій пером і пензлем до французького перекладу «Тараса Бульби» М. Гоголя.

Вільно володів різними техніками (гуаш, олія, темпера тощо), але прославився як віртуоз-аквареліст, майстер ліричного міського краєвиду. Подорожуючи по Європі, збагатив мистецтво сотнями акварельних пейзажів Франції, Італії, Австрії, Швейцарії. У 1957–1961 роках звертається до ремінісценцій з України («Осінній краєвид із церквою», «На Україні», «Перед дощем», «Спогади з України», «Гірська церковця» та ін.). Виставляв у повоєнний час свої твори в Парижі, Римі (Італія), Брюсселі (Бельгія), США і Канаді. У 1960 році зустрічався з братом Василем у м. Пало-Альто (штат Каліфорнія, США).

Помер 11 вересня 1961 у м. Парижі, похований на цвинтарі Баньйо.

Творчість

Автор майже 7 тис. високохудожніх творів, серед них акварелі з краєвидами Парижа, Венеції, Марселя, Лозанни, Відня та ін., портрети батька, В.Щербаківського, великого князя київського Володимира Святославича та ін. Деякі з них виставлялися в Києві: 20 квітня 1995 і 1998 років (спільна виставка на честь 100-річчя від дня його народження і 125-річчя від дня народження батька).

Картини Кричевського є в музеях Франції, Канади і США, а також у Києві, Каневі і Полтаві (вітчизняним музеям їх подарувала К. В. Кричевська-Росандич із Українського музею в Нью-Йорку). Унікальна колекція творів Миколи Кричевського зберігається в Музеї української діаспори у Києві.

Вшанування пам'яті

24 листопада 2018 року на державному рівні в Україні відзначалася пам'ятна дата — 120 років з дня народження Миколи Кричевського^[1]. З цієї нагоди з 22 листопада 2018 року по 20 січня 2019 року в Музеї української діаспори у Києві тривав виставковий проект «Микола Кричевський. Митець і світ». У рамках проекту було презентовано перший масштабний альбом творів художника з найновішими дослідженнями про його життя та творчість^[2].

Примітки

↑ Постанова Верховної Ради України від 08.02.2018 р. № 2287-VIII «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2018 році». Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 14 березня 2018.
↑ Микола Кричевський. Мистець і світ. ART Ukraine. Архів оригіналу за 24 листопада 2018. Процитовано 23 листопада 2018.

Джерела

Микола Кричевський. Мистецька виставка [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.]. — Філадельфія : Об'єднання Мистців Українців в Америці, 1964. — 8 с.
Богацька Е. Виставка «Повернення». «Визвольний шлях», 1995, № 7
Г. П. Герасимова. Кричевський Микола Васильович [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 400. — ISBN 978-966-00-0855-4.
І. М. Блюміна, Г. Г. Стельмащук. Кричевський Микола Васильович [Архівовано 19 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
Рубан-Кравченко В. Кричевські і українська художня культура XX ст. Василь Кричевський. — К., 2004
Нариси історії української культури, кн. 3: Кейван І. Українське образотворче мистецтво. — Едмонтон, 1984
Кричевський Микола Васильович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.229-230
Лексіна Г. Акварелі Миколи Кричевського // Українська культура. - 2016. - № 6. - С. 30-35.
Лексіна Г. Микола Кричевський. Життєпис мистця // Микола Кричевський. Мистець і світ. - К.: Фенікс, 2018

[1] Постанова Верховної Ради України від 08.02.2018 р. № 2287-VIII «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2018 році». Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 14 березня 2018.

[2] Микола Кричевський. Мистець і світ. ART Ukraine. Архів оригіналу за 24 листопада 2018. Процитовано 23 листопада 2018.

[1]

[2]