Крупієвський Михайло Юрійович — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Крупієвський.
Михайло Крупієвський
Народився26 вересня 1962(1962-09-26) (62 роки)
місто Київ
ГромадянствоУкраїна Україна
Місце проживанняКиїв
Діяльністьпродюсер, режисер, оператор
НагородиЗаслужений діяч мистецтв України.

Михайло Юрійович Крупієвський (нар. 26 вересня 1962 року) — український режисер, продюсер, телевізійний діяч[1]. Засновник компанії «Фільм Плюс продакшн»[2].

Заслужений діяч мистецтв України[3].

Біографія

[ред. | ред. код]

Освіта: Київський інститут інженерів цивільної авіації, Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого.

Обійманні посади:

  • 1984—1986 — головний інженер (Об'єднаний авіаційний загін, м. Усть-Кут).
  • 1987—1990 — телеоператор (телекомпанія УТ-1).
  • 1990—1992 — керівник відділу зовнішніх зв'язків (Міжнародний медіацентр).
  • 1992—1997 — режисер-оператор (телеканали: ВВС, ОРТ, Sky News[en], PBS).
  • З 1997 до теперішнього часу — засновник, продюсер, режисер (ООО «Фільм Плюс продакшн»).
  • 1999—2000 — генеральний продюсер (телекомпанія ММЦ-СТБ).
  • 2013 — заступник директора з розвитку каналу (телеканал ТВі)[1].

Діяльність

[ред. | ред. код]

Документальне кіно

[ред. | ред. код]
Назви своє ім'я (фільм)
  • 1993 рік — режисер-оператор документальних фільмів: «Естонія — зі Сходу на Захід», «Приватизація. Чеський феномен», «Уроки приватизації у Росії». На замовлення Price Whater House, USAID.
  • 1993 рік — оператор документального фільму «Російська революція 1917». TV company «SKY»[en].
  • 1994 рік — оператор документального фільму «Подорож з Чехії у Словаччину». Продюсер Bill Kimball[en]. Гранд-Прі фестивалю кабельних каналів США, Лос Анжелес. TV company «Travel Channel»[en].
  • 1992—1996 роки — режисер-оператор документальних фільмів «Наша школа», «Історія нашого двору», «Футбольний клуб „Спартак-Владикавказ“», «Новосибірськ», «Завод Сухого», «Малий бізнес в Україні», 5 серійний документальний цикл «Україна. Як себе прогодувати».
  • 2000 рік — продюсер документального фільму «Діти Донбасу». Режисер Сергій Буковський.
  • 2006 рік — виконавчий продюсер[4] документального фільму «Назви своє ім'я / Spell Your Name». Україна — США. Режисер Сергій Буковський. Продюсери Стівен Спілберг, Віктор Пінчук. Виробництво: USC Shoah.
  • 2016 рік — автор сценарію та режисер документального фільму «Моя Україна [Архівовано 19 лютого 2017 у Wayback Machine.][5]» до 25 річниці незалежності України. На замовлення каналу ICTV.

Концерти, фестивалі, публічні заходи

[ред. | ред. код]
  • 1995 рік — режисер-постановник фестивалю «Україна. Весна. Славутич» за участи зірки французької естради Патрісії Каас. Місто Славутич.
  • 1997 рік — режисер-постановник пісенного конкурсу «Пісня-97». Київ, палац Україна.
  • 1997 рік — режисер-постановник музичного фестивалю «Червона Рута». Харків, Київ.
  • 1997 рік — режисер-постановник сольного концерту Таїсії Повалій «Я Вас люблю». Київ, Палац Україна.
  • 2000 рік — режисер-постановник сольного концерту Таїсії Повалій «Буде так». Київ, Палац Україна.
  • 2000 рік — режисер-постановник та виконавчий продюсер фестивалю «Золотий скіф». Донецьк.
  • 2001 рік — продюсер телетрансляції Божественної Літургії Святішого Папи Римського Івана Павла ІІ. Стадіоні «Чайка». Київ.
  • 2001—2002 роки — режисер-постановник телетрансляції фестивалю «Таврійські ігри». Каховка.
  • 2003 рік — продюсер та режисер-постановник сольного концерту Тараса Чубая «Світло і Сповідь». Київ, Палац Україна.
  • 2003 рік — продюсер та режисер-постановник дежа-вю концерту «Відлуння століття» за участі баритона Костянтина Ріттеля-Кобилянського [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] . Київ. Національна опера України.
  • 2005 рік — режисер-постановник та виконавчий продюсер інавгурації Президента України Віктора Ющенка[6]. Київ. Майдан Незалежності.
  • 2005 рік — режисер-постановник та виконавчий продюсер пісенного конкурсу «Євробачення» 2005. Київ. Палац спорту[6].
  • 2006 рік — виконавчий продюсер, режисер-постановник ювілейного гала-концерту «10 років телеканалу „Інтер“». Київ. Майдан Незалежності.
  • 2007 рік — режисер-постановник телевізійної трансляції концерту Елтона Джона[6]. Київ. Майдан Незалежності.
  • 2008 рік — продюсер, автор ідеї й режисер-постановник фестивалю «Наше Різдво»[7]. Київ, палац спорту. Львів, оперний театр.
  • 2008 рік — автор ідеї, продюсер фестивалю «Ніч Незалежності».
  • 2011 рік — режисер-постановник концерту гурту «Брати Гадюкіни» пам'яті Сергія Кузьминського. Київ. Палац спорту.
  • 2012 рік — режисер-постановник фестивалю «Крим Мюзік Фест 2012». Ялта, концертний зал Ювілейний[8].
  • 2012 рік — режисер-постановник ювілейного концерту музичної формації «Піккардійська Терція», присвяченого 20-й річниці її творчості. Київ. Палац Україна[9].
  • 2015 рік — режисер-постановник концерту «Скрябін. Концерт пам'яті». Київ, палац спорту. Львів, Арена Львів.
  • 2016 рік — автор сценарію і режисер документального фільму "Моя Україна" до 25-ї річниці Незалежності України. На замовлення телеканалу ICTV.
  • 2019 рік — директор фестивалю «VIA CARPATIA».
  • 2020 рік — автор сценарію, режисер і продюсер документального фільму "Чубай. Говорити знову". За підтримки УКФ.
  • 2021 рік — продюсер документального фільму "Вперед у 90-ті". За підтримки УКФ

Телевізійні програми

[ред. | ред. код]
  • 2007 рік — виконувач продюсер Музичного новорічного фільму «Дуже новорічне кіно або Ніч у музеї» на замовлення телеканалу «ІНТЕР»[10].
  • 2002—2015 роки — автор форматів, виконувач продюсер, режисер-постановник телевізійної програми «Хто там?», «Лото Забава» на замовлення лотерейного оператора «МСЛ».

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Розлучений, має три доньки.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б На ТВі повертається Михайло Крупієвський
  2. ↑ Михайло Крупієвський. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 11 січня 2021.
  3. ↑ Указ Президента України від 12 листопада 2009 року № 929/2009 «Про відзначення державними нагородами України працівників радіо, телебачення та зв'язку»
  4. ↑ Spell Your Name. Архів оригіналу за 22 березня 2016. Процитовано 12 березня 2016.
  5. ↑ Телеканал ICTV (25 серпня 2016), Моя Украина — документальный фильм к 25-й годовщине независимости Украины, архів оригіналу за 19 лютого 2017, процитовано 31 серпня 2016
  6. ↑ а б в Святкові голоси, стародавні адреси. «На нашому Різдві нудно не буде!» — признався «ДТ» режисер і продюсер Михайло Крупієвський. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 11 січня 2021.
  7. ↑ Ющенко відвідає різдвяний концерт — мистецький проект «Наше Різдво». Архів оригіналу за 5 травня 2015. Процитовано 12 березня 2016.
  8. ↑ Режиссер-постановщик Михаил Крупиевский: Пугачева для меня миф, а не человек. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 11 січня 2021.
  9. ↑ До 20-річчя «Піккардійської терції» пісні вокальної формації переспівали Бурмака, Табаков, Гудімов, «ТНМК», «ТІК»…. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021.
  10. ↑ Михайло Крупієвський: «Ніч у музеї» — це традиційний новорічний вогник[недоступне посилання]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Крупієвський_Михайло_Юрійович