Куликов Григорій Іванович — Вікіпедія

Куликов Григорій Іванович
Народився26 листопада 1905(1905-11-26)
Більський повіт, Смоленська губернія, Російська імперія
Померневідомо
Країна Російська імперія
 Російська республіка
 РСФРР
 СРСР
Діяльністьполітик
Alma materЛенінградський інститут інженерів-механіків соціалістичного землеробства
Посададепутат Верховної Ради УРСР[d]
ПартіяВКП(б)
Нагороди
Орден Вітчизняної війни II ступеня — 1945
Медаль «За оборону Одеси»
Медаль «За оборону Одеси»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Григо́рій Іва́нович Кулико́в (26 листопада 1905(1905-11-26), Більський повіт, Смоленська губернія — невідомо) — український радянський діяч, голова Ізмаїльського облвиконкому. Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання (1941–1947).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 1905(1905) року в селянській родині в селі Кузовльово, тепер Смоленська область, Росія. Працював у селянському господарстві батьків, вступив до комсомолу.

У 1926–1929 роках — студент робітничого факультету в місті Смоленську. У 1929 році працював у колгоспі в рідному селі Кузовльово.

У 1929–1935 роках — студент Ленінградського інституту інженерів-механіків соціалістичного землеробства. Обирався секретарем комітету комсомолу інституту.

Член ВКП(б) з 1932 року.

У 1935–1938 роках — викладач Охтирського технікуму механізації сільського господарства Харківської області.

У 1938 році — 3-й секретар Охтирського районного комітету КП(б)У; голова виконавчого комітету Охтирської районної ради депутатів трудящих Харківської (із 1939 року — Сумської) області.

У січні 1939 — серпні 1940 року — заступник голови Організаційного комітету Президії Верховної Ради УРСР по Сумській області, заступник голови виконавчого комітету Сумської обласної ради депутатів трудящих.

20 серпня 1940 — липень 1941 року — голова виконавчого комітету Аккерманської (Ізмаїльської) обласної ради депутатів трудящих.

Під час німецько-радянської війни перебував у евакуації.

У травні 1944 — квітні 1945 року — голова виконавчого комітету Ізмаїльської обласної ради депутатів трудящих.

У квітні 1945 року за пиятику отримав догану, був знятий із посади голови облвиконкому та направлений в розпорядження ЦК КП(б)У.

Подальша доля невідома.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]