Мальцев Михайло Матвійович — Вікіпедія

Мальцев Михайло Матвійович
Народився	1901(1901) село Трезубово, тепер Брейтовського району Ярославської області, Російська Федерація
Помер	1961(1961)
Національність	росіянин
Військове звання	підполковник
Партія	КПРС
Нагороди

Михайло Матвійович Мальцев (1901(1901), село Трезубово, тепер Брейтовського району Ярославської області, Російська Федерація — березень 1961) — український радянський діяч, 1-й секретар Ізмаїльського обкому КП(б)У. Депутат Верховної Ради Башкирської АРСР 4-го скликання.

Народився в родині селянина-бідняка. Трудову діяльність розпочав у 1913 році в сільській пекарні.

У 1914 році переїхав до Петрограда і до 1919 року працював слюсарем-інструментальником у слюсарній майстерні та на заводі «Динамо». З 1919 року працював слюсарем Рибінського судноремонтного заводу «Сліп».

У 1922—1924 роках — у Червоній армії.

З 1924 року — слюсар-інструментальник Київського заводу «Точприлад».

Член ВКП(б) з 1925 року.

З 1927 по 1930 рік — секретар партійної організації Київського заводу «Точприлад».

У 1930—1935 роках — директор заводу «Укрплодовоч» в місті Вінниці; заступник начальника політичного відділу Луганської машинно-тракторної станції Донецької області.

У 1935—1938 роках — 2-й секретар Станично-Луганського районного комітету КП(б)У Донецької області; 2-й секретар Сватівського районного комітету КП(б)У Донецької області.

У 1938—1939 роках — 2-й секретар Одеського міського комітету КП(б)У.

З 1939 року — на політичній роботі в Червоній армії.

З липня 1940 року — 2-й секретар Ізмаїльського повітового комітету КП(б)У. До лютого 1941 року — 1-й секретар Ізмаїльського міського комітету КП(б)У Аккерманської (з грудня 1940 року — Ізмаїльської) області. З лютого до липня 1941 року — 2-й секретар Ізмаїльського міського комітету КП(б)У Ізмаїльської області.

З липня 1941 до 1945 року — в Червоній армії, призваний Ізмаїльським міським військовим комісаріатом. Учасник німецько-радянської війни. У 1941 році — заступник начальника політичного відділу 15-й бригади Протиповітряної оборони Приморської армії. У листопаді 1941 року був важко поранений у боях за Крим. Після лікування служив начальником політичного відділу місцевого евакуаційного пункту № 8 Ленінградського фронту. Потім — начальник політичного відділу другого Астраханського піхотно-кулеметного училища.

З травня 1946 по вересень 1947 року — 2-й секретар Ізмаїльського міського комітету КП(б)У Ізмаїльської області.

У вересні (затв.) 1947 — січні 1948 року — 2-й секретар Ізмаїльського обласного комітету КП(б)У.

У січні 1948 — січні 1949 року — 1-й секретар Ізмаїльського обласного і міського комітетів КП(б)У.

З січня по вересень 1949 року — 2-й секретар Ізмаїльського обласного комітету КП(б)У.

У 1950—1952 роках — начальник політичного відділу Естонського морського пароплавства.

У 1953 році закінчив річні курси керівних працівників при Вищій партійній школі ЦК КПРС.

У 1953—1955 роках — начальник політичного відділу Бєльського річкового пароплавства в місті Уфі Башкирської АРСР.

З січня 1955 по 1957 рік — 1-й секретар Благовєщенського районного комітету КПРС Башкирської АРСР.

Потім — персональний пенсіонер. Помер у березні 1961 року після важкої хвороби.

• майор
• підполковник

• орден Трудового Червоного Прапора (23.01.1948)
• орден Вітчизняної війни ІІ ступеня (6.06.1945)
• орден «Знак Пошани»
• медаль «За оборону Одеси»
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медалі

• Мальцев Михайло Матвійович [Архівовано 29 жовтня 2016 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.